Відео дня
Не підтримуйте політиків. Це крах музичної кар’єри – лідер гурту "Гринджоли"
З моменту виступу івано-франківського гурту "Гринджоли" на "Євробаченні" минуло вже майже 13 років. Тоді, у 2005-му, конкурс вперше приймала Україна, так як роком раніше в Стамбулі Руслана завоювала першу для країни перемогу.
Хіт "Разом нас багато", який прозвучав незадовго до конкурсу в епіцентрі Помаранчевої революції, підніс гурт, що називається, до небес. На сьомому році існування "Гринджол" раптово "помітили", одразу ж запропонували контракт з українським лейблом Universal, обіцяли тур за кордоном і золоті гори. Ну а якщо вся країна заспівала "Нас не подолати", то чому б артистам не представити її на міжнародній арені?
Так само скоро крутий поворот подій буквально викинув гурт за борт, залишивши на ньому яскраве й образливе клеймо політичних прихвоснів. 19-е місце на конкурсі помітно охолодило інтерес українців до творчості, тріо перетворилося на проект одного музиканта, а з недавнього часу "Гринджоли" перестали існувати зовсім.
У рамках рубрики "Хроніки "Євробачення" засновник гурту та вокаліст Роман Калин охоче прийняв пропозицію "Обозревателя" поспілкуватися. У короткій розмові музикант розповів, чим живе сьогодні, чому шкодує про співпрацю з політиками та як українці, самі того не знаючи, продовжували слухати "Гринджоли".
- На вашій сторінці у Facebook, у графі зайнятості сьогодні скромно зазначено "шоу-бізнес". Романе, чим займаєтеся?
Моя основна професія на сьогодні - музикант-аранжувальник та мікс-інженер. Це те, чим я займаюсь останні 20 років. Також трішки займаюсь продюсуванням молодих талановитих артистів. Вже дев'ять років я співпрацюю з продюсерським центром STARTEAM, де діти навчаються вокалу, хореографії, акторській майстерності. За ці роки ми виховали вже багато талантів, які не просто гарно співають, приймають участь у різних телешоу та конкурсах, а й самі творять сучасну українську музику.
Продюсування цих артистів - це також частина мого життя. У мене власний продакшн, тому є можливість створювати нові треки, записувати та міксувати їх без обмежень в часі. Співпрацюю з талановитим аранжувальником Євгеном Чічановським, а також з композитором Іриною Батюк. Разом створюємо нові пісні, разом втілюємо ідеї вихованців "Стартіму", готуємо нових українських зірочок.
Читайте: Хроніки "Євробачення": Олександр Пономарьов про дебют України на конкурсі
- Незадовго після "Євробачення-2005" почали говорити про те, що ви фактично залишилися єдиним учасником гурту "Гринджоли". Чи справді так? Чому так вийшло?
- Одразу після "Євробачення" у нас ще були концерти, і гурт проіснував десь до 2009 року. Далі відбувся спад інтересу до творчості гурту, кількість концертів суттєво знизилась і учасники почали займатись власними проектами. Роман Костюк спробував себе в якості виконавця авторської музики, відкрив власний продакшн і працює окремо. Андрій Пісецький зараз проживає в Канаді, де займається музикою надалі.
Чому так сталось? Історичне минуле гурту стало на заваді його розвитку. Багато критиків, не слухаючи пісень "Гринджол", критикували нашу творчість, і ця критика була пов’язана більше з політикою, ніж з музикою.
Важко просувати свою музику, коли завжди згадують про твою нібито належність до політичних партій. Не раджу нікому з музикантів підтримувати відкрито когось з політиків - це крах музичної кар’єри. У нас було записано два альбоми пісень, які, мабуть, мало хто чув. Деякі пісні крутяться на радіостанціях і багато хто навіть не знає, що вони наші, як ось "Я не знаю слова "досить".
- Тобто гурт сьогодні все ще існує?
- Ні, гурту на сьогодні вже немає. Він буде існувати, якщо я цього захочу. А в мене не вистачає часу на творчість власну, весь час я витрачаю на продюсування та творчість інших артистів. Остання пісня, яку я написав для гурту, була "Лети, неначе птах".
- В одному з ваших інтерв'ю ви зізналися, що шкодуєте про участь у "Євробаченні", так як влада використала гурт у своїх інтересах. Після чого прийшли до висновку, що "Гринджолами" просто скористалися?
- Багато різних речей та обставин наштовхували на такі висновки. Музиканти в основному всі ідеалісти та вірять у щось хороше, радісне, якщо підтримують якусь ідею - роблять це щиро та без фінансової вигоди. Політики (всі політики, незалежно від назви їхнього "бандформування", і незалежно від тих ідей, які вони проголошують) є цинічними брехунами, які використовують інших для досягнення своїх цілей, не дивлячись на якісь моральні аспекти.
Влада та гроші - це їхня мета, і досягають вони цієї мети, не керуючись мораллю чи совістю. Навколо себе вони також збирають людей, які живуть за їхніми правилами гри: брехати, "хімічити", "мутити", "відкати" - це життєві правила гри їхньої спільноти. Коли ми підтримували "помаранчевих", щиро вірили в ідеали, які вони проголошували, і ніколи не просили грошей за нашу участь у революції.
