Відео дня
Ювенальна юстиція - ліберальне обличчя тоталітаризму? Ч.1
Дивно, що чергову хвилю громадських протестів викликало невинне повідомлення 14 квітня 2011 прес-служби Державної служби молоді та спорту про затвердження "Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН з прав дитини". Мабуть, ряд громадських організацій (серед них "Православний батьківський комітет", Союз Жінок України "За майбутнє дітей", очолюваний Валентиною Семенюк, "Здорова Нація", "Твереза ??Свята Русь", "Твереза ??Україна", "Батьківська держава") , деякі політики (Олександр Голуб та Дмитро Табачник) і навіть православна церква, як це не дивно, не хочуть захищати права дітей. Насправді, вже кілька років представники громадськості борються зі спробами впровадити в Україні так звану ювенальну юстицію. Термін, не встигнувши легалізуватися, здобув собі погану славу, і прихильники змін намагаються м'яко замінити його не таким гучним "правосуддям у справах молоді", що є дослівним перекладом з латини словосполучення "ювенальна юстиція".
Це судово-правова система по захисту прав неповнолітніх, вона повинна забезпечувати реабілітацію малолітніх злочинців і профілактику кримінальних дій; також величезна увага приділяється контролю умов життя дітей та дотримання їх прав в сім'ї.
Прихильники ювенальної юстиції стверджують, що існуючі в Україні інстанції несуть більшою мірою каральну функцію, ніж виховну, права дитини як людини і особистості ущемляються, в 10% сімей процвітає насильство. Українські чиновники, на чолі з Валерією Лутковською - заступником міністра юстиції, мають намір створити відповідні органи за прикладом країн Заходу для боротьби з перерахованими вище явищами. Фінансування цього проекту передбачається солідне. Крім фінансової підтримки і допомоги, якщо не сказати більше, у розробці плану дій з боку закордонних фондів, наприклад, посольства Канади, фонду Сороса та ін, в бюджеті України на 2011 рік заплановано виділити 161 561,69 тис. грн. Ще в грудні 2010 ця сума була в 2,3 рази менше - 69 736,69 тис. грн. На добру справу і грошей не шкода.
Чому громадськість так активно протестує: створює сайти, організовує круглі столи, пише петиції, церква офіційно і неофіційно висловлює своє засудження? Справа в тому, що за загальними фразами про те, що дитина повинна вийти з темряви безправності, слідують дуже спірні в моральному і юридичному відношенні дії. Справа, як завжди, в блюдечку, на якому підносять ту чи іншу інформацію.
З одного боку те, що дитина може самостійно поскаржитися до органів опіки на насильство в сім'ї і знає про свої права - прогресивно, адже маса дітей з неблагополучних сімей відчувають себе абсолютно беззахисними. З іншого боку, обкурений в мотлох підліток, якщо батьки позбавлять його кишенькових грошей і заборонять шлятися по вулицях, цілком може розцінити це як утиск своїх прав і насильство над особистістю, більшість з них тільки так і сприймає виховний процес. І от, ця сама особистість, знайшовши момент і втікши з дому, може накатати заяву, перейнятий духом підліткового максималізму. Органи ювенальної юстиції, задоволені собою, позбавляють батьків прав на дитину, а останнього відправляють до кількох десятків подібних любителів вільного життя, можна собі тільки уявити, яким досвідом вони обміняються. Ця конструкціях умовного способу - абсолютна реальність у європейських країнах, особливо Франції, на які ми намагаємося рівнятися.
Точно так само під приціл тітоньок-чиновниць можна потрапити через скарги сусідів, "друзів", педіатра, колишнього чоловіка (саме так сталося з Ніною Захарової, російською співачкою у Франції: після заяви чоловіка у неї відібрали дочка). Іноді за дитини в сім'ї алкоголіків і наркоманів дійсно нема кому заступитися, крім сусідів, але хто встановить межу, за яку не варто пхати носа стороннім? Кожна жінка, яка має дитину, знайома з засудженням її виховних здібностей педіатром, сусідками і т. д. Якщо хтось поскаржиться, що Ваша дитина багато плаче, закутаний або, навпаки, роздягнений, закормленний або голодний, а, може, Ви ще й щеплення не зробили, тоді до Вас без попередження прийде комісія, яка оцінить рівень чистоти, вміст холодильника, ремонт. Не пустити їх не можна, пославшись на зайнятість, це буде витлумачено, як прагнення щось приховати. У разі невідповідності обстановки поданням членів комісії в кращому випадку Вам належить кілька років жити під контролем, чиновники будуть розмовляти з сусідами, вчителями, давати директиви відносно виховання дитини, а в гіршому - дитину вилучають, і потім потрібно наймати адвокатів, доводити, що ти не верблюд, а дуже навіть хороший батько. Так це відбувається закордоном. Ольга Смирнова, яка проживає в Норвегії, з жахом описує систему Barnevern (організація з захисту прав дитини): те, що батьки змушують дитину прибирати в кімнаті і виносити сміття, розцінюється, як використання дитячої праці.
Ще один пункт ювенальної юстиції про те, що неповнолітні злочинці - не злочинці зовсім, а правопорушники, теж викликає багато дискусій. Ідея про перевиховання замість покарання чудова, тільки безкарність розбещує і дітей, і дорослих, а звідси вже і недалеко до сплеску підліткової злочинності. За статистикою Канади та Франції злочинність серед підопічних "ювенальної юстиції" зросла.
Ситуацію з українськими дітьми найкраще відображає прислів'я "Сім няньок, а дитя без ока". Питаннями неповнолітніх займається п'ять міністерств (Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерство освіти, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ і Держдепартамент з виконання покарань), численні комісії у справах неповнолітніх, притулки, інтернати тощо Логічно було б витратити вищевказані кошти на поліпшення функціонування існуючої системи, але активно лобіюється створення органів ювенальної юстиції. Мабуть, потрібна ще одна "нянька". У 2008 році Верховна Рада відхилила відповідний законопроект, але україно-канадська робоча група з впровадження ювенальної юстиції на чолі з Валерією Лутковською намагається отримати законодавче підтвердження своїм діям, в 2010 році стартував 4-річний пілотний проект.
Про перші результати цього проекту, про можливі корупційні наслідки в Україні, небезпеки бездумного копіювання законодавства інших країн і аргументах прихильників ювенальної юстиції читайте в другій частині статті ...