МОЗ зупинить хвилю епідемій?

Вакцинація виявилася для України хронічною хворобою, від якої немає щеплення. При чому проблема не вичерпується вже став звичним протистоянням затятих супротивників вакцинації і тиском офіційної медицини. Життєві реалії перетворюють інформаційну війну в демагогію. Парадокс полягає в тому, що навіть, якщо офіційній медицині вдалося переконати співгромадян у необхідності вакцинації, і мами, захопивши дітей, біжать в поліклініку, то щеплення зробити вони все одно не зможуть. Державних коштів вистачило тільки на заклики до вакцинації, але не саму вакцину. Ось уже майже рік, як у пресі, постійно з'являються повідомлення про те, що вакцини просто немає! Тут вже не до суперечок з противниками щеплень. Хотів би прищепитися, а нічим. І де, питається, та сама турбота держави про загальної імунізації і взагалі про здоров'я населення? Для українців стали не такими вже далекими африканські реалії з їх розгулом епідемій і відсутністю медичної допомоги. Є ще варіант. Батьки можуть самі купити вакцину в аптеці. Чи не задорого, за 200 гривень. Скільки з них не стане чекати милості від незвісно кого, і підуть в аптеку самі? Невикористану вакцину можна буде відкласти на наступний рік, а порушення календаря щеплень нікого не хвилює. "Обозреватель" звернувся в з проханням роз'яснити ситуацію. Отримана інформація дає підстави радіти, що ми найближчим часом будемо позбавлені від загрози епідемій і збережемо відрив від країн третього світу. Протягом 2010 року проходило розгляд тендерних пропозицій, в кінці року була закуплена вакцина на суму 71 млн. грн., але на місця вона ще не надійшла, т. к. проходить сертифікацію. Термін перевірки становить від 2 тижнів до місяця, але останнім часом посилили контроль якості у зв'язку з численними випадками ускладнень після вакцинації. Контроль якості це, звичайно, добре, заради такої справи можна і почекати. Також "Обозреватель" минулого тижня відправив запит до Міністерства охорони здоров'я України з проханням перерахувати, які саме вакцини були закуплені. Відповідь поки, на жаль, не прийшов. Залишається незрозумілим, чому вакцина була закуплена лише наприкінці року. Невже в бюджеті є більш важливі пункти, ніж здоров'я нації? Ми попросили дати коментарі і розповісти про вакцинацію кандидата медичних наук, доцента, лікаря алерголога Республіканського аллергоцентра при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Гришило Павла Вікторовича: Які наслідки може мати порушення календаря щеплень у зв'язку з відсутністю вакцини? Це небажано, календар щеплень складений з урахуванням того, щоб розвинувся максимально стійкий імунітет, але не так критично, як не робила щеплення взагалі. Вакцинуватись потрібно і це єдиний спосіб для попередження захворювань. Проблеми почалися в 1986 році, після Чорнобильської катастрофи, коли люди стали боятися рентгенівського випромінювання і будь-якого зниження імунітету. Всі знали, що радіація знижує імунітет, тому, природно, стали боятися щеплень. Я кажу "природно" без іронії, у нас дуже розвинена в освітньому плані країна. Всі ці фобії, ці страхи, закріпилися у свідомості навіть частини лікарів. Виросло вже два покоління, які починають хворіти дитячими інфекційними захворюваннями, якими вони б не хворіли, якби їхні батьки не відмовлялися від щеплень. Т. е., у всьому світі вакцини - це добре, у нас же - це погано. Часто це підноситься як комерція, раз це хтось продає, це бізнес, а бізнес - це погано. Однозначно можу сказати, що щепитися необхідно. Адже ніхто не скасував тезу про те, що профілактика хвороби дешевше і ефективніше, ніж її лікування. А як Ви вважаєте, чому, власне кажучи, цей страх виник? Це пов'язано з якістю вакцин? Або неправильно підносилося? Якщо так, то з якою метою? Я не думаю, що хтось свідомо щось неправильно підносив. І з якістю вакцин це не пов'язано. Мінімальний