Всю медицину ми зруйнуємо до основанья, а затем ...

22 жовтня під час засідання робочої групи Комітету з економічних реформ з питань реформування сфери охорони здоров'я президент Янукович доручив МОЗ прискорити розробку документів по медичній реформі. Озвучені були і конкретні терміни - максимум, до кінця весни майбутнього року. Правда, глава держави зробив певний реверанс в сторону присутніх чиновників, мовляв, їхні зауваження обов'язково будуть враховані при редагуванні остаточного варіанту профільного закону, який і буде внесений до Верховної Ради, як невідкладний. Тим часом, якщо горезвісні "зауваження та пропозиції" і з'являться - то будуть нести хіба що косметичний характер. Тому що сама концепція медичної реформи давно визначена відповідними "мозковими центрами" Партії Регіонів. Дарма, чи що заступник голови Адміністрації президента Галина Акімова через раз озвучує в найбільш рейтингових ток-шоу обіцянки "реформувати медицину" та "покінчити з медичної корупцією"? Взагалі, якщо радикальними перетвореннями в "сфері Гіппократа" починає займатися, нехай грамотний, нехай відомий - але економіст, з медициною тісно стикається хіба що в якості пацієнта - це вже насторожує. Хоча, з урахуванням того, що, скажімо, національною безпекою у нас займається гінеколог Раїса Богатирьова - вже й не дивує. З іншого боку, горезвісна безпеку давно перетворилася виключно на предмет демагогічних суперечок влади і опозиції. І визначається не стільки заслугами відповідних і напіврозвалених інститутів нашої країни - а, швидше, недоробками і лінню країн суміжних. На предмет позбавлення Києва всяких формальних підстав обговорення даного питання, за зникненням оного. А от проблеми медицини прямо торкаються практично всіх співгромадян. І їх курирування нехай да навіть не професійним лікарем, але хоча б просто "гуманітарієм" - дуже напружує. Адже у економістів - що доморощених, що МВФівських - робота така, оперувати виключно цифрами. У підсумку виводячи їх на якийсь "позитивний баланс". А чим цей "баланс" відгукнеться для реальних людей, а не абстрактного "населення" - справа десята. Як з'ясовується, побоювання ці, на жаль, не безпідставні. Вельми показова в цьому зв'язку цитата з виступу досить великої чиновниці, першого заступника начальника головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації Тамари Циганок, що став надбанням широкої громадськості завдяки люб'язності журналістів сайту korrdon.info . "Досвід проведення реформ іншими країнами показав, що перетворення в системі охороні здоров'я не проходять безболісно для суспільства. Щоб згладити негативізм, викликаний нерозумінням і недовірою до реформ, вже зараз необхідно активно проводити роз'яснювальну роботу з населенням, медичною громадськістю та органами місцевого самоврядування про цілі, механізми і очікуваних результатах реформ, використовуючи різні підходи. Для успіху реформи необхідне розуміння її цілей кожним, кого вона торкнеться, свідома участь громадян у здійснюваних перетвореннях. " Цікава штука виходить - реформи у нас, як випливає з виступів державних мужів (і дам) - виключно "для блага народу". Але, чомусь - "можуть виявитися хворобливими". Навіть цікаво, як у напівзруйнованому хронічним безгрошів'ям, низькими зарплатами, зношеним обладнанням охороні здоров'я можна вчинити ще щось додатково "хворобливе"? Спробуємо максимально сумлінно виконати поставлене авторами реформи завдання - про "проведення роз'яснювальної роботи з населенням про її цілі, механізми, і очікуваних результатах ". Правда, з урахуванням того, що журналісти Обозревателя не перебувають на службі у МОЗ, результати цього дослідження, можливо і зможуть "згладити нерозуміння населення" - але не гарантують "посилення довіри" до планованим заходам. Але це вже провина не "дзеркала" преси - а того "оригіналу", що в цьому "дзеркалі" відображається ...

Світ - госпіталях, смерть - райлікарням!

