УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Хто проводить досліди над школярами?

Хто проводить досліди над школярами?

У ході реформування української системи освіти багато чого викликає невдоволення громадськості. Змирившись з 12-бальною системою, тестуванням при вступі до вузів і іншими нововведеннями, батьки українських школярів зіткнулися з новою проблемою.

Психологічне тестування - відносно нове віяння в Україні. Популярні колись тести друкувалися в жіночих журналах, проводилися у великих іноземних компаніях при прийомі на роботу і лише іноді в навчальних закладах. Як правило, раніше учнів тестували в елітних ліцеях і гімназіях при вступі. Ці тести представляли собою щось на зразок задачок на кмітливість і логічне мислення.

Відповівши на десяток питань і вирішивши стільки ж завдань, учень показував своє загальний розвиток. Психолог за допомогою напрацьованих схем визначав здібності дитини і відповідно його навички, можливість майбутнього навчання в спеціалізованому вузі.

Така практика існує і зараз. Однак крім такого способу в Україні з'явився ще один нехитрий метод психологічного тестування в прямому сенсі цього слова. Проводять його в загальноосвітніх школах серед учнів початкових класів.

Ну і що тут такого? Здавалося б звичайна процедура, що не викликає ніяких негативних емоцій. Все абсолютно вірно до тих пір, поки не прочитати хоча б кілька пропозицій з пропонованого опитувальника.

Відповісти на питання в одній зі столичних шкіл запропонували на батьківських зборах. Заздалегідь попередивши, що це абсолютно "добровільно і анонімно", класний керівник роздала батькам роздруковані екземпляри тестів в трьох варіантах: один для відповідей батьків і два для дітей.

Після ніби ненароком вчителька додала, що кожну сторіночку потрібно буде підписати (ім'я, прізвище та номер класу учня) і бажано здати в найближчий понеділок. Зауважимо, що збори проводилося в п'ятницю ввечері.

Не бачачи підступу, батьки забрали екземпляри тестів і вдома схопилися за голову. Щоб не бути голослівними наведемо кілька найбільш вражаючих уяву питань.

Оскількі Анкетування проводитися державною мовою, що наводяться Приклади мовою орігіналу.

Анкети для дітей.

Анкета № 1 "Ціннісні Пріоритети"

Слід вібрато Твердження, Яке є вірнім на мнение 7-8 Річного школяра.

а) краще жити на чужіні, чем удома, де свои хоч и допомагають, та за все тобі карають.

б) удобереш ті, что маєш, а на чужіні ті, что дадуть.

a) не ті батьки, что народили, а ті, что Вихована.

б) чужі батьки рідними не стануть

a) не має Професії коріснішої за медицину, а Рятівника КРАЩИЙ чем лікар.

б) краще гроші віддаті шевцеві, аніж лікарю

а) щоб майно свое надбаті треба хітрість добру мати

б) є ремесло - буде й майно

а) без шкільної науки Важко зорієнтуватіся у жітті: часто можна вскочіті у страшну халепу

б) життя навчає краще, чем шкільна наука.

а) Ніхто НЕ может зрозуміті мене краще чем я сам

б) Справжній друг - це людина, яка розуміє мене краще за других

a) не роби людям добро, щоб ворогом не стати

б) роби добро людям поверне вторіцею

а) країна без Законів, мов соловей без пісні

б) краще Добровільно ворогу все віддаті, чем за свой ??народ воювати

а) людина людіні вовк

б) життя риби у воде, а людини среди людей

а) Батьківщина Батьківщині, а життя Одне

б) за рідний край життя віддай

а) добро винне буті з кулаками, щоб зло ходило з Синцов

б) злом ти зла не переможеш: сердься не сердься, а краще Окоре.

Анкета № 2 "Двір"

Другокласнік має зверни Твердження, Яке є вірнім на его мнение.

- Я не Вважаю себе боязко людино.

- Я не впевнений у своих силах.

- Колі мені наказують Щось сделать, я хочу сделать все навпаки.

