УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
КримSOS
КримSOS
Громадська організація

Блог | 8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

З 2014 року окупанти в Криму проводять незаконні археологічні розкопки на півострові, а знахідки вивозять до Росії. Також під виглядом реставрацій та благоустрою – руйнують чи повністю змінюють образи об'єктів культурного надбання України. Складається враження, що окупанти навмисне переписують історію півострова, укорінюючи міф про історичну приналежність Криму до РФ.

КримSOS склали список з восьми пам'яток, що вже сьогодні перестали існувати, або яким загрожує знищення найближчим часом. Є реальна загроза, що ми з вами більше не побачимо ці об'єкти такими, які вони були до окупації.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити
  1. Курган "Госпітальний" приблизно 2-й пол. IV в. до н.е.

Знищений у 2017 році під час будівництва траси Керч-Севастополь

Цей курган був найбільшою прихованою спорудою некрополя Юз-Оба. Його окупанти "дослідили під знос" ще п'ять років тому, бо об'єкту не пощастило знаходитись поряд з будівництвом траси Керч-Севастополь. А згідно з нормами будівництва РФ роботи на подібних дорогах розгортають на відстані до 100 м від укладення покриття. Курган мав діаметр 90 м і потрапив у зону роботи будівельників, а потім місцевих науковців.

Завдяки незаконним "рятувальним археологічним роботам" знайшли більше 90-та пам’яток епохи бронзи, еллінізму і римського часу, раннього і пізнього Середньовіччя, Нового часу. Серед знахідок був скелет 12-річного хлопчика-атлета, поруч з яким була посудина з маслом для тренувань, скребки для чищення тіла, безліч гральних кісток, фрагменти грецьких архітектурних деталей та зображення на стінах.

Після розкопок на місці кургану знову зробили насип. Процес руйнації можливо зафіксувати лише завдяки супутниковим знімкам та опублікованим результатам розкопок. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України та переліку об’єктів культурної спадщини цей курган свого часу внесений не був.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

2. Великі та Малі Мітридатські сходи в м. Керч, середина XIX століття

пам’ятка архітектури національного значення, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 010054)

Ці сходи ведуть до вершини гори Мітрідат, де розташовувалося античне місто Пантікапей. Там також колись був Керченський музей старовини, що архітектурно повторював Афінський храм Гефеста і усипальницю Івана Стемпковського, градоначальника Керчі в 1828-1832 роках, одного з засновників міського музею старожитностей. У радянські часи музейну будівлю знесли, а усипальниця не пережила Другу світову війну. На їх місці звели меморіал з Обеліском Слави безсмертним героям.

У 60-х роках почали реставрацію сходів. У вересні 1987 року в Керчі встановили дві статуї грифонів, відтворені відомим керченським скульптором Романом Сердюком. Також сходи облицювали плитами вапняку, встановили бетонну балюстраду та ліхтарі.

Але тоді не подумали про систему водовідведення. У 2015 році через сильні дощі частина Мітридатських сходів була зруйнована. За рік окупанти анонсували там реставрацію. Великі сходи збирали наново – з оригінальних конструкцій залишились лише стіни першого та другого й частково третього ярусу. Руст (камінь з грубо обтесаних лицьовою поверхнею, – ред.), який надавав монументальності першому ярусу Великих сходів, замінили на шліфований вапняк. Також зникли левові голови, що розташовувались над воротами першого ярусу.

Тож тих Мітрідатських сходів, які були до окупації, більше немає. Зараз там є об’єкт, що лише віддалено нагадує пам’ятку архітектури національного значення України. І так, на сходах знову не зробили систему водовідведення. Влітку 2021 року під час злив сходи нагадували водоспад.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

3. Археологічний комплекс "Неаполь Скіфський: городище і некрополь" , пізньоскіфський період

Пам’ятка археології національного значення (охоронний № 010001-Н) розташована у міській смузі Акмесджита (Сімферополя) і є чи не найбільшим комплексом пізньоскіфського часу.

