За що в Україні вбивають журналістів
За традицією, третя п'ятниця вересня відзначається в Україні як День пам'яті журналістів, загиблих при виконанні службових обов'язків. Цю дату приурочують до річниці вбивства Георгія Гонгадзе. У нинішньому вересні їй не знайшлося місця в настільних календарях: загубилася серед інших, більш пафосних днів - демократії та охорони озонового шару, рятувальника і працівника лісу, винахідника і раціоналізатора, фармацевта, а також відзначається сьогодні, 21 числа, Міжнародного дня миру ...
Та й сам День пам'яті загиблих журналістів збирає все менше учасників. Цього року траурна церемонія включала молебень у Володимирському соборі, нечисленні акції на Майдані Незалежності та біля стін Адміністрації президента на Банковій. Туди прийшли лише декілька десятків людей. Запалили свічки. Розгорнули плакати "Він говорив правду", маючи на увазі Гонгадзе, і "Вони знали", маючи на увазі тих, хто його замовляв і вбивав.
Гонгадзе - хрестоматійний і, як не цинічно це звучить, для багатьох уже приївся приклад розправи з журналістом, приклад, на якому чимало політиків неабияк попіарилися. Про це говорять мама Гії, його близькі друзі. Є й інші приклади злочинів проти журналістів - з минулого, про які майже забули, і зовсім свіжі, що сталися недавно, наштовхують на аналогії і змушують задуматися про подібність цих трагічних подій.
Вчора з'явилася заява Євросоюзу, де висловлено занепокоєння утисками і застосуванням сили стосовно журналістів в Україні. ЄС звертає увагу на зникнення редактора харківської газети "Новий стиль" Василя Климентьєва, висловлює надію на прогрес в незавершених розслідуваннях, зокрема справи про вбивство Георгія Гонгадзе. Ситуацією з дотриманням прав і свободи ЗМІ в Україні стурбовані також ряд міжнародних організацій. До актуальної теми звернулася і "Сегодня".
Справи про злочини ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ
З 2001 року порушено 30 справ, засуджені лише 9 осіб, зараз знаходиться у виробництві 7 справ.
Всього, починаючи з 2001 року: 30 справ *
* Стаття 171 КК України - перешкоджання законній професійній діяльності
Направлено до суду: 15
Знаходиться у виробництві: 7
Припинено за пунктом 2, статті 6 КПК України (за відсутністю складу злочину): 1
З розглянутих судами справ 9 осіб засуджено (до позбавлення волі 2)
За результатами перевірок заяв і повідомлень за останні три роки прийнято 87 рішень про відмову в порушенні кримінальних справ :
по Києву: 14
по Запорізькій області: 10
по Харківській: 9.
Джерело даних: Головне управління нагляду за дотриманням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генпрокуратури України
СПРАВА АЛЕКСАНДРОВА: дуже поспішаєте
Ігор Александров
Одна з найгучніших і заплутаних справ новітньої історії України - вбивство в липні 2001 року гендиректора Слов'янської телекомпанії "Тор" Ігоря Александрова, який виступав з гострими викривальними програмами та інтерв'ю.
Напад на нього незабаром після зникнення і загибелі Гонгадзе повісили на бомжа Юрія Вередюка, якого обманом змусили взяти на себе чужу провину, пообіцявши старенькі "Жигулі". Суд його виправдав, а сам Вередюк незабаром помер, за офіційною версією, з причини серцевої недостатності. Пізніше виявилося, що він був отруєний, а через роки на лаві підсудних опинилися зовсім інші люди - брати-підприємці Рибалки і ще троє жителів Донецької області. Але сім'я Александрова і їх вважає далеко не основними співучасниками злочину.
До розслідування тоді були залучені найдосвідченіші оперативники і слідчі аж до центральних апаратів МВС, СБУ і ГПУ. Як вони могли спрацювати настільки непрофесійно, чому багато матеріали справи, а також результати експертиз виявилися сфальсифікованими, і, незважаючи на це, ряд прокурорів, міліціонерів, чекістів замість пониження в посаді, навпаки, отримали серйозні підвищення по службі?
- Уже ні для кого не секрет, що справа Александрова отримала великий громадсько-політичний резонанс, в тому числі міжнародний, і вбивство хотіли швидше розкрити, щоб не вийшло повторення справи Гонгадзе, - розповідає колишній заступник міністра Володимир Мельников, що також брав участь в роботі слідчо-оперативної групи. - Всі хотіли якнайскоріше відзвітувати перед президентом Кучмою про те, що вбивця знайдений, затриманий, зізнався у злочині, і справедливість восторжествувала ... У тій справі відразу все пішло через пень-колоду. Але дуже вже квапило керівництво - генпрокурор, міністр, глава СБУ, і всі хотіли швидше відрапортувати. Звідси і те, що вийшло з Вередюком, та інші проколи ... Та ви краще за мене знаєте, як ця вся робота йшла, і що з цього вийшло ...
"ДЕЛО КЛИМЕНТЬЄВА": ГЕОРГІЙ ГОНГАДЗЕ-2?
