МОЗ попереджає: Всі на медогляд!

Обов'язковий медогляд обіцяють ввести вже найближчим часом, питання в тому, чи здатна система охорони здоров'я прийняти величезну кількість пацієнтів і не зведеться все знову до хабарів за отримання довідки зі штампом "профпрігоден".

Відео дня

З метою захисту населення і виявлення захворювань на ранніх стадіях МОЗ виступив з пропозицією обов'язкового проходження медичного огляду для всіх категорій громадян країни. Раніше при міських поліклініках існували комісії, які проводять медогляд для представників певних професій (працівники громадського харчування, сфери обслуговування та інше). Медики заповнювали санітарну книжку, провівши комплекс необхідних досліджень. У Києві для іногородніх та іноземців ця процедура обходилася приблизно в 200-300 гривень. Фактично платили всі, кому була необхідна запис в медкнижку. Наприкінці літа Міністерство охорони здоров'я оприлюднило наказ, згідно з яким в Україні вводиться обов'язкова диспансеризація, що включає щорічний медичний огляд населення. Відповідний наказ "Про диспансеризацію населення" N728 від 27 серпня 2010 року оприлюднив на сайті МОЗ. З тексту документа не зовсім зрозуміло: медогляд обов'язковий для всіх чи це - добровільна процедура. З одного боку, в цьому немає нічого поганого, навпаки деколи свідомість наших громадян по відношенню до свого здоров'я вбиває. Деякі ж захворювання, наприклад туберкульоз, можуть і зовсім представляти величезну небезпеку для оточуючих. Щорічні огляди для дорослих повинні будуть включати такі обов'язкові обстеження, як вимірювання росту, ваги, артеріального тиску, огляд гінеколога для жінок та УЗД простати для чоловіків, вимір гостроти слуху та зору, аналіз крові і сечі, електрокардіограма, вимірювання внутрішньоочного тиску (після 40 років), рентген грудної клітки (один раз на два роки), мамографію, обстеження прямої кишки (з 30 років), пневмотахометра; огляд дільничним лікарем; огляд лікарями-спеціалістами за показаннями. Надалі перелік обов'язкових обстежень може бути розширений. Однак не все так просто й радісно. Система охорони здоров'я або те що від неї залишилося, здавалося, ледве справляється з тим потоком пацієнтів, які за необхідності звертаються до лікаря сьогодні. Що ж буде, коли в поліклініки масово хлине потік тих, кого не візьмуть на роботу без санітарної книжки?

Оскільки планування заходів з організації диспансеризації покладається на дільничних лікарів, які сьогодні працюють у більшості випадку на півтори, а то й дві ставки, чи не станеться так, що пацієнт, який потребуватиме допомоги з причини хвороби, відійде на другий план.

Питання також у тому, як буде організована пропонована диспансеризація. Згідно з планами чиновників має бути запроваджений персоніфікований облік всього населення, що проживає на території обслуговування дільничного лікаря. При цьому планується створення інформаційної автоматизованої системи профілактичних оглядів населення, яка буде автоматично обробляти лабораторні, функціональні, антропометричні та інші дані досліджень. На папері виглядає красиво, однак щоб впровадити все перераховане в життя буде потрібно чимало коштів і кардинальний підхід до реформи системи.

Відкидаючи всілякі побоювання громадян, в МОЗ пояснюють, для чого затіяли ці огляди. "Порядком диспансеризації населення передбачається, що профілактичні заходи перш за все повинні бути спрямовані на боротьбу з найбільш поширеними і небезпечними захворюваннями, перш за все серцево-судинними, онкологічними, захворюваннями ендокринної системи, органів дихання і т.д ", - йдеться в наказі. Також в документі зазначається, що оскільки стратегія розвитку вітчизняної охорони здоров'я передбачає впровадження обов'язкового державного медичного страхування, диспансеризація населення стане передумовою до переходу на медичне страхування. Власне, приступати до диспансеризації в МОЗ пропонують вже з наступного року. Варто відзначити, що не менший шок, ніж у рядових українців, нововведення викликають у самих медпрацівників. Більшість з них, м'яко скажемо, незадоволені нововведеннями, деякі відкрито твердять, що фізично нездатні приймати пацієнтів з різних причин, однією з найпоширеніших є відсутність необхідного елементарного обладнання. У профільному міністерстві чиновники налаштовані дуже оптимістично. За запевненням міністра Зіновія Митника "Матеріально-технічного ресурсу на сьогоднішній день практично достатньо, щоб забезпечити медичний огляд, хоча він не є до кінця досконалим. Але так чи інакше, і він може працювати". Звичайно ж, можна повірити міністру на слово, проте похід в найближчу районну поліклініку демонструє зовсім інше. Щоб зробити рентген, треба постояти в черзі спочатку до лікаря. Саме він, якщо схвалить, видасть талончик, потім збігати в аптеку купити плівку, якою в лікарнях уже давно немає, потім посидіти в черзі і якщо пощастить - нарешті зробити рентген. Деякі столичні поліклініки на сьогоднішній день не мають, наприклад, флюорографа, а без нього неможливо обстежити легені при підозрі на туберкульоз. Щоб провести лабораторні обстеження, необхідні реагенти, які знову-таки нині в дефіциті в державних медустановах. Нарікати на лікарів, що вони неохоче приймають пацієнтів, також напевно не варто, адже при зарплаті 1000 гривень у медсестер і 1500 у початківців лікарів очікувати променистих усмішок і розпростертих обіймів не доводиться. Якщо пощастить, то, безумовно, можна зустріти дійсно хорошого фахівця, який, перш за все, по-людськи поставиться до проблеми хворого, але тут знову-таки як пощастить. Лікувати хворих або піклуватися про здорових Нарікаючи на радянські диктаторські принципи і підходи, ми частенько забуваємо про те, що саме вони дійсно виховували в радянських людей, і в першу чергу дітей, елементарні навички турботи про своє здоров'я. Пропаганда здорового способу життя на державному рівні, наявність доступних для більшості населення спортивних секцій, басейнів - ось те, що здатне справді врятувати націю. А що відбувається на сьогоднішній день в більшості українських міст? Дитячі спортивні майданчики або забудували висотками, або окупували компанії, зайняті розпиванням пива. Виникає питання, що потрібно робити в першу чергу - виявити хворих або навчити здорових піклуватися про себе? Питання риторичне ...

Безумовно, життя і здоров'я кожного з нас - тільки в наших руках. Ніколи ні держава, ні дільничний лікар не буде і не повинен піклуватися про чужому здоров'ї. Однак, живучи в країні, яка називається Україною, кожному з нас волею-неволею доводиться звертатися до лікаря. Реформа всієї системи, включає в себе медогляд, припускає зокрема і поширену в різних країнах страхову медицину. Питання в тому, яким чином це вдасться впровадити в Україні. І чи не перетвориться все в банальну здирщину, коли без довідки про медогляд не видадуть кредит або не візьмуть на роботу. Адже доти, поки не буде викоренена корупція, не почне працювати жодне світле і добре починання.