УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Хитрі торговці зброєю Україну обдурили

Хитрі торговці зброєю Україну обдурили

1. Зброя.

Правильно кажуть: кому війна, а кому - мати рідна. Світовий ринок озброєнь з 2003 року по 2009 рік виріс в 2,6 рази: з 25 млрд. доларів на рік - до 65 млрд. І як, запитаєте ви, відчуває себе на цьому - єдиному зростаючим в кризу - ринку наш український військово-промисловий комплекс? Так хреново наш ВПК себе почуває, дуже хреново. Судіть самі. Внутрішній ринок наших зброярів цікавить мало: армія зубожіла до того, що грошей вистачає тільки на напівголодних солдатів, яких, слава Богу, сьогодні в шість разів менше, ніж було в 1991 році; і жирних генералів, яких в невоюющей Україні чомусь більше, ніж було в СРСР після перемоги над фашизмом. МВС же, чий бюджет вперше в історії нашої молодої країни перевищив бюджет Міноборони, як відомо, ні літаків, ні танків, ні ракет, ні засобів ППО не продаси (міліціонери поки зі скрипом купують навіть патрони: типу отримав постової пістолет, так хай сам видобуває собі боєприпаси)))

Тепер про ринок зовнішньому. За оцінкою дослідницької служби Конгресу США Україна поступово втрачає позиції серед основних експортерів озброєнь і військової техніки. Так, в 2001 році Україна продала озброєнь на 702 мільйони доларів; в 2002 році - на 281 млн.; в 2003 - на 536 млн.; в 2004 - на 519 млн.; в 2005-на 188 млн. Тобто після приходу до влади помаранчевих зовсім звалилися наші збройові позиції у світі, які все ті ж дослідники з Конгресу США як і раніше оцінюють на тверді 600 млн. доларів на рік. Поки ми падали, в цей же період виросли такі експортери зброї як Швеція, Італія, Канада, Ізраїль. Фактично серед постійних покупців української зброї залишилися тільки Азербайджан і Грузія. І це теж погано, панове. Тому що для оборонних відомств цих двох країн не характерна світова тенденція, а саме: посилення ракетної складової військ і оборони. А Україна, смію нагадати, це РАКЕТНА країна. Добре нажилися на падінні нашого ВПК два головних світових торговця зброї. Так, Росія на цьому тижні задоволено констатувала, що продажі російської продукції військового призначення - за попередніми підсумками 2010 року - складуть близько 10 млрд. доларів (за підсумками 2009 року було 8,5 млрд.). У росіян взагалі одинадцятий рік поспіль обсяг експорту озброєнь весь час перевищує показники року попереднього. От би нам так! Дивишся, і виросли б пенсії вчителів, як у Москві, до 900 доларів (таке от спадщину залишив трудяга Лужков, обпльований своїми владою наостанок). Або взяти б нам приклад з США, які теж вразили світ на цьому тижні найбільшої угодою на ринку озброєнь, продавши Саудівської Аравії (в піку Ірану) зброї на загальну суму 60 млрд. доларів. Це - 154 нових і модернізованих винищувачів F-15; 70 вертольотів "Аппачі"; 72 "Чорних яструба" і 36 Little Birds.

Власне, як нам наздогнати всіх основних гравців цього ринку озброєнь, тобто США, Російську Федерацію, Німеччину і Китай добре знають наші найближчі європейські сусіди - Чехія, Угорщина, Польща, Болгарія, які отримали в останні роки більше 11 мільярдів доларів інвестицій в свої ВПК . Всі ці країни, між іншим, теж наші майбутні конкуренти. А в бізнесі, як і в політиці, апетит приходить саме під час з'їдання конкурента.

2. Корупція.

Верховна Рада на цьому тижні знову "відзначилася" у сфері боротьби з корупцією. На жаль, тривають ганебні традиції помаранчевих лицемірів, які не прийняли за п'ять років жодного антикорупційного закону, запропонованого Євросоюзом Україні в готовому вигляді ще в 2005 році (після Майдану у європейців ще зберігалася якийсь час ілюзія, що наші зажравшиеся олігархи та їхні кишенькові бюрократи збираються вступати до Євросоюзу))) Народні депутати поклали під сукно закон про декларації витрат високопоставлених чиновників і їх найближчих родичів. "За" проголосували всього 124 депутата, всі інші народні обранці наплювали на Цицерона, який радив еліті заради процвітання держави мати "скромний спосіб життя і високий образ думок "(термінова ж закупівля Верховною Радою на цьому тижні 17-ти" Тойот "- і це в розпал економічної кризи - настільки ж далека від скромного способу життя, як насправді шалено далека автобаза парламенту, обслуговуюча практично лише спікера і його апарат, від рядового нардепа). А адже саме проект Закону про заходи державного фінансового контролю публічної служби за номером 44 72 можна вважати, згідно з численними публічним заявам президента Януковича, ПРІОРИТЕТОМ для нинішньої парламентської більшості. І що ж? Трапився елементарний бунт на кораблі? Або ми тепер знову будемо вважати, як всі останні 20 років, що хабарі кардинально відрізняються від корупції? Ну, тобто хабара - це коли взяли гроші і зробили. А корупція - це коли гроші взяли, але нічого не зробили. Виходить, корупція процвітала при помаранчевих, а хабарі-візьмеш залишаються в законі при біло-блакитних?

3. Реформи.

Звичайно, прогрес за нової влади все ж є: державою більше не керують не тільки кухарки, але навіть їх бой-френда-водії-секретарки-масажисти. Незважаючи на істеричні заяви опозиції типу заяви Олександри Кужель (хороший ловець на старих овець) про те, що, мовляв, Податковий кодекс "уб'є демократію в Україні"; урядовий "локомотив" рухається в правильному і прогресивному напрямку. Так, віце-прем'єр міністр Борис Колесніков провів плідну зустріч з генеральним директором корпорації "Майкрософт" і їх же директором по Центральній і Східній Європі. На зустрічі з самим Стівом Баллмером Колесніков не схибив і домігся конкретики, а саме - початку ВПРОВАДЖЕННЯ електронного управління Україною. Що може бути, панове, ефективніше електронного уряду, якщо цей уряд допоможе ТЕХНІЧНО запустити у нас "Майкрософт" та її глава (він і справді, жива легенда світового бізнесу, по популярності рівна Полу Маккартні). До речі, після впровадження в сусідній Росії електронних тендерів на держзакупівлі там корупція знизилася в цій сфері аж на 25 відсотків вже в перший рік! Словом, нашому уряду - навіть під вогнем нещадної критики - завжди потрібно пам'ятати зауваження геніальною Фаїни Раневської: "У театрі мене любили талановиті, бездарні ненавиділи, шавки кусали і рвали на частини" (і ще скажіть, що наша політика чимось відрізняється від театру ).