Кутя - для Померло, узвар - для народжения
Надія Зяблюк про Різдвяні Традиції украинцев
Напередодні свята Різдва Христового у прес-центрі "Обозревателя" відбулась прес-конференція старшого наукового співробітніка национального музею народної архітектури и побуту України Надії Зяблюк. Етнограф розповіла про традіційну кутю, 12 різдвяніх страв, колядки, щедрівки, вертепи та про дохрістіянське ворожіння, Яку теж стало Частинами Зимовой святий. Пропонуємо до вашої уваги вибрані фрагменти Стеногр прес-конференции.
"Обозреватель": Які самє свята належати до різдвяніх?
Надія Зяблюк : ЦІ свята складаються Із трьох великих свят. У колядці "Добрий вечір тобі, пане господарю" йдет про "три празники". Перший празник - Різдво Христове. ПРОТЯГ двох тіжнів, коли чати Різдвяні святки, вечори всегда були святими.
Сьогоднішній Святий вечір - це Кінець посту піліпівкі. Доки зірка НЕ ??зійде, можна все делать, а потім ПОЧИНАЄТЬСЯ Святий вечір, Багата кутя.
"Обозреватель": Як відбувалась підготовка до свята?
Надія Зяблюк : Люди Дуже ретельно готуваліся до Різдва Христового. Треба Було пошито одяг, треба Було підготуваті горщики, бо кутю варили Тільки в новіх горщиках, макітра для куті теж винна булу буті новенька. Тому и Гончарі, и реміснікі готуваліся заздалегідь. Починаючі від жнив готувалі дідуха - Сніп для Святого вечора.
Крім того, відбіралі якнайкращу яру пшеницю. Було Дуже багато роботи, особливо у жінок. Смороду були повінні Забезпечити УСІ ритуальні страви и прікрасіті хату рушниками. У хаті обов'язково мазали и білілі.
Діти и молодь робили павука. Це оздоба з соломи кубічної форми, символ Всесвіту. Легенда, пов'язана з Ісусом Христом, розповідає, что коли Мати Божа хова Немовля, смороду заховали у печері и павук заволік вхід до неї.
"Обозреватель": Колі готувалася кутя?
Надія Зяблюк : Дуже рано жінка має братися до Приготування куті - напередодні Ніхто куті не варити. Кутя - найголовніша ритуальна страва.
"Обозреватель": Який класичний склад куті?
Надія Зяблюк : Перш за все, це пшениця або ячмінь - найдавніші злаки. Пшеница сімволізує добробут, врожай, розмноження. Мак БУВ теж обов'язковим, ТОМУ ЩО мак - сакральна рослина, что сімволізує множінність. ВІН присутній в усіх обрядових стравити. І, звічайній, мед. Бджола - це священна комашка. Ее плоди вікорістовуваліся и на свічку, якові робили Із воску. У кутю додавали горішки - це давня ськладової куті. Додаються и родзинки - смороду з'явилися в Україні у Середньовіччі.
Альо кутя, по суті, поминальна страва для душ предків. Альо від чисто помінальної страви вона відрізняється тім, что на похоронах Ніколи маку не клали, а в кутю клали.
"Обозреватель": Які Іще страви малі буті на СВЯТКОВИЙ столі?
Надія Зяблюк : Ще одна головна страва - це узвар, дар садків. Узвар пов'язаний Вже Із народженням. Колі в хаті народжувалася дитина, обов'язково варили узвар.
Если булу змога, подавали 12 страв. Що до них входило? Обов'язково мала були квасоля, біб, горох. Смороду теж сімволізують множінність, бо в одному стручку Дуже багато горошінок, квасолі, бобів. І, звічайній, вареники. Це люнарна символіка, тоб пов'язана Із місяцем. Вареники - символ молодого місяця. На Святий вечір такоже пекли пиріжки з маком, з квасолю, з капустою, альо все це робілося без скоромі, тоб без молока и м'яса. Альо можна Було використовуват Конопляне и Макові молочко. БУВ ще й обрядовий хліб - паляниця або Книш. І обов'язкова страва - риба, символ Ісуса Христа. А ще гриби и борщ.
Всі це готувалося з особливими ритуалами, а не просто так. Жінка мала буті помітить, вбрання у чистеньких сорочку. До того, як приступати до Приготування страв, вона мала обов'язково помолитися.
"Обозреватель": В чому Полягає різніця между колядками и щедрівкамі?