відсоток вакцинальних ускладнень, яким можна і потрібно знехтувати, існував і буде існувати завжди. Інша справа, що, знаючи про можливі ускладнення їх потрібно попередити, зібрати анамнез, з'ясувати, чи є алергія до кінського білку, до курячого білка і т. д. Якщо анамнез не точна, потрібно провести діагностику за допомогою імунологів. Ну і обов'язковий лікарський огляд в день вакцинації, щоб переконатися, що дитина або дорослий володіє певним рівнем здоров'я, якщо цей рівень не досягається, тоді вакцинацію краще відстрочити, але потім обов'язково провести. Ви вважаєте, що нещасні випадки у зв'язку з поствакцинальними ускладненнями пов'язані з недостатнім обстеженням і недотриманням всіх умов? У медицині завжди є бажання узагальнити. Але насправді є ряд випадків, коли збіглися якісь ситуації, я не називаю це помилками, саме ситуації. Починаючи від часу і способу зберігання цих вакцин під час транспортування, перед вживанням, техніки введення закінчуючи станом даного дитини або дорослого, супутніх захворювань. У кожному випадку ситуація індивідуальна. Ніхто не вводить свідомо вакцину, щоб людина попрощався з цим світом, щоб були якісь реакції: алергічні, імунологічні, псевдоіммунологіческіе і т. д. Чомусь у нас прийнято всіх собак навішувати на лікарів, їх звинувачують у всіх випадках поствакцинальних ускладнень. Боротися з глибоко закріпилися в соціумі речами стає неможливо. Медична система у нас стає м'якше, демократичніше. Якщо раніше був наказ про загальну вакцинацію, він виконувався, а якщо не виконувався, то хтось за це відповідав. А зараз набагато простіше не робити щеплення, отримати відвід. Але важливо знати і говорити про наслідки. Дитяча інфекція в зрілому віці має колосально важкі ускладнення. Та ж кір, та ж краснуха, скарлатина ... Це всі знають, але все одно бояться щепитися. Очевидно, тому, що не довіряють лікарям і якості вакцини ... Ось саме, Ви виголосили ключове слово - довіру. Воно обов'язково має бути присутнім, в будь-якій сфері і при будь-якому співробітництві відносини будуються на довірі. Його немає. І системно відновлювати цю довіру складно. Я не люблю перекладати відповідальність на засоби масової інформації чи на когось ще, хто повинен сформувати навколо мене довіру. Аж ніяк ні. Це завдання лікаря. З деяких пір довіряють більше тому, у кого вища заробітна плата. У книзі "Акушер-Ха", є сюжет, який не прийнято обговорювати. Жінка, прийшовши на прийом, відмовляється лікуватися у лікаря. "Чому?! - А у Вас діамантів ні! "Ось таким дивним чином може сформуватися довіра до конкретного лікаря ... Не можна боятися щеплень. Якщо з'являється страх, з'являється напруга і викликає судинні реакції організму, які іноді плутають з анафілактичний. Аллергенность вакцин вище, ніж більшості медикаментів? Ні. Ще Павло Вікторович розповів про те, що кількість схильних до алергічних реакцій хворих у всьому світі неухильно зростає. На його думку, це пов'язано з низьким імунітетом, а він безпосередньо залежить від способу життя, горезвісних занять спортом. Що не кажи, а "прості речі дійсно рятують життя". Усі це знають, але мало хто робить. Складно, звичайно, дотримати основну рекомендацію лікаря - щепитися, якщо вакцин немає. Проблема стосується в першу чергу регіонів, в Києві ситуація трохи краще. У поліклініці на вул. Велика Васильківська "Оглядачу" сказали, що готові прищепити всіх нужденних, немає тільки вакцини проти гепатиту. Кажуть, для здоров'я корисно бути оптимістом, от давайте повіримо, що вакцина пройде доскональну перевірку якості, в самому найближчому майбутньому виявиться в усіх поліклініках, умови транспортування будуть дотримані, а порушення календаря щеплень не вплине на стійкість імунітету. "По вірі да воздасться!" Що тільки робити з рефлексіями про державу, яка рік не може знайти гроші на найнеобхідніше - вакцинацію дітей?