Данилишин: правда емігранта

Скільки не шукали ми "опозиційної" складової в біографії Данилишина, так і не знайшли. Народився Богдан Михайлович в селі Івано-Франківської області. Ні в яких політичних виступах помічений не був, закінчив інститут в Тернополі, потім аспірантуру за спеціальністю "економіка природокористування". Став доктором наук, в 2003 році - професором, і в 2009 - академіком. У 2003 Данилишин отримав Держпремію у сфері науки і техніки, в 2004 - грамоту ВР "За заслуги перед українським народом". Політикою наш герой ніколи не займався, і на адресу нової влади не зробив жодного разу ні єдиного заяви. Перелопатьте Інтернет, перечитайте всі опозиційні газети - не знайдете. Слова кривого не сказав. Показником "опозиційної" діяльності Богдана Данилишина є, очевидно, небажання його відомства ініціювати які б то не було перевірки зловживань у сфері держзакупівель . Воно й зрозуміло - хто буде рубати сук, на якому сидить? Сук за час сидіння став товщі і мясистее, а дрібні сошки, іноді трапляються на розкраданні державної власності, жодним чином не впливали на ставлення правоохоронних органів до глави Міністерства. Приміром, за спинами притягнутих до відповідальності "стрілочників" з Речковского сільради Львівської області, Управління ЖКГ Білій Церкві або Департаменту ветеринарної медицини ніхто не бажав бачити Богдана Михайловича. Міністерство економіки відверто не хотіло контролювати ринок держзакупівель, що є, без перебільшення, найбільш корумпованим в нашій країні. Мільярди бюджетних коштів, як у прірву, зникали в чорній дірі неконтрольованого "вилучення", при цьому в процентному відношенні кількість задоволених скарг, що надійшли до Міністерства, одно ... 0,9% від загальної кількості. Навіть головний наш опозиціонер Юлія Тимошенко не заперечує того факту, що держзакупівлі - це, в українських реаліях, синонім слова "корупція". Та й нерозумно було б заперечувати. Але говорити "загалом", посилаючись на абстрактне зло, і називати прізвища - дві великі різниці. На тлі того, що рішення про проведення закупівель всіма учасниками в масштабах України проводилися виключно з найвищого дозволу (і тільки за наявності підпису) самого Богдана Михайловича, вельми дивними, якщо не сказати абсурдними, здаються заяви про "репресії". У кримінальних справах, порушених позаторік проти діячів з Державного НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, видно явний слід Міністерства, адже саме з подачі Данилишина було дано схвалення на покупку реактивів на суму в 25 мільйонів у одного учасника. Фішка в тому, що реальна вартість "реактивів", придбаної НДІ, становила ... 1 мільйон гривень! Таким чином, Міністерство "оприбуткувало" 24 мільйони наших з вами податків. Що там говорили нам про порожній бюджет? Дивно, що після діяльності Данилишина бюджет взагалі був. Генпрокуратура виявила порушення попросту фантастичні. Так, з використаних в 2009-2010 роках коштів у розмірі 105 мільярдів, на закупівлі в одного учасника було використано 30 мільярдів. При всьому при тому, ГПУ інкримінувала Данилишину лише пару епізодів на "смішну" в масштабах загального злодійства суму - 18500000 . Про які політичні переслідування можна говорити, якщо високопоставлені злодії, здається, робили все можливе, щоб їх вивели на чисту воду. Наприклад, в тендері, проведеному у жовтні 2008 року, брала участь фірма "Анчар груп", зареєстрована напередодні. Її засновник, він же - єдиний співробітник, якийсь Березкін, значився засновником ще однієї фірми - "Європродуктінвест". Обидві фірми виграли тендери на постачання в Міноборони харчування на суму близько ста мільйонів гривень. Ще одна фірма - "Мезон-К" приблизно тоді ж виграла тендер на суму в 52700000. Люди, провернувшись цю угоду, абсолютно не морочилися заплутуванням слідів - і у "Європродуктінвест", у "Анчар груп", і у "Мезон-К" у вихідних даних - один телефон! Хто стояв за угодою, і хто дав зелене світло відвертого грабунку бюджету? Чи не бажає опозиціонер Данилишин прокоментувати? Виникає питання - якщо Богдану Михайловичу є що відповісти, що змусило його терміново покинути Україну, і постукати в двері посольства іноземної держави? Питання друге - на яких підставах це держава надала політичний притулок людині, обвинуваченому в кримінальних злочинах? Ось слова колишнього заступника директора департаменту Міністерства Економіки України Святослава Пересунько: "Це політична боротьба: на носі вибори. А Данилишин завжди в цій команді стояв осторонь. Він вчений, його просто запросили на посаду міністра " . Якщо навіть соратники, всі як один сьогодні розхворівся (Пересунько зліг відразу ж після обшуку з мікроінсультом) стверджують, що політикою в діях Данилишина і не пахло, як може Чехія надавати саме на підставі "політичної складової" притулок людині, підозрюваному в кримінальних розкраданнях колосальних бюджетних коштів? Сподіваємося, в самий найближчий час МЗС Чехії дасть чіткі відповіді на всі питання ... Читайте також: Кримінал навколо Тимошенко. Огляд Кримінал навколо Данилишина. Огляд