Ця дорога "галочка" ...

Ближчий 1 вересня додало до численних скандалів і скандальчик ще одну інтригу в багатостраждальній освітній сфері. До проблем повернення до "11-річки", висвітлення ролі УПА і Майдану у вітчизняній історії, вічно-актуального двомовності додалися ще й медогляди школярів. Попросту кажучи, медичні установи банально не справляються з величезним потоком дітей з мамами, що оббивають їх пороги з метою отримання жаданих підписів, штампів та довідок, необхідних для допуску до занять. Можна сказати відразу - іншого чекати було важко. Існуючий з радянських часів порядок цього огляду передбачав його проведення прямо в школах. Туди, зазвичай взимку-навесні виїжджала бригада медиків (педіатр, окуліст, хірург, невропатолог, ендокринолог, якщо пощастить - лаборант) - і починали оглядати діточок. Звичайно, якість такого профогляду залишало бажати кращого. Справді - навіть занижені донезмоги норми МОЗ відпускають на одного осматриваемого 3 хвилини. Що можна виявити за такий час, крім грубою патології, яку і так давно б помітили якщо не батьки - то вчителі і однокласники - "таємниця ця велика є". Ну хіба що поставити пару питань про скарги, разок помацати обследуемую область тіла - і ще встигнути записати результати в медичну документацію, часто в двох примірниках. А тепер уявімо, що вищезгаданої бригаді треба за день оглянути сотню, якщо не більше дітей. Це за нормативами 300 і більше хвилин - тобто, понад 5 годин! І так кожен день на протязі двох-трьох місяців. Не дивно, що доктора з почуття елементарного самозбереження скорочують і так куцое час огляду однієї "одиниці", часто обмежуючись лише збором можливих найбільш характерних скарг. Щоб банально не збожеволіти від немислимою для їхніх колег з більш цивілізованих країн навантаження. Не дивно, що більша частина записів у шкільних медкарту - "здоровий". Втім, якщо докторам і вдається виявити у школяра хвороба - позначеному школяреві від цього не легше. Ну, правда - якщо "люблячі" батьки впритул не помічають викривлену поставу улюбленого чада, шанують його скарги на головний біль і підвищену стомлюваність бажанням "відкосити" від занять - складно сподіватися, що вони хоча б прочитають запис лікаря. І, тим більше - прийдуть в поліклініку для більш серйозного обстеження. А без усього цього дитина так і залишиться нелікованим. Виходячи з цього колишнє керівництво Міносвіти спільно з Міністерством охорони здоров'я прийняли формально дуже вірне рішення - зобов'язати як мінімум значну частину школярів - з молодших класів проходити медогляд не в школі, а в поліклініці, при обов'язковому супроводі батьків. Тут і аналізи крові-сечі зроблять, і електрокардіограму знімуть. І піде маленький громадянин України вчитися якщо не здоровим - то хоча б попередженим про існуючі у нього хворобах з видачею відповідних обмежень на тих же уроках фізкультури. Шкода тільки, "благі наміри", як зазвичай "вимостили дорогу в пекло". Тому як влітку, яке дбайливі чиновники визначили часом проведення профогляду, відпочивають не тільки діти з вчителями - але йдуть у відпустки і більшість лікарів і медсестер. Яких і без відпусток вистачає в обріз, особливо в дитячих поліклініках, де можливість отримати "баранчика в папірці" (а не чергову скаргу від вічно незадоволених батьків) майже нереальна. І ось в оцю гіпотетичну поліклініку, де залишилися медики, які отримують жалюгідні півтори ставки ( а реально гарують за двох-трьох відпочиваючих, відсутніх і просто раніше "оптимізованих" колег) ввалюється натовп школярів з татами-мамами. Та ж сотня (а то й більше) осіб на день. Кожному з яких треба зробити аналіз, прослухати-помацати (батьки то дивляться пильно, на відміну від школи) зняти той же ЕКГ ... А в коридорі ж ще чекають і дійсно хворі діти, яким брак уваги, на відміну від "профосматріваемих" загрожує вже не вельми гіпотетичними, а цілком серйозними неприємностями здоров'ю, а то й життя. Так що спостерігається "завал" з медоглядами в медустановах носив цілком прогнозований характер. Для нормальних людей, як мінімум - які, напевно, були і в МОЗ і в МОН. Але вони, судячи з усього, вважали за краще мовчати - поки міністри-політики піарилися в черговий "турботі про благо співгромадян" - як звичайно, без додаткового фінансування та кадрової підживлення на місцях. Можна тільки дивуватися відносного раціоналізму нинішнього міністра освіти Табачника, який зважився таки припинити цей Манілівський популізм. Хоча, з іншого боку, нічого іншого йому і не залишалося - продовження цієї "маніловщини" загрожувало зривом початку навчального року - а це куди більш серйозно, ніж затримка з показушними медоглядами. Правда, гідний політик не зміг утриматися від нехай маленької, але "реформи ", перенісши захід в школи - але зі звичайною зими-весни на осінь. З одного боку, "осіння пора, очей зачарування" була часом оглядів і за часів СРСР. Але ж школярі вже оглядалися цього року за колишньою практиці - на самому початку року, і згадана "реформа" призведе до двократного протягом року (і зовсім непотрібного) дублювання процедури.

