Відео дня
Податкова реформа обходиться не дорожче ніж вона того варта
1. Транспорт
Мясорубка на переїзді в Марганці в черговий раз показала, що безпека руху залежить як мінімум від трьох основних чинників: по-перше, від якості ДОРОГИ (відсутність шлагбаума на переїзді в Марганці або бордюру на тому крутому повороті, на якому перекинулася Ванникова, колишня прес- секретар Ющенка, - це не просто чийсь злочин, це - не дорога); по-друге, від технічної готовності автомобіля (і нехай Азаров і Янукович, нарешті, допоможуть Бродському, який б'ється з липовим техогляду, як Дон Кіхот з вітряками); по-третє, від підготовки водія (і проблема не тільки в тому, що горе-водій - головний винуватець марганецькій трагедії - працював нелегально; проблема в тому, що мені доводилося зустрічати п'яних водіїв-професіоналів, "що пройшли перед рейсом медогляд", навіть на кращих автобазах країни: лікарі, як відомо, під час кризи швидко перетворюються в рвачів). Висновки? Тільки економічні висновки а ля Саркозі можуть принести перелом на краще на наших дорогах. Ніякі репресії Путіна-Медведєва в аналогічних випадках в Росії, як відомо, не принесли результатів: щорічно на російських дорогах, як і на українських, гине стільки ж людей, скільки загинуло солдат за десять років на війні в Афганістані. Роботи ж "від Саркозі", розставлені ним ще в бутність міністром внутрішніх справ на всіх автодорогах Франції, дали реальний результат: фотографуючи особа автопорушниками і номер його авто, кожен робот зі своїми важкими штрафами, які французи змушені платити напряму в казну без всяких посередників типу МРЕВ або суден, не тільки дає щорічно мільйон євро виручки, але і рятує щорічно замість зі своїми залізними і непідкупними "колегами" П'ЯТЬ ТИСЯЧ ЖИТТІВ! Неважко переконати суспільство в тому, що держава, яка настільки давно погрожувало навести порядок на дорогах, можна - за наявності політичної волі - наділити повноваженнями вилучати штрафи з тих водіїв, які, як дурні, звикли ризикувати чужими життями (і взагалі, досить будувати на нашій багатостраждальній землі "ідеальну" демократію: це найнебезпечніша для людей річ на землі). 2. Корупція
Боротися за "правильні" дорогу, автомобіль та водія нашої України, звичайно ж, заважає корупція. Незважаючи на численні публічні ініціативи Януковича, віз і нині там: адже з точки зору типового чиновника, корупція - це мила пані, з якою приємніше дружити, ніж боротися. Так, за останніми даними, в Росії за цей рік середній розмір хабара зріс з 23 до 30 тисяч рублів (при середній зарплаті держслужбовців 35 тисяч рублів); в Україні ж середній розмір Хабаров підріс з двох до 2500 гривень (при середній зарплаті держслужбовців 24000 гривень). Як бачимо, у наших чиновників величезний "запас міцності" у порівнянні з найближчим географічним і ментальним сусідом: схоже, розміри корупції в Україні стримує тільки БІДНІСТЬ. Бо аналіз судової практики по справах про корупцію показує, що найбільш поширеним видом покарання за такі злочини є позбавлення волі УМОВНО (ще б брали з нас всіх умовно ті багатомільярдні побори, для яких бюрократія створює такі спеціальні корупційні структури, як Тендерна палата або ЄДАПС).
3. Нерухомість
Незважаючи ні на який світова іпотечна криза, в нашій країні як і раніше лютують клептомани нерухомості: то під чергову новобудову в одну ніч сроют екскаваторами фундаменти-пам'ятки старовини у дворі Інституту філософії в Києві; то навколо Лаври, настільки дорогий серцю нового президента, замутять якісь гаражі та офіси-квартири для МЗС. Але найбільшим ньюсмейкером в останні два тижні став оригінал, що взяв в оренду на 50 років Свіржський замок під Львовом. Згадуючи цей вцілілий у вогненних ураганах світових воєн "Бетюнський монастир" з кадрів старої класної екранізації "Трьох мушкетерів", мимоволі захотілося розповісти старий анекдот: "Показують олігарху шикарний замок. Башточки, товстелезні стіни, міст підвісний. Кажуть:" Авторитетний замок, перша половина сімнадцятого століття ". А той - обурено: "А де друга половина?" Якщо ж говорити серйозно, то ринок нерухомості, в тому числі і в Україні, навряд чи вдасться швидко відновити: слідом за рецесією у світовій економіці почалася депресія. На місці нової влади я б не починав занадто багато нових престижних будівництв, що не конфіскувавши попередньо кинутими напризволяще недобудовані об'єкти помаранчевих нуворишів. Чи ви думаєте, що революціонери-хабарники на НАШ ринок нерухомості ще повернутися? Це ілюзія, причому небезпечна: втікачам і мігрантам більше згодиться норовиста кінь в дорозі, ніж дохла шкапа в стійлі!
4. Приватизація
На відміну від ринку нерухомості у сфері приватизації нова влада поводиться по-господарськи. Так, після недовгих обшуків в небагатьох офісах в судовому порядку скасовано на цьому тижні приватизація "Київміськбуду". Чимось сама процедура нагадала повернення в державну власність "Криворіжсталі" в 2005 році. Правда, від самої "Криворіжсталі" та її власника Міттала прокуратура на цьому тижні несподівано відчепилася: зіграв роль, мабуть, міжнародний резонанс від цього "наїзду", який явно шкодив вдалому європейському турне Януковича. Черговий раз "пощастило" тому "Укртелекому", за яким невдало пополювали помаранчеві лідери і за яким давно "сохне" свіжоспечений біло-блакитний олігарх Василь Хмельницький: флагмана українського зв'язку знову виставили на продаж за незрозумілою ціною. Воістину, пора так розділити у нас Влада і Власність, щоб ніхто не міг образити в нашій державі такий інтимний процес для КАПИТАЛИЗМА, як приватизація викидними цінами на ходовий товар.
5. Лицарі ордена Почесного Регіону
До таких я особисто зараховую на цьому тижні всю безстрашну команду розробників Податкового кодексу. Їх не зупиняють ні непристойні стогони псевдорадетелей бізнесу типу Кужель; ні малозрозуміла критика податку на нерухомість з боку міністерства ЖКГ (чомусь ні одній країні світу цей податок не заважає процвітати, крім України); ні боягузтво тих депутатів Верховної Ради, які погодилися "перенести" на 2014 рік податок на банківський депозит (ми, схоже, можемо залишитися єдиною країною в світі, де депозити не обкладаються податками). Платою за цю боягузтво стануть жебраки вчителі та лікарі, невідремонтовані дороги і голодні пенсіонери. А багатьом нинішнім нардепам на це просто начхати: аби пролобіювати Податковий кодекс у тій редакції, за яку їм "відстебнуть" замовники. У даному ганебному випадку замовники скасування податку на депозит - це ті хитрі банкіри, які, власне, і придумали "казку про 2014" і які насправді просто не вміють чесно і прибутково торгувати грошима. Воістину, правий був Френсіс Бекон: "Немає більшого шкоди для держави, ніж приймати хитрість за мудрість".