Відео дня
Єдиний показник: історик розвінчав міфи Кремля про війну з Німеччиною
Армія Радянського союзу вже напередодні німецького вторгнення 22 червня 1941 року мала суттєву перевагу перед вермахтом практично за всіма показниками.
Про це в ефірі "Обозреватель.LIVE" розповів історик і архівіст Володимир Бірчак.
"Один із міфів, що Радянський союз був набагато слабкішим за Німеччину. Подивимося тільки на статистику озброєння і особового складу. Особовий склад - це єдиний показник, за яким Радянський союз програвав Німеччині", - наголосив історик.
При цьому він зазначив, що чисельність РСЧА за два роки зросла із 2 млн. осіб до 6 млн.
"Одна з причин таких важких поразок - це неготовність самих військових. Спецслужби знали (про підготовку Німеччини до нападу. - Ред), але без вказівки зверху не будуть же вони бігати по військових частинах. Дійсно, були не готові через це недолуге керівництва Сталіна", - додав Бирчак.
Читайте: "Це дно": історик розповів, як росіяни зарахували в колаборанти євреїв
Також він вважає, що до керівництва частинами у військових умовах виявилися неготовими і командири на місцях.
"Незрозумілі накази стали причиною того, що Червона армія за 1941 рік зазнала колосальних втрат. Варто згадати найбільшу танкову битву на лінії Дубно-Броди-Луцьк. Із боку Радянського союзу в ній брало участь близько 3 тисяч танків, а з боку Третього рейху - близько 700. Втрати Радянської сторони за сім днів битви склали близько 2,5 тис. танків. Це колосальні втрати", - наголосив архівіст.
Крім того, Бирчак згадав і "котли", в які потрапляли Радянські війська в початковий період війни.
"І знову ми повертаємося до ідіотських дій верховного керівництва держави. Коли Київ давно вже потрібно було здавати, коли німці вже захопили Чернігів, коли вони свої "кліщі" практично замикали з північного та південного боку, Ставка віддавала накази тримати Київ за всяку ціну", - підсумував він.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше Бирчак розповів, що керівник спецоперації радянських спецслужб зі знищення лідера українських націоналістів Степана Бандери до 2008 року проживав у столиці незалежної України.