Ресурси даремно

Втім, найцікавіше запитання - а навіщо взагалі потрібні ці медогляди? Ні, звичайно, нині будь-який "пересічний громадянин" з подачі моїх колег-журналістів зможе і серед ночі бадьоро відрапортувати: "Щоб діти на уроках фізкультури не повмирали!" І невтямки співгромадянам, що "резонансні" смерті школярів якраз відбувалися на тлі практично повної попереднього благополуччя. І мали місце і в більш благополучні часи. Ось, наприклад, останній з них випадок - загибель в травні старшокласника з Одеської області від крововиливу в мозок. Таке трапляється найчастіше при "аневризмі" - розширенні судин, загрозливому їх розривом. Ну і що - грізну патологію могли б виявити на профілактичному огляді, нехай навіть і в умовах поліклініки - особливо з урахуванням того, що хлопець до самої смерті ні на що не скаржився? На жаль, виявити аневризму можна лише двома методами - магніто-резонансної томографією (МРТ) голови (і то, тільки при великому розмірі) і "рентген-контрастної ангиографией" (коли в судини пацієнта вводяться солі барію, які і роблять зазвичай невидимі на рентгені судини видимими). ??На жаль, середня вартість першого обстеження - близько 500 гривень, другої - не багатьом менше. Причому, при МРТ променеве навантаження набагато перевершує звичайний рентген - що змусило багатьох західних медиків бити тривогу з приводу на їх думку необгрунтованого призначення даного обстеження всім і вся місцевими "Доктор Хаус", наче це простий аналіз крові. Та й якщо всіх без винятку мільйони школярів - не США, а Україна - направити на лічені в наших межах сотню-іншу апаратів - черга біля них розтягнеться на багато років. А рентгенконтрастні методи теж вимагають особливої ??кваліфікації. А ще, на всяк випадок - реаніматолога поруч. Тому як можливі ускладнення від введення солей барію хоч і рідкісні - але вкрай небезпечні. А при масовому їх впровадженні з профілактичною метою цілком здатні за частотою смертельних випадків-ускладнень обігнати інсульти, які покликані попереджати. Приблизно та ж ситуація і з небезпечною патологією серця. Взагалі, навіть на благополучному Заході досі в причинах летальності фігурує загадковий "синдром смерті молодих". Щодо якого "світила" медицини лише будують припущення - чи то це раптова аритмія, чи то щось ще. Але ж ознаки "прихованих", потенційних аритмій на звичайному кардіографі теж не виявити - це прерогатива потужних і дорогих комп'ютеризованих комплексів нечисленних профільних НДІ та клінік. Та та ж "стенокардія" - напад болів за грудиною - реєструється на ЕКГ тільки в момент нападу - про це знає кожен студент-третьокурсник медінституту. Правда, є ще "ЕКГ з навантаженням", для провокації і виявлення прихованої стенокардії - але навантаження ця все одно не може і злегка зрівнятися з такою при кросі або футболі. А виявити (на цей раз не розширення, а фатальне звуження) судин серця, чревате стенокардією і навіть інфарктом, знову ж таки можна тільки на рентенконтрастной ангіографії, проведеної за наявності суворих показань, до яких популізм медичних та освітніх міністрів ніяк не відноситься. І що у нас залишається "в активі" медоглядів? Аналізи та збір скарг? Але чи варто бездумно роздавати "всім сестрам по сережках" (часу лікарів, ресурсів обладнання) на профоглядах - замість того, щоб зосередитися на виявленні та лікуванні дійсно хворих дітей? Ну хто краще знає, на що скаржиться дитина - як не його батьки і вчителі? Другим етапом має стати шкільна медсестра (краще, звичайно, лікар - але де його знайдеш у кожну школу при нинішній "популярності" професії педіатра?) - Систематизує інформацію і приймаюча рішення про направлення дитини до лікарні. А ось тут, якраз, щодо просто недбайливих (або дуже зайнятих чим завгодно, крім турботи про здоров'я дитини) батьків повинні застосовуватися жорсткі санкції у разі недбалого ставлення до написаним. Найкраще, звичайно, подіяла б загроза відповідальності, подібна до такої при "невиконанні батьківських обов'язків", яка має небезпеку позбавленням батьківських прав. Але і простий недопуск до занять школяра, що не відвідав за наявності направлення поліклініку, напевно теж розпочав плекати б свій ефект. Втім, якщо дитя навіть у разі хвороби буде "мовчати, як партизан на допиті" (а батькам його здоров'я буде до фені) - така система дасть збій. Ну так точно такий же збій у такому випадку дасть і існуюча громіздка і дорога система тотальних профоглядів. жаль, напевно ні у одного з політиків не вистачить політичної волі припинити цю показуху. Що ж - їх можна зрозуміти. Піднімати рейтинги набагато простіше, вичавлюючи всі соки з "людських" ресурсів вже й так донезмоги обескровленной системи охорони здоров'я - ніж проявити реальну турботу про людей, в тому числі і тих же дітях. Воно ж всяко красивіше відрапортувати про "мільйони оглянутих діточок" - чим забезпечити дорогим лікуванням хоча б одного з тих смертельно хворих дітей, чиї батьки вже зневірилися зібрати десятки тисяч гривень (а то і євро) на надзвичайно дорогі імпортні препарати, кваліфіковану операцію, рідкісний протез . Доля останніх - давати повні відчаю оголошення в Інтернеті з проханням про допомогу. А державні мужі і далі будуть лише симулювати бурхливу діяльність. Втім, для них це не вперше ...