Зараз вся кримська історія перебуває у тіні — актор-АТОвець Семісал

Зараз вся кримська історія перебуває у тіні — актор-АТОвець Семісал

Актор Роман Семісал пішов добровольцем на Донбас ще у 2014 році. Відслуживши там рік, повернувся до мирного життя, але отриманий на війні досвід у професії виявився зовсім не зайвим.

Так, у 2017 році на екрани вийшов гучний фільм "Кіборги", де Семісал зіграв роль комбата з позивним "Редут". Пізніше він знявся у картині "Черкаси", яка поки ще не вийшла у прокат, але творці вже готуються скоро показати глядачам гірку правду про анексію Криму.

OBOZREVATEL зустрівся із Романом Семісалом перед прем'єрою нового серіалу ТРК "Україна" "Виходьте без дзвінка", де наш співрозмовник зіграв головну роль.

Відео дня

— У "Виходьте без дзвінка" ви граєте чоловіка, який вирішив взяти правосуддя у свої руки і помститися за смерть збитої п'яним "мажором" дружини. Ви не замислювалися над тим, що ця історія цілком може стати пророчою для України і таких месників у нас ставатиме все більше? Тому що історії про лінчувальників трапляються все частіше.

Ні, я людина не забобонна, атеїст, тому таких речей серйозно не сприймаю. Для мене це робота, тому все нормально.

Прес-служба телеканалу "Україна"

— Ви грали в театрі, кіно, працювали актором дубляжу. В якій з іпостасей почуваєтеся найорганічніше?

Важко сказати... Не можу навіть сказати, що у мене є якась роль, про яку б я мріяв. Дуже давно, коли мені було років 20, я мріяв зіграти Яго, але зараз у мене немає якогось такого персонажа.

Взагалі з часом у мене дуже змінилося ставлення до класики. Ми занадто перебільшуємо її значення, глибину і актуальність. Все ж вона значно застаріла.

— Тобто вважаєте за краще зніматися у фільмах, які розповідають про наші дні?

Ні, ось я дивився чудовий історичний серіал "Тюдори". Це ж грандіозна робота. Так що все визначає сценарій і професіоналізм творців картини.

Мій улюблений, поки що, український фільм "Кіборги". Але чому вдалася ця картина? Тому що у кожного було таємне і дуже особисте ставлення до цього матеріалу.

Прес-служба телеканалу "Україна"

Зараз вже трохи не так, бо війна йде чотири роки, але півтора роки тому це було дуже гостро, і фільм не міг не вдатися. Для кожного з нас це було справою особистої честі і гідності. Коли в одному місці сходяться професіоналізм і трепетне ставлення до роботи тоді виходить щось хороше.

— А в новому фільмі "Черкаси", де йдеться про опір корабля під час анексії Криму, ці складові теж зійшлися?

Я дуже б хотів подивитися цей фільм, тому що поки бачив лише уривки і тізер. Мені важко судити, бо не бачив картини загалом. Але за настроєм "Черкаси" мають бути інакшими, ніж "Кіборги".

— Я роблю висновок за трейлером, але здалося, що цей фільм буде жорсткішим. Це так?

Він буде більш... (замислився) депресивним. Тому що, якщо взяти ДАП, то там ішло активніше протистояння. Ще до здачі аеропорту "кіборги" стали легендою. А під час подій у Донузлаві не було такого активного опору. Зараз вся кримська історія перебуває в тіні АТО або ООС, якщо хочете.

Тому картина має вийти психологічно-депресивнішою. І там своя стилістика, що мені дуже подобається.

— Українські фільми, які мені сподобалися останнім часом: "Дике поле", "Коли падають дерева", "Кіборги". Але вони всі досить депресивні. Це вже можна назвати новою тенденцією в українському кіно?

Взагалі українська література і культура грішить кількістю страждань. У нас є цілий культ: навіть всі народні пісні сумні і плаксиві. Нам не вистачає гумористичного спрямування як у літературі, так і в кіно.

Один з режисерів, який з нами працював, говорив, що нам потрібні яскраві гротескні комедії, але не можна опускатися до жлобства або кривляння. Це те, чого ми намагалися домогтися в нашому серіалі: щоб у нас було багато гумору.

Прес-служба телеканалу "Україна"

Навіть коли дуже погано, то ми не перестаємо жартувати. Я пам'ятаю, коли ми були в АТО, і було дуже важко, то тільки гумором і рятувалися. Більше було нічим.

Тому те, що ви кажете правда. Є певний крен в цей бік, але навіть в тих самих "Кіборгах" було багато гумору і цим картина теж цінна.

— Один з моментів, який сильно зачепив мене у "Кіборгах" — це суперечка між "Мажором" і "Серпнем". На вашу думку, то, хто винен, що з країною таке сталося — націоналісти чи "толерасти", як їх називав один з героїв?

Я не можу сказати, що хтось винен. Я можу сказати тільки, що всі ці розмови на кшталт: "Ось ми свого часу", "А сучасна молодь погана" дурниця.

В АТО і на Майдані з нами були хлопчики, народжені вже в 90-х роках, і вони були нічим не гірші. А в чомусь і кращі, сучасніші, швидші. У кожному поколінні є ідіоти і виродки, але вистачає і порядних людей.

Я дуже оптимістично дивлюся на сучасну молодь. У мене старшому сину скоро буде 19 років. Він набагато динамічніший, "легший", верткіший, ніж я. Він позбавлений якорів, які б тримали у минулому. Над нашим поколінням все ж тяжіє "совок".

Коли розпався СРСР, мені було майже 15 років. І я виховувався зовсім інакше. Тому вони позбавлені цієї спадщини, родових травм "радянщини". Я не можу сказати, що хтось винен. Ми не винні, але ми відповідальні.