Перезавантаження або перевантаження?

У результаті фінансової кризи Америка відмовилася - НА ЧАС - від двох речей: від польотів на Марс і від "демократизації" України. Просто не вистачало грошей. Але криза в США йде на спад, і Білий Дім знову проявляє інтерес до активізації проамериканських і прозахідних сил в Україні, вже пережила не тільки кошмар помаранчевої революції, а й міф контрреволюції біло-блакитний. Американський вектор української зовнішньої політики в липні спробувала реанімувати в ході свого візиту до Києва нев'януча Хіларі Клінтон, яка сама у своїх лекціях з політології називає всіх політиків, крім себе, тими чи іншими породами собак: ну, наприклад, БУЛЬДОГ Янукович чи ВІВЧАРКА Азаров. А себе, до речі, Хіларі відносить до окремої породі собак, яка називається "Хіларі". Але навіть настільки грізною політичної породі навряд чи вдасться ШВИДКО впорається з тими втратами для іміджу Америки в Україні, які принесли з собою помаранчеві "Попандопуло" на чолі з Ющенком. Американцям доведеться взяти на себе всю історичну відповідальність за трансформацію банківського білого комірця Віктора Андрійовича Ющенка в запеклого олігарха і латифундиста. Перш, ніж робити з Ющенком лідера Майдану заокеанським аналітикам слід було б заглибитися в історію цього "простого хлопця з села Хоружівка". Думаю, що саме розграбування і банкрутство банку "Україна" було "добрим" початком напівкримінального сходження клану Ющенка на вершини української олігархії. Ну, а продовженням стали оборудки із зарубіжними депозитами, на які витікали золотовалютні запаси країни і за які перший заступник голови Нацбанку без шуму і пилу отримав шість років в'язниці. Прізвища справжніх "власників" банку "Україна", як і трейдерів нашого національного золотовалютного запасу ще стануть надбанням історії: адже політиків у нас судять тільки після закінчення кар'єри. А кампанія ПОЛІТИКІВ (читай олігархів) там в цих фінасово аферах "рук, які не крали" зібралася, як у пеклі, весела. Як заявляв свого часу Віктор Суслов, який очолював парламентську слідчу комісію щодо банку "Україна" саме "політики, причетні до розграбування банку, хочуть проникнути в слідчу комісію і створити замість неї своєрідний комітет боржників".

Відео дня

Якщо сьогодні підсумувати всі ті матеріальні засоби, які були зосереджені кланом Ющенка в усіх цих "Петрогаз" і "благодійних" фондах Віталіни та Катерини, то вийде: олігархом номер один в Україні сьогодні сміливо може вважатися людина з прізвищем, що сталася від слова "Уж" . Залишається загадкою: як у цих умовах геніальна Хіларі збирається скористатися політичним брендом "Ющенко", навіть передоручивши його надійної Катерині Чумаченко?

З контрвізітом в Україну прибуває, схоже, владика Кирило, якого можна вважати найбільш повним виразником двох основних скрижалей проросійського вектора слов'янської душі: він представляє і Бога, і вітчизну. Марні міркування опозиції про рівне ставлення, згідно з Конституцією, нашої держави до різних релігійних конфесій, не змінять напівпрезирливе відносини ортодоксальної верхівки нинішньої

Влада до будь політикам з баптистськими або філаретівські симпатіями (я вже не кажу про репресії проти Сандея Аделаджі як представника так званої тоталітарної секти) . Основою прорусской ідеології в Україні стає православ'я - і це незаперечний факт.

Хто і як представляє в Україні "китайський вектор" я поки точно не скажу, хоча в політикумі ходять наполегливі чутки про дружні відносини з великим Китаєм такого мастодонта української політики як Леонід Данилович Кучма. Важливо розуміти інше: Китай, який в ході глобальної фінансової кризи поступово перетворюється на світового лідера, діє у сфері зовнішньої політики не як тінейджер, а як аксакал. Ну, тобто Китай діє тихою сапою, що не випинаючи ні своїх державних секретарів, ні своїх владик. Хоча цілком можливо, що Китай вже володіє в Україні чималим числом немаленьких заводів, подібно до того, як у Швеції він володіє "Вольво". А базис, як нам відомо ще від лекторів історичного матеріалізму, рано чи пізно визначає всі дії надбудови ...

PS Ющенко - це, безумовно, помилка українського народу. Янукович - поки ще немає. При цьому Ющенко з усіма своїми приколами (а їх за п'ять років було дуже багато) все-таки був передбачуваним, ніж політичний мовчунів Янукович.