Радник Горбачова розповів про серйозну проблему Путіна
Найбільшу небезпеку для Росії становить, з одного боку, концентрація колосальної влади в одних руках - в руках президента, і політична анемія - пасивність суспільства - з іншого.
Таку думку "Обозревателю" висловив російський політолог, історик, радник екс-президента Радянського союзу Михайла Горбачова Віктор Мироненко.
Відповідаючи на запитання, чи існує небезпека того, що через наявність у більшості росіян "постімперського синдрому" новий очільник країни, ким би він не був, буде змушений проводити таку ж зовнішню політику, як і Володимир Путін, він сказав: "У Росії тиск суспільства на політичного лідера, на голову держави набагато слабкіше, ніж в будь-якій іншій європейській країні. Він - цей зворотний вплив суспільства на владу - у нас завжди був дуже слабким. І це величезна проблема Росії, яка обертається безконтрольністю влади, політичною безвідповідальністю. Постреволюційне (пострадянське) російське суспільство не навчилося поки ні обирати, ні контролювати свою владу, не знаходить для цього відповідних механізмів або просто не хоче цього робити".
Читайте: "Росія не може претендувати": радник Горбачова назвав дві головні "радянські" помилки
"Проблему нинішнього нашого керівника, президента Путіна, я бачу в тому, що у нього знову, відповідно до невикорінної поки що російської традиції, сконцентрувалася абсолютна колосальна влада", - переконаний Мироненко.
У цьому контексті він зауважив: "З одного боку, це приємно, коли тебе всі слухаються, але, з іншого боку, одна людина, якою би розумною вона не була, не в змозі все бачити і контролювати. І потім, це просто небезпечно - і для лідера, і для суспільства".
"Небезпеку в контексті, який вас цікавить, я бачу в тому, що для російського суспільства "синдром старшого брата" - це своєрідний "транквілізатор". Він зменшує соціальну біль", - розповів історик.
Читайте: "Кримнаш" виріс у рейтингу гордості росіян: Гозман пояснив причину
За словами Мироненка, сьогодні в російському суспільстві знову, як в пам'ятні старшому поколінню роки "застою", є дві "мантри": "щоб не було війни" і "ми попереду планети всієї". Обидва цих посили активно культивуються пропагандою. В результаті люди, що перебувають "у тяжкому соціальному та економічному становищі і не бачать виходу з нього при тих мінімальних ступенях свободи, які є", залишаються пасивними, нездатними до активності - "ні політичної, ні підприємницької, ні будь-якої іншої". "І в цьому я бачу головну небезпеку".
Як писав "Обозреватель", раніше у суспільній свідомості Росії присутній "постімперський синдром", небезпечний як для самих росіян, так і для "сусідів" Росії.