Вибратися з кризи не проблема ...

Міжнародний Фонд Блейзера провів традиційний експертний круглий стіл на тему "Міжнародна інтеграція України: пошук нових можливостей і повернення розтраченого авторитету". Виконавчий директор фонду Олег Устенко висловив думку про те, що дії Президента Януковича і всієї виконавчої влади на зовнішній арені носять раціональний і осмислений характер . Візити та ініціативи спрямовані на вирішення проблем, які тісно пов'язані з особливостями української економіки. В цілому керівництво країни зайнято тим, що "повертає Україну авторитет" за кордоном. Ситуація на найважливіших для України ринках неоднозначна. У ЄС зберігається високий рівень безробіття і державних боргів. У найбільш проблемних країн регіону борг становить від 80% до 120% ВВП. 70 млрд доларів вистачить, щоб вирішувати проблеми з потрясіннями європейської фінансової системи. Китайське напрямок в політиці офіційного Києва останні роки не розвивалося. У разі взаємовигідної торгівлі, це обіцяє поштовх до розвитку економіки. Крім того, влада Піднебесної розраховують на довгострокову співпрацю, що зможе послужити зміцненню позицій нашої країни в міжнародному поділі праці. Економіка України залишається вразливою і залежною від кон'юнктури міжнародного ринку. Вітчизняний експорт не дуже різноманітний. Великі експортери діють на декількох ринках, коливання на яких тут же позначаються на нашій економіці, рівні життя українців, державних фінансах. Країна гостро потребує залучення європейських інвестицій. Фінансисти ЄС сприймають вкладення в Україну, як ризикований захід. Нинішнє керівництво України домоглося того, що тепер українській економіці довіряють більше ніж раніше. "Успіх в розміщенні євробондів став премією за діяльність уряду", - підкреслив Олег Устенко. Президент "Реформаторського клубу" Іскандер Хісамов вважає, що відсутність виразних контактів з Китаєм за часів правління Ющенка можна пояснити тільки лінню та інтелектуальної неспроможністю попередньої адміністрації будинку на Банковій. Так само Хісамов закликав вчитися модернізації у таких країн Азії, як Китай і Казахстан. Сильна державна влада забезпечує економічне зростання. Губернатори отримують планові показники щодо створення робочих місць. І така модель, що поєднує ринок і держпланування, працює. Експерт запропонував розглядати українські реалії в термінах такої "модернізації". З його точки зору, що відбуваються в Україні процеси якраз і є спробою наведення порядку заради модернізації. Опір процесам надає не тільки опозиція, але бюрократія. Саме в рамках логіки такого "опору" президент "Реформаторського клубу" рекомендував оцінювати ситуації навколо прийняття Податкового кодексу. Чиновництво саботує рішення політичного керівництва, так як їх цілком влаштовує і те, що є зараз. Таким чином, наведення порядку не означає тільки формування ефективної законодавчої та виконавчої влади, а й серйозну роботу з подолання опору всередині держапарату. Соціальною базою модернізації є всі, хто розуміє "навіщо це потрібно". І прихильників такої політики можна знайти в різних шарах суспільства. Запит на стабільність і вертикаль влади сформований в суспільстві. Люди видали кредит довіри владі. Така точка зору соціолога Євгена Копатька. Громадяни припускають, що до кінця кризи залишилося ще пару років. Так що негайного поліпшення життя виборці не чекають. Втім, розслаблятися регіоналам з союзниками не варто. Після 31 жовтня настане година істини. Або влада покаже здатність до системних реформ, або громадяни розчаруються в діях уряду. Часу для того щоб показати народу реальні успіхи, залишилося мало. Професор Валерій Новицький зазначив, що в усьому світі ламається звичне поділ праці, так що нинішню увагу до економік ЄС і США, яке демонструє і експертне співтовариство, і уряд, може допомогти вирішити поточні проблеми , але навряд чи допоможе знайти нові шляхи для української економіки. Зараз стоїть спробувати створити ряд проектів, які допомогли б зробити прорив в економіку шостого укладу. опонувати занадто захопленим "державницькими" планами втручання в основному представник Центру Разумкова Василь Юрчишин. Він підкреслив, що тенденції у світовій економіці до глобалізації та кооперації ніхто не відміняв. Так що без урахування цього чинника подальший розвиток навряд чи можливо. Основний з проблем, яка може породити продовження кризи, є "фіскальна консолідація", тобто скорочення витрат бюджету. Іноді вона черезмерную. Юрчишин вважає, що МВФ зі своїми пропозиціями з фінансів явно не враховує українську специфіку, а саме рівень доходів пересічних громадян. Це може ще відгукнутися. Брати в подальшому кредити МВФ не так вже й необхідно, і Україні варто повернутися до практики "консультацій" з цим міжнародним фінінститутом. Також несправедливо надмірно обмежувати дефіцит бюджету. Розвинені європейські країни не раз виходили за рамки, встановлені для нас МВФ, і до катастрофи це не приводило. Майбутнє не втілює йому оптимізму. Зміна фінасово потоків породить політичні зміни і нестабільність у світі. Криза зрушить міграційні потоки з Азії. Так що в майбутньому Україна буде змушена відповісти на виклики, які нашим чиновникам і економічним елітам незнайомі.