Люди в Україні дуже добре відчувають мою музику — найшвидший піаніст світу
Любомир Мельник — відомий піаніст українського походження, який виріс у Канаді. Він стверджує, що може грати зі швидкістю 19,5 нот на секунду, що є непідвладною швидкістю для звичайного піаніста.
Напередодні 70-річчя він приїхав до Києва, щоб 20 грудня виступити перед публікою з концертом. OBOZREVATEL поспілкувався з віртуозом і спробував дізнатися його секрет.
— Завтра вам 70 років. Ця цифра має для вас якесь значення? Бачите в ній певний рубіж чи ні?
— Вона не має для мене великого значення. Я навіть не відзначаю. Для мене кожен день — просто новий день. Тому відзначати не планую.
— Ви не приховуєте, що довгий час жили у злиднях. У вас був момент, коли ви думали: "Ні, пора закінчувати з музикою і починати займатися чимось практичнішим"?
— Ні, ніколи такого моменту не було. Піаніно — це моє життя, не кар'єра, а саме життя і тіло. Якщо у мене немає піаніно — немає життя. Люди не розуміють, що я виходжу на сцену не для розваги публіки, співати і танцювати для них. Але вони можуть прийти і почути істинний голос піаніно.
— Люди часто вас не розуміють? Як вам публіка в Україні?
— Люди тут дуже добре відчувають мою музику. І мені дуже добре тут грати: я відчуваю сильну любов, вони розуміють мою музику і відчувають глибше. Але не можу сказати, що в інших країнах люди її не люблять. Хоча в Україні я бачу, що вона доходить людям глибше
Читайте: Гра піаніста-віртуоза з Києва підкорила мережу. Відео
— За останні роки ви досягли успіху: стало більше концертів, гастролей, слухачів. Ви стали щасливішим зараз?
— Щастя — це дуже важка річ. Але я абсолютно відчуваю, що мені тепер краще жити. Я можу грати цю музику для великої публіки. Колись на моїх концертах було по 15-20 осіб, так було довгі роки. Очевидно, мені дає велику радість те, що більше людей люблять мою музику.
— "Художник має бути голодним". Ви довгий час були голодним. Як ставитеся до цієї фрази?
— Є суперхудожники, які не є голодними, є ті, що голодують. Це не є для мене потребою. Я тільки знаю, що ця музика була народжена в ті часи, коли у мене не було навіть чого їсти. І це, напевно, було потрібно. Але я не думаю, що художники і композитори мають таке переживати. Я не думаю, що Моцарт, Шопен чи Бетховен так жили, але я мусив. Щодо інших не знаю.
— Тільки в одному з інтерв'ю я прочитав, що у вас двоє дітей. Більше ніде ні слова. Розкажіть про них.
— Ні-ні, я не хочу говорити про мене.
Читайте: Самый быстрый пианист в мире даст концерт на крыше Bel étage
— Інше питання. Деякий час ви жили у Швеції просто у лісі. Розкажіть про цей період.
— Це не важливо, не хочу говорити про моє життя. Це не робить мою музику і мене цікавим. Те, що є єдиним важливим — я прийшов у світ як єдиний піаніст на всю історію світу, який може виконувати цю музику.
Якщо ви знайдете якогось майстра, який може літати в повітрі, то ви ж не будете питати у нього де він живе, правда? Я можу літати як пташка, а інші люди не можуть. Тобто де я живу: в Іспанії, Китаї або Монголії — це не важливо. Їм треба знати, що я можу робити неможливе.
— Навпаки, обов'язково запитаю у такої людини про особисте. Але добре. Розкажіть про той день, коли ви зрозуміли, що можете робити неможливе.
— Це була довга дорога. Я грав цю музику вже кілька років і довгий час робив це на тій самій швидкості як і всі піаністи. У звичайних піаністів є фізичний ліміт швидкості. Я грав на такій швидкості, але не міг перенести. А потім я почав займатися тай-чі (китайське бойове мистецтво. — Ред.). І там був старий китайський майстер, у якого я вчився приблизно два роки. І одного разу щось сталося, я робив тай-чі і відчув, як у мені все змінилося.
Наступного дня я почав грати на 40% швидше. Так швидко, як ніхто і ніколи не вмів грати.
Щоб грати мою музику — треба розуміти речі, які люди не розуміють. Навіть якщо якийсь концертний піаніст навчатиметься 5-7 років, то не зможе це робити. Вони цього ніколи не навчаться. Це мистецтво воїна, а не техніка. Така глибока річ, яка йде через моє тіло і душу.
Я ніколи не граю так на концертах. Не хочу, щоб люди йшли на концерт і думали, що я буду грати на такій швидкості. Ця музика не є гарною, там немає нічого приємного. Я хочу, щоб люди прийшли і відчули цей прекрасний голос піаніно.
Читайте: "Росія смертельно хвора": відомий піаніст назвав своїх колег у РФ фашистами
— А для кого ви граєте на такій швидкості? Для себе?
— Майже ніколи не граю. Тому що це не цікаво робити.
— Фізично це важко?
— Це дуже важко. Це бере таку енергію... ніби я приймаю на себе кілька тонн ваги. Це бере шалену енергію від тіла. Начебто ціле тіло вибухає енергією.
— Найшвидший музикант — обов'язково найкращий?
— Не можу сказати. Тільки знаю, що піаніно є для мене найкращим інструментом. Треба швидко грати чи ні — я не знаю. Ця музика, яку я роблю, створює красу. Ось це я знаю точно.