Серцеїд і модник: що відомо про особисте життя геніального Шевченка

Тарас Григорович Шевченко був не лише геніальним українцем, а й модником, а також серцеїдом.

Науковий співробітник Інституту суспільних досліджень Ірина Рева кілька років тому на офіційному заході розповідала про численних жінок видатного українця.

"У житті Тараса Григоровича було чимало жінок. Його перша любов — Коваленко ("Мені тринадцятий минало", '' Ми вкупочці росли'', ''Не молилася за мене''). Потім були чорнобрива вільна селянка Дуня Гусиківська, дівчина-натурниця Амалія Клоберг, з якою поет познайомився під час навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. а поміщицю Анну Закревську (поет присвятив їй поему ''Сліпа'', а також вірш ''Якби зустрілися ми знову ... '') поет називав своєю "єдиною великою любов'ю", – говорила Рева.

Читайте: ''Наш супергерой!'' Супрун назвала Шевченка кодом, який не змогла стерти Росія

Оксана Коваленко – сусідка-кріпосна була на кілька років молодшою за Шевченка. Вони міцно дружили. Дослідники вважають, що поет був захоплений сусідкою. Але їхні стосунки перервалися, коли він поїхав з поміщиком Енгельгардтом. Повернувся в рідне село він майже через чверть століття, коли Оксана обзавелася дітьми.

Амалія Клоберг – натурниця. Саме її оголений портрет в ліжку він підписав "Чевченко". Достеменно невідомо, чи були у них серйозні стосунки. Її він описував під ім'ям Паша в повісті "Художник".

Варвара Рєпніна – княжна була палкою любов'ю після закінчення художньої академії. Вона була дочкою князя Миколи Рєпніна-Волконського, у якого Шевченко прожив рік. Тоді у них закрутилася любов, а княжна допомагала йому. Відносинам так і не судилося розвинутися до шлюбу через різні соціальні ступені. Дружні стосунки вони підтримували все життя.

Анна Закревська – заборонене кохання Тараса Шевченка. Вони недовго жили під одним дахом у її чоловіка поміщика Платона Закревського. Портрет Анни вважається одним з кращих робіт художника. Жінка померла в 35-років. Шевченко присвятив їй два вірші: "Г. З." ( "Немає гiрше як в неволi ...") і "Якби зустрiлися ми знову", написаних в неволі.

Феодосія Кошиць – дочка священика в Кирилівці. Шевченко приходив свататися, коли захотів одружитися на дівчині, але батько відповів відмовою. Від переживань вона зійшла з розуму і закінчила життя в київській психіатричній лікарні.

Катерина Піунова – 16-річна актриса з Нижнього Новгорода. Шевченко боявся зізнатися в почуттях, тому пропозицію їй зробив, написав листа: "Стати вашим чоловіком було б щастям". Вона відповіла відмовою і уклала контракт з новгородським театром. Піунова поїхала в Казань з 25-річним актором Максиміліаном Шмідтгоф, за якого вийшла заміж.

Лукер'я Полусмак – кріпосна, остання любов Шевченка. На прохання Шевченка, 19-річну дівчину звільнили. Оточення поета було проти шлюбу, думаючи, що вона погодиться вийти заміж з корисливих мотивів. Але пара все одно заручилася, правда дівчина фліртувала з учителем, якого він найняв для неї. В результаті відносини зійшли нанівець. Після смерті Полусмак приходила до нього на могилу, кинувши чоловіка-перукаря.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 9 березня Тарасу Шевченку виповнилося б 205 років. В Україні відзначили пам'ятну дату, поклавши квіти до його пам'ятників.