УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Він сказав: у мене є один обов'язок": посол Ватикану згадав про Любомира Гузара

Любомир Гузар Клаудіо Гуджеротті

Апостольський Нунцій в Україні (посол Ватикану) архієпископ Клаудіо Гуджеротті був особисто знайомий з Блаженнішим Любомиром Гузаром із 1985 року. На прохання "Обозревателя" він поділився своїми спогадами про цю велику людину.

"Для мене його присутність була дуже близькою. Я знав його з 1985 року - із того часу, як почав працювати у Ватикані. Він дуже часто приходив у Конгрегацію східних церков, коли був студитом (монахом Студійського статуту. - Ред.) в Castel Gandolfo. Пізніше я став свідком відновлення його пастирської діяльності в Україні як єпископа.

Його присутність на цій посаді була дуже бажаною Святим Престолом. Я дуже добре пам'ятаю ті дні, і ті почуття, які відчували всі, зокрема святий Іоанн Павло II, а також кардинал Сільвестріні, який на той момент був префектом Конгрегації східних церков.

У всіх було розуміння того, що відправити Любомира Гузара в Україну означало зробити великий внесок для відродження і розвитку церкви в Україні.

Читайте: Львів попрощався з Любомиром Гузаром: всі подробиці, фото і відео

Потім я був присутній на його інтронізації, коли він став верховним архієпископом - на цій події я представляв Конгрегацію східних церков.

Коли я став заступником секретаря цієї Конгрегації, він дуже часто приїжджав до Риму, ми говорили про ситуацію в українській церкві, про співпрацю й допомогу.

Наші відносини перервалися, коли мене призначили Апостольським Нунцієм у 2001 році і відправили на Кавказ. А потім ми знову знайшли одне одного тут, в Україні, коли мене призначили Апостольським Нунцієм в Україні.

Ми зустрілися як справжні старі друзі, як ніби ніколи не розлучалися

Ми зустрілися як справжні старі друзі, так, ніби ніколи не розлучалися. Це було дуже прекрасно, хоча стан його здоров'я тоді вже був дуже важким.

Я багато разів приїжджав до нього, щоб привітати з різними святами або порадитися з того чи іншого приводу. Одного разу він особисто приїхав у Нунціатуру, незважаючи на те, що йому було надзвичайно важко пересуватися.

Я завжди ставився до Блаженнішого як до людини високих моральних якостей. Його мова, глибина слів, мудрість думок - все це свідчило про глибоку чернечу основу.

Читайте: Труну вмурують у стіну храму: стали відомі подробиці похорону Любомира Гузара в Києві

Дуже добре пам'ятаю його виняткову доброзичливість і делікатність. Коли він звертався до мене з проханнями, вони завжди були сформульовані вкрай делікатно: "Якщо можна...", "Не могли б ви...". І кожного разу, коли щось було зроблено, він дзвонив і щиро дякував за це. Після богослужінь, на яких я був присутній, він також завжди особисто дякував мені. Все, що він робив, було пронизане величезною повагою до людей.

Ще один аспект, який мене завжди вражав у ньому - це його здатність говорити на історичні теми в контексті України. Він був людиною, яку дуже добре розуміли навіть невіруючі. Він був яскравим прикладом того, кого Папа сьогодні міг би назвати неклерикальною людиною. Його вирізняла безпосередність у спілкуванні з іншими, особливо щодо спільних цінностей.

Але найбільше мене вразила одна річ, яку він мені одного разу сказав. "Знаєте, я все менше розумію політичні речі в Україні. Але я відчуваю, що у мене є один обов'язок: обов'язок молитися. Зараз у мене є багато часу. Я вже не можу робити багатьох речей, але ніхто не може відняти у мене цієї можливості: молитися за свій народ".

Я вже не можу робити багатьох речей, але ніхто не може відняти у мене цієї можливості: молитися за свій народ

Переклад з італійської: о.Максим Рябуха

Як писав "Обозреватель", 31 травня на 85-му році життя помер кардинал Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар.

1 червня глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук зробив офіційну заяву з приводу смерті колишнього предстоятеля УГКЦ кардинала Любомира Гузара і повідомив розпорядок траурних заходів; зачитуючи заяву, він не зміг стримати сліз.