Історія Неаполя Скіфського почалась у середині ІІ ст. до н. е з невеликого укріпленого поселення. Серцем комплексу був мегарон – видовжена будівля, де посередині розводили вогнище. Згодом у різні часи селище страждало від пожеж, набігів сарматів. Населення змінювалось, місто поступово розбудовувалося.

До наших часів дійшли тільки "мальовничі руїни". Більшу частину об'єктів знищили на початку ХІХ століття заради каменю для будівництва нових кварталів поблизу Акмесджита. Та саме у цей час в купі каміння з городища знайшли плиту із зображенням вершника. Знахідку побачив місцевий збирач старожитностей Султан-Крим-Гірей Ката Гірей (Олександр Іванович Султан-Крим-Гірей). І це стало початком археологічного дослідження Неаполя Скіфського. Але заповідником цей об'єкт зробили лише у 2011 році.

Після окупації древнє місто опинилось на периферії "культурного життя". Припинилися дослідження історії пізньоскіфської держави. Натомість наче в поганих фільмах про варварів, на огорожі та в деяких локаціях з’явилися недоречні бичачі черепи. Хоча вироби у "звіриному стилі" не зустрічались у часи, коли Неаполь Скіфський був столицею.

Також окупаційна адміністрація музею майже не прибирає бур'яни й паростки, що руйнують пам'ятку. Хоча нещодавно й пробували укріпити мури, але зробили це без дотримання принципів наукової реставрації – замазали бетоном. Тож ділянки втратили свій первинний вигляд.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

4. "Будинок, у якому жив Іван Айвазовський" – Феодосійська галерея, 1845-1892 рр

пам’ятка національного значення № 010030-Н

За сім років окупації будівлю галереї намагались ремонтувати декілька разів. Спершу поспіхом у 2016 році. Але через неякісні матеріали фасад швидко покрився тріщинами, а стеля почала протікати.

Минулого рокуі галерею зачинили на капітальний ремонт, а 14 тис. картин перенесли у будинок сестри І. К. Айвазовського – Катерини Мазірової (об’єкт культурної спадщини за рішенням Кримського облвиконкому від 20.02.1990г. №48). Але й там теж мали проводити роботи з реставрації приміщень.

У серпні 2021 року над південною частиною будинку було демонтовано постійну крівлю і встановлено тимчасову. Разом із стропільною системою демонтували й унікальні декоративні карнизи.

Роботи в галереї заплановані до серпня 2022 року і на них виділили 590 млн. рублів. За словами Едуарда Нагорського, представника московської підрядної організації ТОВ "НСТ": "Буде дуже красиво". Але спеціалісти КримSOS побоюються, що робота будівельників може призвести до повного знищення автентичного вигляду будинку І. К. Айвазовського. Як і багатьох інших пам’яток, до яких російські фірми доклали свої руки.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити
8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

5. Середньовічний Солхат – у 1444 р був першою столицею Кримського ханства

пам'ятка археології місцевого значення в місті Старий Крим Кіровського району Автономної Республіки Крим

Солхат – це головний центр культурної спадщини Криму часів Золотої Орди. До складу середньовічного міста входить: мечеть хана Узбека і медресе Інджи-Бек-Хатун із її похованням – дюрбе. З 2014 року там велись незаконні розкопки, а знахідки належним чином не консервуются та не реставруються. Це призводить до поступової втрати об’єктів.

Яскравим свідченням цього є розкопки дюрбе Інджи-Бек-Хатун у 2014 та 2015 році. Після розкриття робітникамии поховальної камери мавзолею середньовічної меценатки, об’єкт був засипаний ґрунтом і закладений камінням. Але подібні роботи не можуть замінити професійного закріплення й музеєфікації руїн. Більше того, тимчасовий захисний навіс, встановлений за проєктом компанії "Меандр", повністю спотворив візуальне сприйняття комплексу і, на жаль, став постійним.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

6. Кафа-Теодосія – найбільша пізньосередньовічна фортеця Криму

У Кафі тісно переплітається історія від Античності до часів Османської імперії. Але, насамперед, це місто було брамою Великого Шовкового шляху з Китаю до Західної Європи. До сьогодні залишився комплекс мурів та веж, що боронять Бург і Цитадель. Про міську середньовічну забудову нагадують католицькі, ортодоксальні та вірменські церкви, караїмська кенаса й мечеті.

