Донецьк вбили: переселенці розповіли про новорічну поїздку в місто

Багато переселенців з Донецька з наближенням Нового року намагаються повернутися в окуповане місто, щоб зустріти свято в рідних стінах.

Про враження людей від цієї подорожі повідомляє "Сегодня".

За словами журналістів, за останні дні на блокпостах у лінії розмежування на Донбасі стало набагато більше і людей, і машин, а ночівля в автомобілі біля шлагбаума вже здається чимось буденним. До неї готуються заздалегідь, запасаючись теплими покривалами, книжками та їжею.

"Рішення з'їздити в Донецьк на Новий рік було прийнято ще восени. Ми готувалися - не стільки матеріально, скільки морально. Їхати вирішили своїм ходом, і в принципі, виграли за часом. Ми не стояли в автомобільній черзі біля КПП, а просто стрибали з автобуса на автобус, добираючись до Донецька", - розповіла переселенка Дар'я Шистікова.

Читайте: НП в Донецьку: терористи повідомили про вибух на зупинці

За її словами, до "Костянтинівки добралися швидкісним потягом, звідти на автобусі - до Артемівська".

"З приміської автостанції, простоявши у черзі на інший автобус майже 5 годин, доїхали до блокпоста. Пройшли перевірку документів - і знову автобус. З КПП "Майорського" - знову автобус, вже в Донецьк. День після поїздки ми просто лежали без руху - настільки втомилися", - розповіла вона.

Донеччани, які їздять в Артемівськ постійно, вже виробили свій алгоритм: одна людина стоїть у черзі на зворотний автобус, а інша бігає по магазинах, банках, обмінних пунктах, банкоматах.

"За 3 години стояння в черзі на автобус ми встигли купити продуктів, обналичити карти і купити рублі, випити з десяток стаканчиків гарячої кави і з'їсти з п'ять хот-догів. Зате коли прийшов автобус до Майорського і ми туди влізли - відчули приплив щастя" , - зізналася Шистікова.

Інший переселенець розповів про те, що багато людей вважають метою створення блокпостів додаткове ускладнення життя людям.

"Схоже, наш шлях залежить від настрою прикордонників, безпечників, фіскалів. Якщо все у них добре - ми швидко пройдемо перевірку документів і відбудемо. Якщо ні - сумки почнуть перевіряти аж до жіночих косметичок, попутно задаючи купу дурних запитань типу "А чому ви поїхали? А чому ваше прізвище так схожа на прізвище одного з керівників бойовиків? "І таке інше. Відповідати щось - собі дорожче", - повідомив донеччанин Юрій Риженко.

Читайте: Українські вояки показали, як терористи обстрілюють передмістя Донецька

Ще один переселенець, Андрій Кальвацкій розповів, як "на одному з блокпостів на маріупольському напрямку довго дивилися мій телефон, питали, хто ці люди у мене в списку, та що за фотографії дерев, які були визнані стратегічними об'єктами".

"Довелося довго пояснювати, що в списку телефону - моя сім'я, що дерево сфотографувала дочка, бо на ньому в грудні ще залишилася пара зелених листочків. Думаєте, переконав? Ні. Довелося в якості засобу переконання додати блок сигарет. І відразу стало все добре", - повідомив він.

На блокпостах терористів "ДНР" ситуація ще гірша.

"Мене буквально ламало від думки, що мій паспорт дивиться якесь замурзане брудне непорозуміння в камуфляжі, і що він має більше прав, тому що у нього на пузі бовтається автомат. Спочатку це непорозуміння вимагало відкрити багажник, сумку, потикати в пакети з дитячими іграшками, запитало, чи не везу я їх продавати. Мене аж трясло від обурення - довелося стримуватися, дивлячись на зброю. Зате на блокпосту у них стоїть позолочений бюст Леніна - вони на нього моляться, чи що?" - повідомила донеччанка Юлія Гальченко.