Надія Зяблюк : В Деяк місцевостях практично НЕ розрізнялі колядки и щедрівки. Їх співали ПРОТЯГ усіх різдвяніх святий. Альо були місцевості, и Київщина, зокрема, де їх дуже чітко розрізнялі и мовляв, не можна Було щедрувати, Наприклад, на коляду. На західній Україні діти почінають колядувати уже з Святого вечора. У центральній и лівобережній Україні почінають колядувати Тільки на Різдво. Колядки обов'язково вшановували господаря и тім НЕ Дуже відрізнялісь від щедрівок.
Булі колядки для всієї родини, для дівчіні, для парубка, для дітей, для вдови и даже для померли. Взагалі в ЦІ свята людина очищати фізічно и духовно.
"Обозреватель": Наскількі християнські Традиції Святкування Різдва переплелися Із дохрістіянськімі традіціямі?
Надія Зяблюк : Вони Дуже тісно переплелися, тому у нас Вже свои християнські свята. І коляда, и 12 страв ПІШЛИ з дохрістіянськіх часів. 12 страв - це и 12 місяців, и 12 апостолів. Альо були Регіони, де число обов'язкових страв Було не 12, а 7 або 9.
Заразитися все настількі переплелися, что его НЕ Варто розріваті. Церква не могла подолати дохрістіянські Звичаї и обряди, тому Різдво Христове Було приурочених до Зимовой сонцестоянь. Так само як Літнє сонцестоянь прив'язання до купальського свята, так само як весняні свята прив'язані до весняного рівнодення, а осінні - до осіннього.
"Обозреватель": Ворожіння - це дохрістіянська традиція?
Надія Зяблюк : звічайній, дохрістіянська. Церква Дуже довго воювали проти ворожіння, так само як и против колядок, вертепів и гулянь. Альо потім змирившись, бо побачим, что народ не переламаєш.
У Святвечір Переважно ворожили господарі. Ворожили на врожай. Перша ложка підкідалась до стелі, а далі Дивувалися, Скільки зерен и маку пріліпіться до стелі. Макові зерна - це рої, а зерна - це кіпі злаків. Ворожили на погоду, дівчата ворожили на Чоловіка.
Найбільше ворожінь Було не на Святий вечір, а под Новий рік. Подекуді ворожили даже перед Водохрещі, альо не так Багато.
"Обозреватель": Ві Згадаю про зимове сонцестоянь. Як відомо, Перехід з юліанського на грігоріанській календар відбувся самє того, что ця дата перестала співпадаті Із реальним сонцестоянь. Шкірні сто років юліанській календар відставатіме від грігоріанського ще на одну добу.
Надія Зяблюк : звічайній, є якісь астрономічні РЕЧІ - від цього нікуді НЕ дінешся. Православ'я Було змушене триматися своих давніх чисел, бо боялися втратіті свою ідентичність. Альо в прінціпі я не вбачалася в цьом Великої біді. Нехай люди святкують двічі - це не страшно. Крім того, ЦІ два тижні у межах космосу - нікчемна часточка годині. Це мить и все.
"Обозреватель": Відродження традіцій - це, звісно, ??дуже добрі, альо чи не вбачаєте ви певної Загрози того, что воно перетворіться на моду, яка Із годиною мине?
Надія Зяблюк : Це не страшно, то багато мода. Це добре. Модно відроджуваті Традиції - це прекрасно. Колі дитина підростає, вона хоче мати ті Саме. Мода переходити у звичка и Традиції відновлюються. Це краще, чем Нічого.
"Обозреватель": Чи вдастся у сучасности мире Зберегти автентічність народніх традіцій?
Надія Зяблюк : звічайній, вдасть, альо ЯКЩО про це буде думати НЕ Тільки народ. Народ зберіг, у нас були донори традіцій - села и Містечка. Альо село вімірає, тому зараз треба, щоб ініціаторамі були НЕ Тільки люди, Які мешкають серед селах и містечках, альо й інтелігенція и, дере за все, Державні установи.
Просто українці Дуже щасливі ще й з того, что смороду мают Дуже багато чого зберігаті. Цею народ сідів на місці, на Цій территории. У нього Не було імперськіх замашок и ВІН МАВ можлівість вітратіті больше ЕНЕРГІЇ на творчість, обряди, Звичаї. І це все можна відродіті. Бо Скільки б Не було машин, а людина сумує за первозданним.
Читайте новини по Підсумках прес-конференции: