Про традиції створювати іграшки, улюблені страви й кумедні історії з цукерками: новорічний бліц із Кухар і Стояновим

Українська прима-балерина Катерина Кухар разом зі своїм чоловіком артистом балету Олександром Стояновим розповіли, як готуються до новорічних свят, що їм приніс 2020 рік і які плани на 2021-й.

Знаменитості поділилися розповіддю про сімейні традиції виготовляти іграшки на ялинку, нові досягнення 2020 року, а також згадали смішні історії з дитинства, пов'язані з Новий роком. Чи виступатимуть цього року артисти на новорічних корпоративах і де планують відпочити на зимових канікулах, читайте в бліцінтерв'ю для OBOZREVATEL.

– Як святкуватимете Новий рік? І з ким?

– Стоянов: Новий рік – це сімейне свято. Для мене найголовніше о 24:00 зустріти його з дітьми, щоб обов'язково були грузинські мандарини й шампанське.

– Кухар: Рівно о 24:00 будемо розпаковувати подарунки, які кожен з нас потайки кладе під ялинку.

– Що вам приніс рік 2020?

– Кухар: Я стала ближчою до дітей у всіх сенсах. Більше часу проводжу з сином і донькою, а часто коли не з ними, то зі студентами. Цього року я очолила Київське державне хореографічне училище, яке сама колись закінчувала. І все завдяки карантину – якби не він, ми б з Сашею зараз танцювали на іншому кінці нашої планети.

– Стоянов: 2020 рік радикально змінив наше мислення і спосіб життя. Коронавірус поламав усі плани. Навесні злетіли всі наші гастролі, які були розписані на два роки вперед. За один тиждень скасувлися весняно-літні тури: до Туреччини, США, Португалії, Іспанії, Польщі та багато іншого. Я ж не тільки артист, а й організатор гастролей, тому цей час для мене складний. Після 115 вистав за 4 місяці, зробити повну паузу... Зараз танцюємо тільки в Україні.

– Кухар: А ще завдяки карантину ми з Сашею ризикнули відкрити свою справу, створили бренд "Art of self love" – "Мистецтво любити себе". Тепер виробляємо масажні аромасвічки, шовкові аксесуари для сну: наволочки, маски для очей – все, щоб надихати жінок і робити їхнє життя приємнішим. Саме дрібниці відіграють у нашому житті велику роль.

– Стоянов: А почалося все, як завжди, завдяки Каті. Вона надихнула мене створити лінію аромасвічок для неї, це мав бути сюрприз. У мене з'явився час на період карантину і я навчався свічковарінню трохи більше місяця у досвідчених майстрів із Європи. Добирав аромати, які оцінить Катя, вона ж у цьому експерт. Вона вірить, що вогонь очищає, дає енергію, тому в її гримерці і в нас вдома завжди горять свічки. А свічки, які створюю я, можна використовувати ще й як масажну олію або як живлення для шкіри тіла. У складі свічок є соєвий віск і натуральні олії. У моєму арсеналі вже 11 авторських ароматів.

– Що побажаєте собі в Новому році? Чого хочете досягти в 2021?

– Стоянов: У новому році я собі побажав би натхнення на нові звершення, як у мистецтві, так і в бізнесі.

– Кухар: Бажаю собі однозначно трохи більше часу для себе і звичайно, щоб відновилися гастрольні тури. Розумію, що тепер не зможу їх собі дозволити в тому обсязі, в якому вони в мене були раніше, тому що хочу сконцентруватися на училищі. Планую багато там зробити. Плюс давно збираюся взятися до аспірантури, яку постійно змушена відкладати через брак часу.

– Чи є у вас якісь традиції на Новий рік? І на Різдво?

– Стоянов: Головна традиція, напевно, це танцювати новорічної ночі.

– Кухар: У більшості з нас перед Новим роком схожі завдання: ялинку прикрасити, подарунки купити... Ми все це виконаємо в будь-якому разі. Весь фокус у тому, як ми до цього підходимо, з яким настроєм. Це вже залежить тільки від нас. Для мене це завжди величезне задоволення! Я отримую від самого процесу підготовки до свята море позитивних емоцій. Ми під бій курантів обов'язково загадуємо бажання, випиваємо шампанське й діти відразу біжать до ялинки розгортати подарунки.

– Стоянов: І від самого свята. У нас є ще звичка з дитинства – дивитися блакитний вогник. У повсякденному житті телевізор зазвичай не вмикаю, можу іноді фільм на ноутбуці подивитися.

– Кухар: Одна з улюблених традицій дітей – щороку їздити на фабрику ялинкових іграшок, створювати свої. Звісно, вони не такі ідеальні, але зі своєю особливою "душею".

– Які страви на вашому столі завжди бувають на новорічні та різдвяні свята?

– Стоянов: Грузинські мандарини, як нагадування про дитинство, і вони найсолодші.

– Кухар: Одне з найулюбленіших – сирокопчена ковбаска, соління, грибочки, салат із буряком і чорносливом. Звісно олів'є – мені здається, жодна українська родина без цього салату не зустрічає Новий рік. На Різдво мама готує кутю, я цього року їй допомагатиму, оскільки в мене немає гастролей. Зазвичай ми танцюємо на Різдво: на католицьке, 25 грудня, – в США, а на православне, 7 січня, – у Франції. Але цього року в нас буде повноцінне сімейне свято.

– Прикрашаєте ялинку? Живу чи штучну?

– Стоянов: Ялинку прикрашати не дуже полюбляю. У нас уже багато років стоїть штучна, моє завдання її зібрати й повісити гірлянди.

– Кухар: А ми з дітьми любимо прикрашати ялинку, вони просили її вже з першого дня зими, казали: "Мамо, вже всі ставлять ялинку". У нас вийшло якраз до свята Святого Миколая. Ми завжди це робимо весело, під різдвяну музику, розглядаємо іграшки перед тим, як повісити їх на гілочку, тому що кожна – це спогади. Багато іграшок привезені з різних країн, у яких ми бували з Сашею на гастролях. Дуже багато з музеїв. Щось нам дарують друзі та шанувальники, щось дісталося в спадок. У нас є іграшки ще моєї бабусі, які вона купувала в Німеччині.

– Як святкували Новий рік і Різдво в дитинстві?

– Стоянов: Дуже весело. Зазвичай зустрічали свято великими компаніями, до нас приходили друзі. Пам'ятаю, хрещена подарувала мені якось 10 рублів, вони були червоного кольору і я був найбагатший хлопець у дворі. Пам'ятаю дитячу забаву в нашій родині: нам дарували коробки цукерок, які були абсолютно однаковими, відрізнялися тільки іграшки. І ми всі діставали, рахували цукерки, а потім упродовж місяця їх з'їдали. Ми з сестричкою викладали цукерки від найгіршої до найкращої і починали від найгіршої з'їдати по одній. А наш старший брат спочатку з'їдав свої найкращі і потім у нас виманював найсмачніші цукерки.

– Кухар: У моїх дитячих спогадах все так само, як зараз у нас із Сашком: тато ставив ялинку, а ми з мамою діставали іграшки і її прикрашали. Мені клали подарунки під ялинку, я чекала бою курантів, загадувала бажання, для мене це була головна ніч року.

– Чи вірите ви в ворожіння? Ворожили колись на новорічні чи різдвяні свята?

– Стоянов: Не вірю, ніколи не ворожив на Різдво чи Новий рік.

– Кухар: Ніколи до ворожіння не вдавалася. Мені здається, що побожній людині не варто цього робити. Це трохи не та сила, в яку я вірю. Я пам'ятаю, що ще моя прабабуся говорила, що не можна дозволяти темним силам заглядати в твоє минуле або майбутнє.

– Чи пропонують вам цього року виступати на новорічних корпоративах? Скільки коштує вас запросити? Який був ваш найвищий гонорар за новорічний виступ?

– Стоянов: Я не беру участі сам у новорічних корпоративах, тому що в цей час завжди танцюю на великій сцені і частіше в іншій країні. Але пропозиції надходять щороку і я як організатор можу допомогти й запропонувати гарний новорічний номер з іншими артистами. У новорічні свята часто просять танцювати фрагмент із балету "Лускунчик". Цей рік не виняток.

– Кухар: Цього року пропонували бути ведучою новорічного вечора. Але в мене завжди в пріоритеті спектаклі.

– Як ви полюбляєте відпочивати з сім'єю на зимові канікули?

– Стоянов: Це перша зима, коли в нас є можливість узимку відпочити, знову-таки – завдяки карантину. До цього зима завжди проходила в грудні в США, а січень-лютий – у Франції на гастролях.

– Кухар: Вперше за багато років відпочиватиму взимку біля моря. Я неймовірно захоплена, для мене новорічні канікули з дітьми – це велика радість і особливий експірієнс.

Нагадаємо, що нещодавно Катерина Кухар дала відверте інтерв'ю для OBOZREVATEL. Зірка розповіла, як пандемія коронавірусу відбилася на роботі артистів, повідала про стосунки з чоловіком Олександром Стояновим і про можливе майбутнє поповнення в родині.