Тарифи - велика спекуляція

Комунальники отримують гроші, які вони не заробили

Тарифи у столиці знову підвищують. Вже сьогодні на 35% подорожчала теплова енергія. 13 січня буде оприлюднено рішення Національної комісії з регулювання енергетики про підвищення тарифів на електороенергію, а з 1 квітня ціна на газ для населення збільшиться на 50%.

Про обгрунтованість таких заходів, про співвідношення ціна / якість, застосовне для комунальних послуг, а також про те, як боротися зі злісними неплатниками, в прес-центрі "Обозревателя" розмовляли: директор Інституту міста Олександр Сергієнко та голова Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Перший будинок " Михайло Кальтагейсер . Пропонуємо вашій увазі вибрані фрагменти стенограми.

Олександр Сергієнко : Говорити про якому б то ні було економічному обгрунтуванні житлово-комунальних тарифів не має ніякого сенсу, тому що це "річ у собі", яку ніхто не знає - навіть ті, хто користуються цим поняттям. Тут має місце просто велика спекуляція.

Чому акцентується на економічному обгрунтуванні? Тому що підприємства хочуть отримати свій дохід. Хоча насправді законодавець визначив не один критерій економічно обгрунтованих тарифів, а цілих сім. І перший з них - доступність житлово-комунальних послуг. Ще один принцип - нормативне регулювання надання послуг. Це теж terra incognita. Третій принцип - відповідність вартості послуг економічно обгрунтованим витратам на їх виробництво. Сьомий принцип - найголовніший. Це забезпечення соціального захисту та випереджаюче зростання доходів сімей над зростанням тарифів. На 35% підвищено тариф на теплову енергію, але доходи сімей за минулий рік зросли на 9,9%.

На сайті Міністерства ЖКГ приводитися вартість однієї гігакалорії для обласних центрів України. Різниця колосальна. Є велика група міст, де вартість однієї гігакалорії для населення складає близько 220 гривень (без ПДВ) - Запоріжжя, Біла Церква, Тернопіль, Харків, Хмельницький. З іншого боку, є ціла група областей, де вартість гігакалорії більше 300. Це Кіровоград, Луганськ, Одеса, Сімферополь, Севастополь. В Ужгороді взагалі незрозуміла аномалія - ??715 гривень. Такі ж цінові скачки мають місце і для вартості опалення одного квадратного метра.

Якщо для всіх підприємств теплокомуненерго визначена одна і та ж вартість - близько 175 доларів, - то не може бути таких цінових стрибків. Тобто формування тарифу відбувається за абсолютно незрозумілими принципами.

У мене виникає питання: як НКРЕ може відстежити тисячі виробників послуг і перевірити їх калькуляцію тарифів? Тільки в Києві 188 котелень, плюс ТЕС-5, ТЕС-6, завод "Енергія" та Дарцентраль. Для кожної котельні встановлюється своя вартість гігакалорії. Але для всього населення Києва встановлюється однакова плата.

Вся галузь ціноутворення зіткана з парадоксів.

Михайло Кальтагейсер : Що нового ми отримали від цієї постанови НКРЕ? До цього часу тариф на опалення в місті Києві формувався і приймався Київською міськдержадміністрацією. Це привносило якусь політичну складову в процес прийняття тарифів. Ідея створення єдиного органу в країні, який би не залежав від цієї політичної складової, вірна. Але цей орган поки не створений, тому його повноваження тимчасово передані НКРЕ.

Але що ми бачимо? Що НКРЕ, яка повинна приділяти увагу економічним розрахункам і економічної доцільності, з цим обов'язком не впоралася. Але мене дивує ще одне - що цей орган почав свою діяльність у цій сфері з порушення закону. 14 грудня НКРЕ приймає постанову, якою вводить нові тарифи з 1 січня. Тобто він відразу ж порушує Закон "Про житлово-комунальні послуги", який зобов'язує постачальника послуг за місяць попередити споживача про підвищення тарифу. У розвиток цієї постанови Київська міська адміністрація приймає розпорядження про встановлення тарифів для населення в місті Києві. Сьогодні склалася ситуація, яку не може вирішити жоден київський чиновник: тарифи для житлових організацій підвищити з 1 січня, а для населення, яким ці організації будуть виставляти тариф, з 1 лютого. Хто житловим організаціям у січні буде покривати цю різницю?

В основу економіки житлово-комунальних послуг має бути покладено фінансове становище будинку. Не може організація, яка обслуговує будинок, купувати комунальні послуги дорожче, ніж вона їх продає населенню. Це абсурд.

На жаль, НКРЕ не поліпшила стан з тарифоутворенням. Тарифи продовжують прийматися непрозоро, економічно необгрунтовано та ще й з порушенням терміну введення цих розпоряджень.