Наші ідеали були зруйновано на перших же виборах після революції, коли по містах їздили агітаційні концерти та нас туди просто не взяли, бо з нас тяжко було отримати "відкат". Саме в той момент стало зрозуміло, що політики всі однакові, і на зміну одним популістам приходять інші, за красивими лозунгами та ідеями ховаються звичайні жлоби, які рвуться до влади.
Я пригадую , як колись Поярков сказав, що поява нашої пісні для команди "помаранчевих" була справжнім подарунком, вони навіть не розраховували на таке щастя. В них були якісь заготовки розвитку подій, були свої артисти, які співали зі сцени, але поява такої розривної пісні для них була несподіванкою. Приїхали якісь хлопці з невідомого міста, підривають народ до звершень і за це не просять грошей. Для них це було подарунком. Розуміння ситуації приходить з часом.
- На момент участі в "Євробаченні" вам так не здавалося? Чому не відмовилися від конкурсу?
- Участь нашого гурту в "Євробаченні" - взагалі історія , яка складалась з багатьох моментів. На той час у нас був контракт з українським лейблом Universal, який нас активно підштовхував до участі в Євро. Плюс наша віра в ідеали, яка не давала сумнівів в тому, чи все правильно ми робимо.
Якщо згадати ті часи, то крім нас тоді на конкурс в фінал ще запросили гурти ТНМК, "Мандри", "Тартак", De Shifer. Участь цих гуртів у конкурсі також давала якусь впевненість у тому, що ми все робимо "гуд", раз такі відомі для нас на той час команди тут співають - значить, і нам тут треба бути.
Нам же ж треба розкручувати гурт, участь у телепроектах для нас тоді була важливою, тоді україномовні гурти не дуже транслювали по телевізору. Отже, ми приїхали на зйомку виключно з метою "попіаритись" вкотре, і вигравати той конкурс у нас мети не було. Для нас було шоком, що глядачі віддали за нас більшість голосів. Стосовно того, що результати голосування були чесними, можна не сумніватись. Спрацювала популярність пісні в той час.
Читайте: Ми не знаємо, що може статися в Лісабоні - координатор "Євробачення"
- І все ж, не може бути все тільки в негативному світлі, про що чуємо частіше. У вас напевно залишилися і позитивні спогади того періоду. Про що згадуєте, можливо, ностальгуєте?
- Та я взагалі не говорив про негатив. Це у вашому питанні чомусь стоїть це слово. Можливо, для вас мій власний життєвий досвід - це негатив, для мене все, що зі мною відбувалося в житті, це суцільний позитив.
Все, що відбувалось, згадую завжди тільки у хорошому світлі: згадую позитивних людей, які також вірили в ідеали революції та підтримували нас, згадую людей, які приходили до нас на концерти та дякували за пісню, згадую тих, хто шукав нам гроші на кліп, який ми терміново знімали до конкурсу, згадую як Мілош вчив мене співати англійською. Всіх не згадаю, але я знаю точно, що всі вони допомагали нам щиро. Негативно я згадую виключно політиків, які для мене є синонімами таких слів як "брехня", "маніпуляція", "популізм", "аморальність", "безсердечність" і так далі.
- Чи стежите за "Євробаченням" сьогодні?
- Так, після нашої участі в цьому конкурсі тепер постійно слідкую за ним. Завжди маю свою думку стосовно цього конкурсу. Не завжди мої прогнози збуваються, зокрема я не зміг передбачити перемогу Джамали. Я був впевнений, що її пісня не переможе. Так, саме пісня, на мою думку, перемагає на "Євробаченні", а не артист, який її виконує.
Співаків там є достатньо багато хороших завжди, а от класних пісень, які завойовують серця глядачів, не так багато. Пісня лунає усього три хвилини. За ці три хвилини вона має запам`ятатись, полюбитись і викликати бажання за неї проголосувати. Це доволі складне завдання, і я не вірив, що така складна пісня, яку виконувала Джамала, за три хвилини завоює серця глядачів. Але добре, що я помилився. Тепер це спричинило нову хвилю артистів на українському відборі, багато нових імен з`являється в ефірі, і це класно.
- Як оцінюєте шанси України на "Євробаченні-2018"?
- Шанси? Оцінювати наші шанси складно, особливо після перемоги Джамали. Результат конкурсу передбачити майже неможливо, і цьому є переконливі докази, такі як перемога фінів-рокерів з музикою 70-х (хард-рок-гурт Lordi, переможці "Євробачення-2006". - Ред.), перемога "бородатої співачки" (австрійський поп-співак Томас Нойвірт (Кончіта Вурст), переможець "Євробачення-2014". - Ред.), і таке інше.
Цього року я вболівав за TAYANNA, на мій погляд, у неї найбільш хітова пісня була. Послухайте радіоефір, її пісня просто рве всі хіт-паради. А де пісня переможця? Хтось може її наспівати? Які там слова? Яка там вірусна мелодія? Основна перевага нашого учасника на цьогорічному конкурсі - це кольорові лінзи. Сумніваюсь, що вони йому допоможуть перемогти, особливо, коли є такі конкуренти, як представниця Ізраїлю.
* * *
Наостанок пропонуємо читачеві прийняти участь в голосуванні "Хронік "Євробачення" і обрати кращого представника України за минулі роки.