В'ячеслав Чорновіл загинув 22 роки тому: кому завадив борець за незалежну Україну
Український політик, лідер "Народного руху України" В'ячеслав Чорновіл загинув 22 роки тому, 25 березня 1999-го, в автокатастрофі неподалік від Борисполя.
Це сталося за кілька місяців до президентських виборів, а обставини трагедії донині у багатьох викликають сумніви у версії про нещасний випадок. За два десятки років справу про загибель національного лідера українців неодноразово відкривали і закривали, водночас рідні та оточення Чорновола переконані, що його смерть насправді була політичним убивством. Що відомо про загадкову ДТП, яка забрала життя Чорновола, розповідає OBOZREVATEL.
Ким був В'ячеслав Чорновіл для України
У 1960-х роках В'ячеслав Чорновіл та інші представники інтелігенції започаткували український національно-визвольний рух шістдесятників і дисидентів.
Чорновіл, зокрема, був засновником підпільного журналу "Український вісник", одним з ініціаторів створення Української Гельсінської спілки. Близько 17 років він провів у радянських тюрмах: чотири рази був засуджений за "антирадянську пропаганду".
В один із років ув'язнення Чорновіл витримав 83 допити, але жодного разу не дав свідчень проти своїх соратників.
Після таборів та заслань Чорновіл став одним із лідерів українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х років. Чорновіл також – один із засновників Народного руху України.
Саме В'ячеслав Чорновіл був ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет та Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.
Він отримав прізвисько в КДБ – "Невгамовний".
Посмертно Герой України (2000). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).
Як загинув В'ячеслав Чорновіл: загадкова аварія
25 березня 1999 року Toyota, якою В'ячеслав Чорновіл та його водій Євген Павлов поверталися з Кіровограда, зіткнулася з КамАЗом із причепом, який розвертався посеред шосе на 5 км автотраси Бориспіль – Золотоноша.
62-річний Чорновіл сидів на передньому пасажирському сидінні. Він та його водій загинули одразу, прессекретар політика, відомий журналіст Дмитро Понамарчук, який у той час відпочивав на задньому сидінні, отримав травми, але залишився живим.
В'ячеслава Чорновола поховали на центральній алеї Байкового кладовища в Києві 29 березня 1999 року, на прощання прийшло понад 200 тисяч людей. Труну з тілом В'ячеслава Чорновола несли на руках від Володимирського собору.
На думку Понамарчука, який вижив в аварії та який, як і інші близькі лідера Руху, вважає, що це був саме замах, Чорновіл помер не одразу, й у виконавців замаху на нього було ще кілька хвилин, щоб "добити" В'ячеслава Максимовича.
"Є один період після катастрофи, де я не міг контролювати ситуацію. Імовірно, я з лікарями встановив, 5-7 хвилин. Цього було б достатньо, щоб убивці вбили тих, хто був на передньому сидінні. Чому мене не добили? Тому що я впав із заднього сидіння на підлогу", – повідомив Понамарчук уже 2018 року.
А колишній заступник генпрокурора Микола Голомша 2015 року розповів, що після аварії Чорновола могли "добити" кастетами.
"Що таке ДТП? Це одномоментний удар. У Чорновола ж на потилиці знайшли чотири лінійні пошкодження, хоча позаду нього жодних перешкод не було. Навіть якщо він в останній момент повернув голову, все одно пошкодження мали бути отримані одночасно, в момент удару. А там не так", – розповідав Голомша газеті "Сегодня".
"Тим більше знайшлися свідки, які начебто бачили якихось людей на місці аварії. І потім слідство стикалося з неймовірними труднощами і перешкодами, нам не давали працювати. Потім пішла містика, стали вмирати ключові фігуранти справи", – казав він.
За словами Голомші, все це схоже на спецоперацію. "У світі навіть є назва для подібних операцій – "Таран". Усі гинуть – і кінці у воду. А якщо не гине той, кого "замовили", то його добивають. У випадку з Чорноволом, думаю, це були удари кастетом", – розповів Голомша.
За його словами, слідство активно просувалося, проте в якийсь момент справу в них забрали.
При цьому народні депутати (в минулому члени Руху) Ярослав Кендзьор та Іван Стойко також заявляли, що під час слідства на голові Чорновола було зафіксовано сліди від удару кастетом.
Як відомо, при президенті Леонідові Кучмі розслідування загибелі Чорновола зупинилося на версії "нещасний випадок" і було припинено. Причому тодішній міністр МВС Юрій Кравченко, не чекаючи результатів слідства, одразу заявив, що лідер Руху і його водій загинули внаслідок аварії, а версія про замах не розглядається.
"1999 року справу розслідували – там помилка на помилці. Там зараз можна відкривати кримінальні справи проти тих людей, які проводили медичні експертизи, технічні експертизи. Вони їх не проводили взагалі, просто підписували документи, які їм приносили", – каже син загиблого лідера Руху Тарас Чорновіл.
2007 року Генеральна прокуратура України отримала результати незалежної експертизи з Польщі, яка підтвердила версію нещасного випадку.