Чим ближче до Донецька, тим більше гнітюче враження, кажуть гості міста. Дорога починає "дзижчати", коли колеса авто потрапляють у вибоїни від танкових траків. На в'їзді в місто гостей зустрічають облізлі рекламні щити, закриті магазини і торгові кіоски, порожні автозаправки і загальне відчуття безнадії.

"Мені постійно хочеться плакати, коли я бачу порожні дороги, забиті людьми тролейбуси і трамваї - і не тому, що людей в місті багато, а тому що тролейбуси і трамваї ходять погано і рідко. Коли бачу людей в чергах за пенсією або що там їм платять... Коли навколо - одні старечі обличчя і майже немає молоді", - говорить донеччанка Людмила Зварич.

Читайте: "Хочу додому": збіглий з Донецька терорист розповів про знущання в "ДНР"

Портрети Сталіна біля театру, начищені до блиску барельєфи з революційними сюжетами, пам'ятні дошки з обличчями бойовиків "ДНР" і їх кличками на будинках, постійні "державні свята", на які втомилися ходити навіть найактивніші бойовики, "ініціативи" з відродження піонерії і створення організації "юних захарів" - все це викликає жах і подив переселенців.

"Ми тільки Новий рік тут зустрінемо - і одразу назад. Жити тут неможливо, тільки існувати доводиться", - поскаржилася переселенка Марія Шевкунова.

Ще один шокуючий момент - ціни в Донецьку. На думку переселенців, заявлений в "ДНР" курс гривні до рубля в торгових мережах 1:2, м'яко кажучи, є неадекватним.

"Реально множать на 2,5-3 або навіть більше, ми можемо порівняти ціни. Упаковка кави - 170 рублів, тоді як у нас аналогічна коштує близько 40 гривень. Яйця - від 18 до 28, якщо найдобірніші. У Донецьку найдешевші - 56 рублів. Зимова чоловіча куртка - 5000 рублів, а у нас таку ж можна взяти за 1500-2000 гривень. І це стосується практично всього", - каже нинішній житель Маріуполя Костянтин Мальгін.

Донеччани буквально ганяються за українськими товарами, але їх все менше і менше.

Читайте: "Запитайте у Донецька": в ОБСЄ розкрили "таємницю сліпих спостерігачів"

"На ринку Текстильника мені сказали, що перестають возити товари з Туреччини, мовляв, із солідарності з Росією. Я відповіла, що це дивно і нерозумно, бо возити з Китаю - дорожче, а якість - так собі. Місцеві виробники програють туркам у всьому, а більше сюди ніхто нічого не поставляє. Ще стає все менше українського тютюну, кажуть, возити стає накладно, дорого. Всі вже звикли до продукції місцевої фабрики - правда, хорошою цю продукцію не назвеш", - зазначила донеччанка Євгенія Краско.

Ті хто приїхали скаржаться, що атмосфера в Донецьку далека від святкової.

"Чути постріли десь в районі Пісок, і їх ніяких за феєрверк не приймеш. Снігу немає, ілюмінації тієї, як раніше була, теж немає. За два роки так і не відремонтували розбиті обстрілами Палац молоді "Юність" та краєзнавчий музей, не заклали згоріле крило льодової арени "Дружба", будівлі в Київському районі, як і раніше, стоять з вибитими шибками. Трамваї до вокзалу не ходять, тролейбуси не йдуть на селище "Жовтневий", кладовища в тому районі закриті для відвідувань. Як можна було так вбити місто?" - обурюється Галина Кравченко, яка вперше за півтора року приїхала в Донецьк.

За словами переселенців, вони хотіли б зустріти Новий рік вдома, а в середині січня повернутися назад. "Поки ще питання повернення не стоїть. Нікуди повертатися, нашого міста немає. У новорічну ніч вип'ємо шампанського за мир в Донецьку і загадаємо таке ж бажання!" - резюмував Юрій Риженко.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше в мережі з'явилося фотографії звернення до Путіна від патріотів Донецька.