Василь Климентьєв
Місяць з гаком тому, 11 серпня, пішов з дому і не повернувся головний редактор харківської газети "Новий стиль" Василь Климентьєв. Він часто критикував можновладців, і основною версією його зникнення стала загибель в результаті професійної діяльності. Кримінальну справу порушили за статтею "Умисне вбивство". Главред не найден досі, ні живим, ні мертвим.
Як повідомляла "Сегодня", справа з Дзержинського райвідділу міліції забрало Головне управління МВС у Харківській області, а потім і Головне слідче управління міністерства. Результату, проте, немає. На думку деяких правоохоронців, з редактором "Нового стилю" справді могли розправитися "герої" його публікацій. Інші вважають таку версію помилковою - пропажу Климентьєва, мовляв, штучно "пристібають" до тих, кого він критикував. Нещодавно з'явилася ще одна - про те, що редактор живий-здоровий і скоро заявить про себе. Це нагадує історію з Гонгадзе, якого після зникнення бачили то на вокзалі, то в кафе ...
Глава Київської незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов закликав Генпрокуратуру витребувати "справу Климентьєва" у своє провадження від МВС, оскільки є інформація про причетність до злочину "міліцейських перевертнів у погонах, а раз так, є підстави сумніватися в здатності МВС та його керівництва забезпечити об'єктивне і незалежне розслідування ".
Зникнення Климентьєва, за словами Луканова, стало логічним продовженням ігнорування фактів порушення журналістських прав з боку посадовців різного рівня, а також пасивної позиції ГПУ в розслідуванні інцидентів, пов'язаних з фактами тиску, нападів і погроз на адресу співробітників ЗМІ. Все починалося з мікрофонів, які чиновники викидали у смітник, продовжилося застосуванням надмірної фізичної сили відносно журналістів співробітниками Управління держохорони і тиском "Беркута", а закінчується зникненням журналістів. Відсутність жорсткої реакції керівництва держави на ці події породжує відчуття безкарності. А безкарність призводить до насильства ...
На запитання "Сегодня" про можливий політичний підтекст у "справі Климентьєва" (адже він, нагадаємо, зник незадовго до 10-річчя вбивства Гонгадзе), заступник міністра внутрішніх справ - начальник ГСУ Василь Фаринник відповів: "Такого підтексту я не бачу".
ГАРЯЧА ТОЧКА: ПОСТРІЛ БЕЗ ПОКАРАННЯ
Тарас Процюк
Сім з половиною років тому, 8 квітня 2003 року, в столиці Іраку американські військові обстріляли готель "Палестина". Загинули іноземні журналісти - іспанець Хосе Коузо і українець Тарас Процюк, який представляв агентство Reuters. За словами очевидців, американцям було прекрасно відомо, що в готелі працює міжнародний прес-центр, та й у окуляр прицілів відрізнити оптику тележурналістів від снайперської праці не становило. Проте ...
Батьки Тараса зверталися в МЗС України і до тодішнього президента Віктора Ющенка з проханням про виплату американською стороною компенсації у зв'язку c втратою годувальника. Та визнала сталося нещасним випадком. Перегляду цієї позиції вимагали та представники українських мас-медіа. Але чолі НСЖУ Ігорю Лубченко на його звернення, спрямоване через посла США в Україні президенту Сполучених Штатів, не прийшло навіть відписки.
- Ми просили допомогти сім'ї Процюка, розраховуючи, що уряд США підтримає її матеріально і хоча б частково спокутує провину своїх військових, - додає Лубченко. - На жаль, реакції не було. Так, робота в гарячій точці зв'язана з підвищеним ризиком. Але і гуманність ще ніхто не відміняв ...
А ось Верховний суд Іспанії, за словами Лубченка, домагався примусової доставки танкістів, які вбили Хосе, відшкодування американською стороною морального і матеріального збитку, заподіяного сім'ї журналіста.
ГПУ: ПРЕСУ - ПІД ЗАХИСТ
Медведько: Розкриваємо!
На колегії ГПУ 9 вересня генпрокурор Олександр Медведько окремо зупинився на проблемах захисту представників засобів масової інформації від злочинних посягань.
За його словами, у провадженні органів прокуратури перебуває 7 кримінальних справ за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів. 3 з них порушено в поточному році. Ще 30 різних категорій розслідуються органами МВС - за фактами крадіжок, грабежів, розбоїв, хуліганства. Усі справи, заявив генпрокурор, перебувають на контролі в органах прокуратури, в тому числі в ГПУ. 10 з них направлені до суду.
Так, прокуратура міста Олександрія Кіровоградської області 2 вересня направила до суду кримінальну справу за обвинуваченням якогось громадянина Осинського в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 296 КК України. Як встановлено в ході досудового слідства 22 липня він перешкоджав законній професійній діяльності редакторів газети "Міський кур'єр" і ТРК "Контакт", а також телеоператора, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження. Осинському обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. На особистому контролі Медведько перебуває і справа Климентьєва. Ще одна резонансна справа, порушена за фактом хуліганських дій і заподіяння ножових поранень редактору житомирської газети "Сільське життя" Валерію Івановському 28 серпня, розкрито. Його скоїли двоє місцевих жителів, один з яких раніше судимий. Олександр Ільченко, "Сегодня"