У 2019 році на території середньовічного монастирського кладовища біля вірменської церкви Св. Геворка (пам’ятка національного значення – обліковий №268/5-Н) почали зводити багатоквартирний будинок. Стан будівлі жахливий: фасад вкритий тріщинами, елементи старовинної кладки укріплені сучасним цементом. Біля входу навалене каміння, що, скоріш за все, є фрагментами стіни. На відстані 10,5 м від східної стіни проходить газова труба, опори якої стоять на храмовому некрополі.

На межі руйнування й вежа святого Костянтина – пам’ятка національного значення України (охоронний номер № 010056/2). Побудована у 1382-му році, а у XIX столітті вежа стала візитівкою міста як "мальовничі руїни", і продовжувала бути нею до наших часів.

Територія вкрита рослинністю, що разом з ерозією реставраційних розчинів – руйнує вежу. У 2017 році окупаційні органи місцевої влади мали зробити там аварійний ремонт. Проте усі дії звелись до встановлення паркана та сумнівних систем перенесення навантаження зі стін на додаткові опори.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

7. Церква Іоанна Предтечі у Керчі

пам’ятка національного значення, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

Це найдавніший з нині дієвих храмів на території Криму, що безперервно працював з часу заснування між VIII і ХII століттям. Зараз у стінах можна побачити отвори для відводу конденсату, зроблені у стінах прибудови ХІХ століття. Зафіксовані поодинокі вивали каменю з зовнішнього панцира стін на південному і західному фасадах прибудови. А на території християнського некрополя проводять незаконні археологічні розкопки.

Крім цього у 2015 році навпроти церкви почали зводити чотирьохповерховий готельно-ресторанний комплекс. Роботи знищили архітектурний шар та повністю змінили архітектурний ансамбль території, де раніше домінував храм. Зусиллями окупантів цей об'єкт перетворюють на чергову "давню церкву", повністю позбавлену культурного та архітектурного контексту.

8 пам'ятників Криму, які Росія намагається привласнити

8. Херсонес, 422–421 рр. до н.е.

Об’єкт охорони ЮНЕСКО

Руїни міста знаходяться на березі сучасної Карантинної (Херсонеської) бухти в Ак’ярі – Севастополі. Це територія у 40 га, обнесена оборонним муром. Всередині є комплекс зі стародавніх некрополів, гончарних майстерень із масштабними комплексами печей, приміських монастирів.

Змінювати Херсонес окупанти почали з "реставрації". Частину городища застелили дерев’яними доріжками, а до стін шурупами прибили таблички з написом "По стінах не ходити". Біля центрального входу з'явилася сцена, де щорічно проводять фестиваль опери та балету. Купа техніки та освітлення повністю змінює ландшафт та руйнує старовинне місто.

Також Херсонеський Національний заповідник практично позбувся своєї наукової археологічної школи. У 2014 р. пройшли останні (вже незаконні) розкопки в Північному районі городища (квартал IX "А"). А минулого року росіяни презентували концепцію змін "Херсонеса Таврійський". На його території планують побудувати три музеї, корпуси дитячого табору "Артек", загальноосвітню й художню школи, парковку та готельний комплекс.

Весь комплекс зведуть на території колишньої військової частини за межами музею-заповідника "Херсонес Таврійський і його хора". За словами окупантів, ця територія не охороняється ЮНЕСКО, тож вони "нічого не порушують". Проте це не правда, адже до списку історичних пам'яток входить не тільки Херсонес Таврійський, а й вся сільськогосподарська округа.

"РФ як держава-окупант Кримського півострова зобов’язана поважати, захищати та зберігати культурні цінності, які розташовані на окупованій території. Росія також зобов’язана запобігати крадіжці та незаконному привласненню культурних цінностей в Криму. Другий Додатковий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту також забороняє модифікації культурної цінності, археологічні розкопки, які не мають на меті охорону, облік чи збереження культурної цінності та проводяться без компетентних національних органів". – відзначає Євгеній Ярошенко, аналітик КримSOS.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...