"Обозреватель": На початку січня перший заступник голови КМДА Мазурчак оголосив про те, що з 1 лютого розмір оплати за комунальні послуги буде прямо залежати від терміну оплати. Якщо мешканці будуть платити до 20 числа, їм буде надаватися знижка, якщо після 20-го - доведеться платити за завищеними тарифами. Прокоментуйте, будь ласка.

Олександр Сергієнко : У нас пенсії виплачуються до 25 числа. Якщо людина отримує пенсію між 20 і 25 числом, то він просто не в змозі заплатити до 20 числа. У яке положення київська влада ставить четверту частину пенсіонерів Києва?

Далі. Якщо мова йде про знижку, значить, її потрібно передбачити в бюджеті, її потрібно компенсувати. Чи є така компенсація в бюджеті? Немає такої компенсації. Насправді, влада дає нам підвищений тариф з запасом. Це ще одна велика спекуляція місцевої влади.

Михайло Кальтагейсер : Знову-таки, відсутній будь економічне обгрунтування. Приймаються дві цифри, і ніхто не може пояснити, як вони пов'язані. КМДА приймає два тарифи: 253 гривні і 237 гривень. Тобто кілька знижений тариф і тариф дещо завищений. Відразу впадає в очі, що люди, які приймають такі рішення, погано уявляють собі, як це можна адмініструвати. Як бухгалтер, який займається обліком, повинен це провести?

Перше, що спадає на думку - те, що тепер бухгалтер ЖЕКу зацікавлений в тому, щоб людина заплатила 22 числа, а не 19-го, тому що це дасть йому можливість донарахувати якусь суму і отримати якийсь прибуток.

Проблему створюють не ті, хто заплатив у наступному місяці, а ті, хто взагалі не платить. Якщо людина оплачує комунальні послуги навіть раз на квартал, мене це влаштовує. Насправді ціна товару повинна бути одна, вона повинна бути економічно обгрунтованою. І можуть бути певні штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх фінансових зобов'язань.

Але прийняття двох тарифів, що діють одночасно, призводить до хаосу в системі платежів і системі бухгалтерського обліку.

"Обозреватель": Як відомо, обіцяна раніше киянам пеня за прострочені платежі по комунальних послугах була скасована. Проте, наскільки таке рішення було доцільним?

Олександр Сергієнко : У радянські часи був дуже простий механізм. Був один банк - Ощадбанк СРСР, ви приходили туди і касир за кожен день нараховувала вам пеню. Сьогодні зробити це просто фізично неможливо, тому що я можу піти в будь-який банк, написати рахунок теплоорганізаціі або ЖЕКу і заплатити стільки, скільки я хочу. Хоча вони і надсилають платіжки, в які нібито не можна вносити зміни, але обійти це елементарно. Тобто немає механізму утримання пені.

Наскільки доцільно утримання пені? За 9 місяців населення України сплатило 103% нарахованих сум (з урахуванням погашення боргів). За 11 місяців - 98,9%. Тобто населення оплачує акуратно. Якщо врахувати, що в тариф ніколи не закладається 100% оплата, то населення ще й переплачує комунальникам. Вони отримують гроші, які вони не заробили. Тобто сенсу в піні немає ніякого.

Другий момент - що, можливо, це міра для злісних неплатників. Але досвід показує, що якщо сім'я перестає платити, то у неї є дуже серйозні причини для цього. Висновок звідси один: пеня - це певна репресивна міра, психологічний тиск на людей. Матеріального, логічного і навіть морального значення вона не має.

"Обозреватель": Як підвищення тарифів позначиться на кількості злісних неплатників?

Михайло Кальтагейсер : З 180 квартир нашого будинку тільки одна - проблемна, з якою я веду роботу. Але, на жаль, є в Києві будинки-банкрути, в яких люди справно оплачують житлово-комунальні послуги, але через штучної різниці в тарифах створюються штучні борги. І це дійсно проблема - проблема тарифоутворення.

Олександр Сергієнко : Підвищення тарифів ніяк не вплине на злісних неплатників. Хто не платив, той і не буде платити. Чому виникають такі люди або сім'ї - це окреме питання. Статистика показує, що за останні роки рівень платежів ніколи не був нижче 95-96%. Тобто з боку населення як раз проблеми немає. Борги створюють бюджетні організації. Влада не фінансує школи, дитячі садки, лікарні. Вони не платять за комунальні послуги, створюють борг, "Київенерго" не може проплатити за газ, йому знижують тиск, він закручує вентиль і в результаті мерзнуть ті, хто насправді прекрасно платить.

Відповіді на запитання читачів дивіться тут

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

Нацкомісія з енергетики спекулює на підвищення тарифів

ЖЕКи зацікавлені в піні за прострочену "комуналку" Три підстави для виселення з квартири