Ретро-поїзд
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Південно-Західна залізниця ввела в свій рухомий склад нову, досі не бачену в Україні одиницю - туристичний ретро-поїзд, який буде колесити по історичних місцях нашої Батьківщини.
Треба відзначити, що ідея ретро-поїздів давно вже реалізована в сусідній Росії. Там підприємливі люди давно, років десять уже як, зрозуміли, що турист нині пішов переситився і здивувати його чимось особливим все важче. Ну і винайшли паровоз. Причепили до нього вагончики - і давай пропонувати тури на будь-який смак: хочеш - по "Золотому кільцю" кружляй, хочеш - уздовж Байкалу заповідними місцями милуйся. В Україні до подібної ідеї прийшли чомусь тільки зараз. Та й то не бізнесмени.
Луганська Лебедянка
Вісім ранку. На першій платформі Київського вокзалу ажіотаж: кияни та гості міста азартно фотографуються на тлі злегка Пихкаючий паровоза. Їх зрозуміти можна - де ще таке чудо техніки минулого тисячоліття зараз побачиш, в наші-то часи майже швидкісного руху. Діти взагалі від захвату верещать.
"Паспортні дані" паровоза - Л-3055. "Л" - це серія, розроблена після війни конструктором Львом Лебедянський. Залізничний люд любовно назвав її "Лебедянка". 3005 - порядковий номер (всього локомотивів даної серії було випущено понад чотири тисячі). Паровоз - практично вінець паровозній технології, весь порівняно обтічний, труба практично не помітна. Якби в ті роки існувала технологія "стелс", я б сказав, що це паровоз, сповнений за технологією "стелс".
Л-3055 був побудований в 1953 році на Луганському паровозобудівному заводі ім. Жовтневої революції, і експлуатувався у вантажному русі до 1968 року. Доки його не змінили тепловози. І ось тепер, більш ніж через сорок років після виходу у відставку, у паровоза з'явився шанс возити людей.
- А що це за депо таке? - Запитую я машиніста, показуючи на виглядаючу явно не ретро табличку з написом "Депо Сновск'".
- Це депо Щорс, в Чернігівській області. До революції містечко Сновськ називався, от і повісили табличку. Ну, під ретро, ??- охоче розповідає машиніст. - Зараз у Щорсі єдине в Україні депо, де експлуатуються паровози. Одинадцять штук. Ну не експлуатуються, а стоять на базі запасу, "законсервовані" на випадок чого.
- Скільки паровоз може взяти з собою вугілля?
- 18 тонн. І 27,2 кубометра води. Ось табличка.
- А вода навіщо?
- А пар звідки?
Щоб приховати збентеження, я цікавлюся, чому в тій частині паровоза, де повинні зберігатися 18 тонн вугілля, видніється явно бочка і явно з мазутом.
- Так переробили буквально недавно під мазут. Можете написати, не "18 тонн вугілля", а "20 кубів мазуту". Взимку їздили в пробну поїздку в Чернігів, дуже втомлює з вугіллям. Хоч він і по стрічці в топку йде, але підгортати треба. Взимку змерзається ...
- Запасів палива надовго вистачає?
- Максимально - на чотириста кілометрів розраховано, - підтримує розмову Олександр Підкопаєв, начальник депо Дарниця. У яке паровоз прийшов своїм ходом зі Щорса, щоб перепочити перед туристичним подорожжю, та поповнити запаси води і палива.
Паровоз починає характерно, по паровозному, гудіти, з труби валять клуби чорного диму. "О, - спохвачуються, - а що говорить Кіотський протокол, як тут йдуть справи з це-о-два?".
- Та димить трохи, - закурюючи сигарету, говорить машиніст. - Але коли розкочегарять повним ходом, чистий кисень виділяє. Точніше, пар.
Олександр Підкопаєв каже, що для повного раскочегаріванія паровозу потрібно п'ять годин, і Л-3055 почали кочегарити рано вранці ще на Дарниці.
Біла Церква
Паровоз готовий. Спільно з двома вагонами - один для пасажирів, другий - вагон-ресторан, він являє собою новий поїзд Південно-Західної залізниці № 971/972 сполученням Київ - Біла Церква. Час у дорозі - два з половиною години: паровози ходять не дуже швидко, кілометрів п'ятдесят-шістдесят на годину. Але туристам швидко і не треба: їм би краси за вікном розглянути. Перші пасажири першого в Україні туристичного поїзда - співробітники залізниці з сім'ями, а також приєдналися до них журналісти, розсідаються по місцях.
На жаль, поки що вагони під категорію "ретро" не потрапляють ніяк. Пасажирський вагон - як у швидкісних поїздах типу Київ-Харків, вагон-ресторан, судячи з табличок всередині, запозичений у "Столичного експреса", поїзда № 2/1 сполученням Київ-Москва. Але те, що вагони нові - це можна поправити.
- У нас є чотири ретро-вагона, 1910 року випуску. Але використовувати їх для перевезення неможливо, вони тоді просто розваляться. Ніяка реконструкція не допоможе. Але якщо цим нашим новим проектом зацікавляться турфірми, з'явиться попит, ми зробимо ретро-вагони. За старими кресленнями, але з сучасним комфортом. Так, як у Росії роблять. До речі, вагони для їх першого туристичного потягу "Золотий орел" Дніпропетровськ робив, - розповідає начальник пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олександр Болдов.
За його словами, вони готові розглядати заявки на подорож від кого завгодно - турфірм, юридичних і фізичних осіб. Кількість пасажирів і час подорожі - за бажанням замовника. До складу поїзда можна включити і спальні вагони, якщо туристи захочуть поїздити по Україні тиждень. В даний час розроблено декілька маршрутів: Біла Церква, Переяслав-Хмельницький, Трипілля, Чернігів. Олександр Болдов не виключає, що турпоїзд зацікавляться й іноземні туристи, які приїдуть на Євро-2012.
- А скільки коштуватиме подібна поїздка?
- Складно сказати, все залежить - куди, на скільки, кількість туристів. Сьогоднішня поїздка обійшлася близько 15 тисяч гривень. Кількість пасажирів - 43, але якби їх було сто чи двісті, собівартість б не зросла.
У культурну програму подорожі, в її частині "Київ - Біла Церква", увійшли сніданок (на зворотному шляху був ще обід), а також перегляд фільму про історію залізниці в цілому (перший паровоз "Ракета", що розвиває швидкість 25км/час, з'явився в Англії в 1825 році) і Південно-Західній - зокрема. (Люстра знаменитого Одеського оперного театру раніше належала вестибюлю станції Козятин).
У самій Білій Церкві під керівництвом співробітника Київського бюро подорожей та екскурсій Олени Поливач відбулася подорож по пам'ятних місцях в центрі міста, а також відвідування Олександрійського дендропарку. О 15.00 ретро-потяг відбув до Києва. Точніше, мав відбути. Запізнився: відправлення затримали білоцерківці (чи як там правильно?) Та гості міста, азартно фотографувалися на фоні і в кабіні Пихкаючий паровоза.