Спокуса вереснем

Вимушених переселенців активно зазивають повертатися в ЛНР і ДНР. В якості мішеней обрані самі невлаштовані з колишніх донеччан і луганчан - бюджетники і пенсіонери. Людей заманюють обіцянками високих "путінських" пенсій і зарплат. В цей мало хто вірить, але "емігрантів" жене назад туга по покинутим рідним стінам і страх залишитися голими-босими напередодні осінніх холодів.

"Гуманітарний конвой" і початок прихованого вторгнення російських військ на південний схід України в останні дні серпня надали оптимізму новопризначеним лідерам сепаратистських "республік".

Якщо раніше Болотова-Бородай-стрілецький все більше розповідали про власні військові успіхи і жахливих наслідках артобстрілів міст Донбасу (приписуваних виключно українській стороні), то їх наступники вдобавок розгорнули цілу пропагандистську кампанію, спрямовану на повернення змушених переселенців, які тікали від війни на мирні території України.

Як об'єктів агітації обрані самі слабкі - ті, хто зневірився знайти роботу і житло на новому місці, хто не зміг переоформити собі соціальні допомоги та пенсії.

З вражаючою синхронністю "прем'єр" ДНР Олександр Захарченко та голова ЛНР Ігор Плотницький виступили з заявами про те, що Донецька і Луганська народні республіки приймають закони про пенсії та допомогу, які розповсюджуватимуться також і на тих, хто був змушений тимчасово покинути рідні місця.

Нібито вже у вересні переселенці зможуть отримувати соціальні виплати в валютах країн тимчасового перебування. "З вами будуть зв'язуватися волонтери громадських організацій, які доведуть до вас нашу допомогу", - заявляють лідери терористів. За словами Захарченко, прийняття закону пов'язане з тим, що "влада Києва відмовилися виплачувати пенсії та допомоги жителям ДНР".

Це звучить як фантастика: складно уявити собі волонтерські організації, які роздають, скажімо, в Києві чи в Івано-Франківську направо і наліво фінансову допомогу від донецьких і луганських терористів. Хоча, якщо згадати попередні виборчі кампанії в парламент - з роздачею гречки і формуванням так званих "передвиборчих пірамід" (потім вони стали основною для формування мережевих організацій підтримки сепаратистського руху на Донбасі), - то розумієш, в нашій країні можливо і не таке ...

"Ми готові до того, що керівництво ЛНР буде проводити виплати пенсій. Пускай це буде поки не в повному обсязі, але ми знайдемо спосіб, щоб пенсіонери отримали перші виплати найближчим часом", - оголосив його луганський "колега" Плотницький.

Пообіцявши соціальні виплати пенсіонерам та інвалідам, лідери "народних республік" закликали всіх переселенців задуматися про повернення в свої розграбовані і зруйновані будинки:

- Так, раніше ми вас захистити не змогли, але тепер ми перейшли в наступ. Найближчим часом територія ЛНР буде очищена від загарбників, - пообіцяв Плотницький. - Повертайтеся, ми гарантуємо вам виплати, відкриття шкіл та дитсадків, нормальне життя. Милості просимо додому!

Такі тиражовані "Лайф-ньюз" заяви підкріплювалися сюжетами про урочисте відкриття сепаратистами декількох шкіл, "обладнаних бомбосховищами" і навіть ... вузів, куди без іспитів приймаються всі бажаючі!

Вдобавок по Луганську і Донецьку "циганська пошта" почала розносити чутки про швидке введення російської валюти і що намічається роздачі паспортів - чи то російських, чи то з бланками ЛНР і ДНР. За інформацією глави ГО "Права справа" Дмитра Снєгирьова напередодні в регіон у великій кількості дійсно були завезені рублі.

Так за інформацією "Острів-Лугань" багато луганчан дійсно впевнені в тому, що вже 11 вересня на День міста в Луганську "буде встановлений" русский мир ": введені паспорти самопроголошеної" ЛНР ", розрахунок проводитиметься в російських рублях, будуть встановлені російські пенсії і соцвиплати ".