І все ж у червні 2011 року, вже за президента Віктора Януковича та генпрокурора Віктора Пшонки, було проведено ексгумацію останків Чорновола, після якої прокурор Києва Анатолій Мельник запевняв, що череп загиблого нібито не має слідів кастета.
21 січня 2014 року Бориспільський міжрайонний суд Київської області закрив справу про загибель В'ячеслава Чорновола, визнавши її нещасним випадком.
Син В'ячеслава Чорновола Тарас Чорновіл переконаний, що вбивство його батька замовив тодішній президент України Леонід Кучма. На початку 2014 року він заявив, що його батька "вбили, тому що боялися, що він зламає схему безперешкодного виходу до другого туру Кучми з Симоненком, що гарантувало б Кучмі перемогу".
"Останнім сигналом, як мені розповідали очевидці, стало інтерв'ю батька журналісту Леоніду Капелюшному в кабінеті Верховної Ради. Там же все прослуховується, а Чорновіл тоді наговорив дуже відверто, дуже жорстко і десь згадав про деякі соціологічні дослідження, згідно з якими восени в другому турі могли зустрітися не Кучма з Симоненком, а Чорновіл із Морозом. Думаю, що після цього і було ухвалено рішення про вбивство", – розповідає Тарас Чорновіл.
У справі загибелі В'ячеслава Чорновола дійсно залишаються відкритими багато запитань. Наприклад, як КамАЗ міг опинитися в той самий момент у тому самому місці; чому не спрацювали подушки безпеки і що насправді означають виявлені під час ексгумації нехарактерні для аварії пошкодження черепів Чорновола і Павлова, а також пошкодження самої автівки.
Крім того, багатьох насторожило те, що згодом від серцевого нападу також за дивних обставин помер один із трьох пасажирів КамАЗу Іван Шолом.
Дивно склалася і доля водія КамАЗу Володимира Куделі, який нібито був за кермом у момент аварії. Слідством нібито було доведено, що він скоїв злочин, тобто аварію з тяжкими наслідками, однак його несподівано без відбування покарання було амністовано. Ба більше, МВС розповсюдило в ЗМІ чутки, що він нібито помер від серцевого нападу. Насправді Куделя виявився живим і здоровим, щоправда, змінив місце проживання.
Зазначимо, що ще до загибелі Чорновола, в січні 1994 року, теж у рік виборів президента, безслідно зник і досі не знайдений голова секретаріату Народного Руху, скарбник партії Михайло Бойчишин.
Народний депутат Анатолій Єрмак, перед тим як сам загинув у 2003 році в аварії, стверджував: до замаху на Чорновола причетні заступник начальника загону МВС "Сокіл" Юрій Ненаженко і генерал-полковник, начальник "управління карного розшуку" МВС Едуард Фере (він же "Дід"," Дідусь").
Останній, до речі, згадується і в прив'язці до загибелі Георгія Гонагдзе та інших політичних убивств того часу. Після шести років коми Фере помер 2009 року в лікарні.
А його тодішнього начальника, міністра МВС Юрія Кравченка, як відомо, вранці 4 березня 2005 року, перед допитом у Генпрокуратурі, було знайдено мертвим на своїй дачі з двома вогнепальними пораненнями в голову.
"Мої дорогі, я не винен ні в чому. Пробачте мені, я став жертвою політичних інтриг президента Кучми і його оточення. Йду від вас із чистою совістю, прощавайте", – йшлося в його прощальній записці.
Офіційна версія його смерті – самогубство, але, на думку деяких експертів, Кравченка було вбито.Один із лідерів Руху Ярослав Кендзьор також розповідав, що перед загибеллю лідера Руху, найбільшої націонал-демократичної партії 90-х, за ним було встановлено постійне спостереження.
Також серед версій про вбивство В'ячеслава Чорновола називають розкол усередині Народного Руху, про походження якого теж є питання. До того ж на момент аварії Чорновіл повертався до Києва після поїздки до Кропивницького, де він саме залагоджував ідеологічні чвари й організаційні суперечки.
Нинішній керівник Руху Віктор Кривенко усунення Чорновола і Бойчишина пов'язує з тим, що в ті роки проводилися вибори президента України. На його думку, 99-го В'ячеслав Чорновіл "міг вийти до другого туру".
"З Рухом почали боротися з перших днів. Наприклад, у 1991 році так звана КНДС ("Коаліція народно-демократичних сил") – це був один із перших проєктів з розколу Народного руху. Ми бачили, як убили Михайла Бойчишина, в якого була вся мережа з виборів у 94-му році, все фінансування через нього йшло, всі погодження кандидатів. Він був керівником штабу. У 99-му році Чорновіл міг вийти до другого туру, якби він ухвалив рішення йти на вибори, а треба було Симоненка витягувати", – сказав Кривенко в березні 2019 року в ефірі Еспресо.TV.
Як відомо, після перемоги Майдану справу про загибель В'ячеслава Чорновола було знову відкрито. Однак, за словами Тараса Чорновола, зараз просування в розслідуванні не відбувається.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Тарас Чорновіл заявив, що Україна могла давно стати членом НАТО і "не останньою країною в Євросоюзі", якби першим президентом 1991 року обрали не Леоніда Кравчука, а В'ячеслава Чорновола.