Отже, що ж покладено в основу наміченої на найближчий час медичної реформи? Виявляється, навіть не введення "страхової моделі" - про яку останні 19 років не говорить тільки ледачий. Тобто, звичайно, можливість медичного страхування реформаторами враховується - але якось мляво. Воно й зрозуміло - навіть за наявності потужної більшості у Верховній Раді, посиленого "тушками", далеко не факт, що законопроект буде прийнятий "без сучка і задирки". Тому як він передбачатиме досить солідні додаткові відрахування роботодавців до страхових фондів. Був би це невеликий бізнес (донині майже податків і не платив) - з ним би розібралися швидко. Але антілоббістамі медстрахування напевно виступить і бізнес великий, і так досить-перевантажений нарахуваннями на "білу" зарплату своїх працівників та іншими податками. І представників його в парламенті більш, ніж достатньо - в тому числі, і в провладних фракціях. Як кажуть, "своя сорочка ближче до тіла". Тому страховий джерело фінансування галузі авторами проекту реформи розглядається лише як бажаний - але аж ніяк не ключовий компонент. Набагато більш значимими видаються структурні зміни в охороні здоров'я. Самим помітною з них є концепція "госпітальних округів". Під цим поняттям мається на увазі створення на певній території великої багатопрофільної лікарні, оснащеній за останнім словом медичної науки і здатною вирішувати більшість завдань з діагностики та лікування захворювань. У масштабах областей це означає майже що створення "клонів" раніше єдиною лікарні обласний. Що, само по собі можна було б тільки вітати - добиратися до обласного центру пацієнтам з околиць дуже накладно і довго, та й потужностей обласних установ часто не вистачає. Звідси - багатотижневі черги для найбільш дефіцитних і дорогих обстежень - або ж необхідність викласти "кругленьку суму" за терміновість, причому, абсолютно офіційно, в касу. На жаль, за всі гіпотетичні зручності "госпіталів" доведеться платити - і дуже немаленьку ціну. Тому що створення таких "лікарень майбутнього" планується для цілком певної кількості населення - 150-200 тисяч осіб. Для довідки: на лівобережній Київщині тільки Бровари з прилеглим районом вкладаються в "мінімум" вищезазначеної кількості. Вже Бориспіль з районом дотягують до нього тисяч сорок. Про решту регіонах і говорити нічого - якщо скласти населення Переяслав-Хмельницького, Яготинського, Баришівського, Згурівського районів та міста Березані впридачу - ледь-ледь вдасться "нашкребти" жаданий "ліміт". Ні, звичайно, якби "багатопрофільна лікарня" створювалася на додаток до існуючої лікарняної мережі - з просторістю території, що обслуговується "новим ланкою" можна було б змиритися. На жаль, зі створенням цього "нової ланки" інші медустанови автоматично стають "найслабшою ланкою", фактично приреченим на знищення. Тому що горезвісний госпіталь за задумом його організаторів, повинен акумулювати в собі 90% ліжкового фонду відповідного "округи"! Що тоді залишиться від стаціонарів готівки районних лікарень? Правильно - ріжки та ніжки. Втім, районним поліклінікам теж доведеться не солодший. Тому що в проекті реформи місця для них, м'яко кажучи, просто немає. Зате там є фактичне об'єднання нинішнього "районного" і "місцевого" ланок в одне-єдине, представлене "амбулаторіями сімейного типу". У яких один-єдиний (або навіть декілька) сімейних лікарів мають бути фахівцями на всі випадки життя. Втім, автори реформи милостиво погоджуються на створення якихось центрів первинної медико-санітарної допомоги, з малоопределеннимі функціями. Але - тільки "надалі" (тобто, якщо залишаться гроші і бажання), і тільки для населених пунктів з населенням від 30 до 100 тис людей. Повертаючись до лівого берега столичної області - під цей критерій підпадають лише Бровари та Бориспіль, решта райцентри на установи "первинної медико-санітарної допомоги" сподіватися не зможуть навіть у принципі.

Далі буде ...