- Я легко можу посварітіся чі побитим

- Іноді мені приносити удовольствие Щось зламаті чі розірваті

- Для Досягнення мети можна трошки прібрехаті

- Я роблю все заради своєї корісті

- Мені подобається прівласнюваті свои Досягнення

- Я іноді дозволяю Собі вжіваті непрістойні слова

- Мої пустощі могут вілізті мені боком

- Я часто надурить других заради своєї корісті

- Я знущаюсь з тварин, ніщу рослини

- Я, ??як правило, всім задоволений

- Мені Рідко Буває сумно

- Дитяча компанія мені Швидко набрідає

- Я не боюся дивитись дитині в очі, коли з нею розмовляю.

- Всі люди, з Якими я спілкуюсь, повінні мене любити.

- Я Нікому не дозволялося контролюваті мою поведінку

- Ніхто за мене НЕ вірішіть что І як делать

- Я сам хазяїн свого ЖИТТЯ І зможу Изменить его.

- За свое здоров'я відовідаю Тільки Я сам.

Анкета для батьків.

Анкета "Батьки - діти".

На шкірні Твердження слід відповісті "так" чи "ні".

- Я всегда співчуваю своїй дитині

- мою дитину нема за що поважати

- моя дитина часто мені непріємна

- бувають випадка, коли Фізичне покарань дитини приносити їй Величезне возбудить уголовное дело

- я Відчуваю величезне Розчарування в своїй дитині

- моя дитина Нічого в жітті НЕ доб "ється самостійно

- моя дитина вбірає все погане, як губка

- я не люблю втрачають свой ??Вільний годину на свою дитину

- я часто усвідомлюю, что вороже ставлю до дитини

- Неможливо добро відпочіті, ЯКЩО провести відпустку з дітьми

- моя дитина может вивести з рівновагі кого завгодно

- моя дитина часто дратує мене

- виховання дитини - суцільне тріпання нервів

- іноді мені здається, что я ненавиджу свою дитину.

Напевно коментарі тут будуть зайвими. Очевидно, що жоден нормальний батько не стане брати участь у тестуванні, прочитавши пару завдань.

На перший погляд здається, що тести розраховані на таких собі, вибачте, алкашів да маніяків, які сплять і бачать, як би стукнути своє чадо чимось важкенько по голові. Насправді це взагалі не смішно, поспілкувавшись з психологом (не шкільний, а практикуючим кандидатом наук), виявилося, що подібним чином сформульовані завдання можуть чинити величезний вплив на гнучку психіку ще навіть не підлітка, а дитину початкової школи.

Сформульовані в позитивної формі пропозиції інтуїтивно можуть бути сприйняті дитиною не як завдання тесту, а як правило зі шкільного підручника і сприйнято за чисту монету.

Що стосується батьків, то тут взагалі смішно і незрозуміло. З одного боку, західна фішка про ліквідацію насильства в сім'ї здавалося б повинна була спрацювати. Відповідаючи на завдання тестів, батьки могли задуматися і так далі. Але погодьтеся, хто з батьків хоча б раз не тьопав або його не карає свою дитину?! Відповідь одна - ніхто. Питання в кордоні, яку ніколи не переступить знову-таки нормальна здорова людина. А якщо людина садист або шизофренік, або страждає іншими псіхічесікімі растройствами, то вже, вибачте, йому біля дітей не місце. Здається, що батьківські питання розраховані саме на подібних неадекватів.

До того ж ще більше незрозуміло: якщо вже тестування анонімно, навіщо школярам вказувати ПІБ та номер класу. Виникає закономірне і цілком логічне запитання-куди будуть направлені результати тестів і якого результату чекають у Міністрества освіти.

З того, що вдалося з'ясувати - в числі міністерських постанов дійсно є так звана програма "Універасал", в основу якої входить діагностичний комплекс "Соціум". Як приклади наведені матриці тестування однієї ірпінської школи. У поясненнях сказано, що в підсумку результати покажуть ціннісні орієнтації школярів, що допоможе вчителям як би знайти правильний підхід до учнів. Але хто знає, що насправді у чиновників на думці.

Виховання - процес дуже тонкий і суто індивідуальний. Батькам не-як краще відомо, що добре для його чада. Добре коли педагог займається своїми прямими обов'язками і якщо не допомагає, то принаймні не заважає природному розвитку дитини.