Пекло і рай: Жадан написав вірш про священика, який вижив у полоні "ДНР"

Український письменник Сергій Жадан написав вірш про священика, який повернувся живим з полону донецьких терористів.

Твір було опубліковано в Facebook на сторінці письменника.

У вірші автор розповідає про діалог з людиною, яка дивилася в очі смерті, але не змінила свої принципи.

"Обозреватель", пропонує своїм читачам ознайомитися з віршем мовою оригіналу.

Я знав священика, який був у полоні.

Шрам на скроні. Збиті чорні долоні.

Телефонні розмови з донецькими операми.

Трофейний опель із польськими номерами.

І ось він мені говорив: інститут церкви

поєднує нас усіх подібно до цегли,

випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки,

хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки.

Ще він говорив: спитай мене про воскресіння,

я відповім – щоби воскреснути, потрібне везіння.

Праведникам якраз не щастить в основній їхній масі.

Я люблю говорити про ворогів у минулому часі.

Спитай мене про прощення, я маю що відповісти:

прощення передбачає, що частина мирян – атеїсти.

Я принесу своїм ворогам на могили квіти.

Кара господня настигне всіх.

Вам, атеїстам, не зрозуміти.

Війна мене навчила не говорити про втрати.

З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.

В живих є те, що не дає їм лягти в траншею.

Здається ви, атеїсти, називаєте це душею.

Я думаю іноді, чи зрозуміють нас наші діти.

Серце моє легке і обійми мої розпростерті.

Моєї любові стане на всіх,

навіть на тих, хто хотів мене вбити.

Піду, до речі, нагадаю їм, що їх чекає по смерті.

Як повідомляв "Обозреватель", волонтер Василь Козак після свого звільнення з полону донецьких терористів не зміг стримати сліз.