Перекладачі в Криму заробляють до 50 000 гривень за літо
Найчастіше перекладачами працюють або студенти-філологи, або викладачі іноземних мов. Під час літніх канікул вони співпрацюють з туроператорами або перекладацькими конторами, які, з одного боку, регулярно постачають клієнтів, з іншого - забирають 20-30% виручки.
З ЧОГО ПОЧАТИ. "Молоді часто думають, що можна обійтися без посередників, але помиляються, - розповідає Сьогодні Тарас, який вже сьомий рік щоліта підробляє перекладачем з англійської. - Якщо ти працював у цій сфері 15 років і вирішив піти на вільні хліба, у тебе є шанси зберегти клієнта. Якщо новачок - не знайдеш жодного ". За словами Тараса, агентства можуть забезпечити для доброго перекладача 3-4 клієнти на тиждень. "Але молоді стільки не дістається. Хіба тільки по знайомству. Цей ринок взагалі перенасичений літніми викладачами та вчителями, які підробляють під час канікул, і досвідченими перекладачами, які працюють цілий рік. Я знаю таких, які за літо заробляють по 50 тис. грн. Але це - винятки. Студентів ж привертають на літо і не особливо шанують - пару замовлень на тиждень по 150 грн. ", - Розповідає Тарас.
Щоб влаштуватися на літо перекладачем, знадобиться всього лише знання мови. "Диплом нікого не цікавить. А ось зв'язку знадобляться, - пояснює Тетяна Ткач, перекладачка з 5-річним стажем. - Мені роботу запропонувала викладачка англійської в університеті. За її ж прохання в агентстві мені віддавали хороших клієнтів. Якщо хтось приходить з вулиці, йому дають мало замовлень і найшкідливіших іноземців ". Найбільш ходовий мова - англійська. Решта не користуються популярністю. Тетяна працює в Ялті ось вже 20 років, перекладає з італійської та французької. "Роботодавцю марно пояснювати, що раз вже мова зустрічається рідше, то і оплачуватися він повинен дорожче. В результаті я заробляю менше, ніж "англійці", тому що у мене менше замовлень ". Та ж історія - з іспанською та німецькою. Майже всі європейці можуть говорити по-англійськи і не вимагають перекладача-носія рідного їм мови. Схожа ситуація і з східними гостями. Багато кримські татари можуть вільно спілкуватися на турецькому, тому ціни на цьому ринку низькі, а конкуренція - висока.
ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ. Молодь, як правило, починає з екскурсій. "З агентства дзвонять і кажуть: завтра приходить корабель в Ялту, ти повинна зустріти такого-то і такого-то, ходити за ним стільки-то оплачених годин і переводити, що йому потрібно. Потім йдеш в агентство, де тобі віддають виручку або перераховують на карту, - розповідає Тетяна Ткач. - Як правило, клієнти відвідують музей Чехова і їздять по палацах. Тут все просто - перекладаєш, що скаже екскурсовод. По дорозі він може захотіти щось купити або з'їсти. Теж допомагаєш йому в цьому, а потім відводиш назад на корабель ". За іншою схемою працюють перекладачі з подневная оплатою. "Починається все з аеропорту, де ти зустрічаєш клієнта. Потім його саджаєш в таксі, влаштовуєш в готель, годуєш, влаштовуєш, - розповідає Лідія Михайлова. - Добре, якщо попадеться щедрий клієнт, який буде тебе годувати за свій рахунок, поселить в хороший номер в готелі. Адже буває так, що він сидить у ресторані і їсть, а тобі замовить тільки чашку кави. І ось так ти супроводжуєш людини кілька днів. Якщо заболить зуб - ведеш до зубного і перекладаєш 2:00: "Відкрийте рот! Сплюньте! ".
"АМОР" І СКАНДАЛИ. Головна проблема перекладача - клієнти, які приїжджають до Криму у пошуках пригод або курортного роману. "Справжнє покарання - це східні чоловіки. Вони ж не можуть пройти повз жодної дівчини! Постійно просять, щоб я їх знайомила, щоб влаштовувала побачення. А ще гірше - залагоджувати конфлікти, коли хто-небудь з наших підпилих чоловіків розсердиться на їх приставання до наших дівчат ", - розповідає Тетяна Ткач і додає, що їй самій теж не раз доводилося відбиватися від надміру наполегливих залицянь клієнтів. На другому місці після турків і арабів - вихідці з латинської Америки. "Занадто авантюрні, - констатує перекладачка. - Весь час норовлять залізти в кримінал, скандалять з обслуговуючим персоналом, можуть спробувати не заплатити в ресторані ". Найкращими клієнтами вважаються англійці, американці, французи, німці, японці. Вони ввічливі, завжди платять за перекладача в ресторані і ніколи не торгуються з таксистами і офіціантами, чим полегшують працю супроводжуючих. Правда, і серед них бувають винятки. "Був у мене один американець, який ніяк не хотів зрозуміти, що у нас краще не гуляти вночі одному, - розповідає Лідія Михайлова. - Він каже: "Я на ведмедя в Америці ходив, а ви мене лякаєте!". Не розумів, що у нас тут є речі страшніші ведмедів ".
Договір, практика або зарплата в конверті
Перед починаючим перекладачем завжди постає дилема: легалізувати свої заробітки або трудитися в тіні. Якщо пощастить влаштуватися в престижний готель або турфірму, проблем не буде - вас оформлять за законом, зроблять запис у трудовій книжці, а до закінчення сезону звільнять. Інша справа - перекладацькі контори і дрібні турагентства.
"Штатними співробітниками роблять тільки дуже досвідчених перекладачів, які працюють з фірмою багато років. Решта, як правило, переходять на єдиний податок і працюють відразу з декількома конторами за договором, - розповідає Тетяна Ткач. - Але для новачків і сумісників це невигідно, адже заробляють вони близько трьох місяців, а податки потрібно платити цілий рік ".
Вихід із ситуації кожен шукає по-своєму. Молоді вчителі-лінгвісти часто погоджуються на зарплату в конверті, адже працюють тільки під час літніх канікул. Свої виверти є у фірм, що наймають на літо студентів іняза. Потенційних співробітників вони доглядають ще взимку і пропонують їм пройти річну практику, за яку можна платити цілком законно. Ще одна категорія - одинаки, що працюють без посередницьких послуг. Вони, як правило, отримують гроші з рук клієнтів.