Зрозуміло, ці інформаційні вкидання не в останню чергу розраховані на тих, хто тулиться у родичів і жадібно стежить за новинами на своїй захопленої бойовиками малій батьківщині. Тих, хто залишився без даху над головою і роботи. Тих, хто покидав обстрілює міста в поспіху, в літніх речах, захопивши лише найнеобхідніше. Тих, у кого закінчилися останні "заначки на чорний день", а адже попереду холоду ...

Ці вкидання розраховані на сотні тисяч переселенців, які щиро сподівалися, що до кінця літа їх міста будуть звільнені. На жаль, надіям не судилося здійснитися. І з приходом осені перед багатьма з "емігрантів" гостро постало питання подальшого виживання: "озирнутися не встигла, вже зима дивиться в очі".

Масла у вогонь підливають залишилися на захоплених територіях і які погодилися працювати на території ЛНР і ДНР бюджетники - чиновники, лікарі, викладачі. З подачі профільних "міністрів" вони обдзвонюють своїх колег і колишніх підлеглих і в наказовому порядку вимагають з першого вересня повертатися на робочі місця!

Так одна працівниця пенсійного фонду була викликана своєю начальницею в Луганськ - нібито з 1 вересня обласне управління ПФ виходить на роботу. Підлеглим дали до 10 днів на роздуми - приїжджати в захоплений терористами місто чи ні. Паралельно обіцяють високу зарплату і розповідають про те, що українська армія скоро буде відкинута до Дніпра ...

Так само обробляють виїхали викладачів шкіл і вузів - обіцяють їм золоті гори, "тільки повертайтеся". Докоряють медиків: мовляв, що ж ти кинув хворих і поранених. Манять чиновників і фахівців вивільненими високими вакансіями та кар'єрними перспективами: "в Харкові ти ніхто, а в Донецьку будеш цілої Новоросією керувати!" Звуть шахтарів відновлювати шахти, а робітників - заводи.

Зрозуміло, все це виверт. Але можна собі уявити складні почуття людей, які пережили особисту катастрофу, стали біженцями і фактично утриманцями - і раптом чують, що на малій батьківщині їх, виявляється, чекають.

І адже багато - поїдуть. Мова не про сильні, які самі звільняють свої міста зі зброєю в руках в батальйонах "Донбас", "Айдар" і "Луганськ-1". Або про тих, хто зміг знайти роботу і почав будувати своє життя заново. Мова про тих, хто так і не зумів адаптуватися до чужих містах, кого до сліз лякає перспектива залишитися взимку без теплих речей і звичного середовища проживання, хто сприймав відбуваються з ним митарства як страшний сон або як неприємні пригоди в довготриваючій літній відпустці. Вони поїдуть - тому що там рідний дім. Рідні стіни, які, як відомо, "допомагають". А тут - осінь, байдужість і відсутність перспектив.

Ці люди повернуться - і мимоволі стануть картинкою для антиукраїнської пропаганди. Стануть ще одним свідченням успіху Путіна в очах росіян, змусять забути про тисячі біженців з Донбасу в Росії, які страждають від скотинячого відносини властей в Пермі або Магадані.

Зрозуміло, що життя на "Місяці" і в "Дире" не буде легкою. Багато дуже скоро пошкодують про добровільне рішення повернутися в самий епіцентр війни і розрухи, в кримінальну зону, де вхід коштує карбованець, а вихід - два.

Але зараз, з початком осені, туга за батьківщиною у багатьох заглушить голос розуму. І цим цинічно користуються сепаратисти і стоять за ними російські спецслужби. У справі маніпулювання емігрантської ностальгією, у спокусі слабких сих у спадкоємців НКВС і КДБ великий досвід.

Ще в розпал Громадянської війни на початку 1920-х рр. по всій Європі почала працювати мережа "Союзів повернення на батьківщину", зазвати в Радянську Росію більше 180 тисяч білих емігрантів. Доля повернулися, за небагатьма винятками, була трагічною: колишні офіцери і військові чиновники розстрілювалися відразу після прибуття, унтер-офіцери і солдати опинилися в північних таборах, а потім на будовах соціалізму. "Навіщо вам, поручик, чужа країна? .."

Тим часом із захоплених міст Донбасу передають: в останні дні там все частіше зустрічають сусідів, раптом повернулися з довгого літнього "відпустки".