На Майдані сьогодні так тихо. Не віриться - Майкл Прайс, композитор серіалу "Шерлок"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Бородатий чоловік простягнув мені руку і в голові промайнула думка, що це напевно помічник Майкла Прайса. Сам же композитор ось-ось підійде, його ж я точно впізнаю - невисокого зросту, світлий, гладко поголений.
- Вибачте, я трохи затримався в студії. А ви вже встигли випити кави? - з посмішкою і виразним британським акцентом затараторив незнайомець, від чого на мить відібрало мову.
З бородою Прайса не впізнати. Каже, настільки захопився менторськими вечорами і роллю лектора, що вирішив відпустити її для солідності. До Києва композитор серіалу "Шерлок", лауреат "Геммі" і автор, який доклав руку до створення саундтреків трилогії "Володаря перснів" та "Люди Х" також приїхав поділитися досвідом.
Вечір Майка Прайса пройшов 23 січня в рамках проекту British Council Ukraine та Центру "Довженко", присвяченого композиторам початківцям. За чашкою кави у невеликій підсобці біля сцени композитор розповів про перші враження від України, деякі правила життя і роботу над популярними саундтреками.
- Майкл, дякую, що знайшли час поспілкуватися. У Києві ви нарозхват. Це ж ваш перший приїзд до України?
- Так, я вперше в Україні. І знаєте, на що звернув увагу, відвідуючи різні країни? Усюди я зустрічаю настільки дивовижних і унікальних у своєму роді композиторів... Не розчарував мене і Київ. Стільки сили і тямовитості випромінюють люди, з якими я зустрічався. Приголомшливо.
- Чи був час побачити Київ?
- Я пробігав вулиці досить швидко, поки шукав метро (сміється). Але звернув увагу, скільки незвичайних місць навколо, багато які з них говорять про нещодавні події в Україні, коли тут був конфлікт, Київ буквально перетворився на острів страждань. І сьогодні я йшов через той же Майдан, тільки навколо тиша, спокій. Не віриться, адже ми знаємо, що зовсім недавно все було зовсім по-іншому.
Читайте: "Шерлок" з українським колоритом: соцмережі привів у захват музичний номер
- До України ви приїхали з менторською програмою. Як вам ця роль наставника?
- Чесно, мені завжди здавалося, що для цієї ролі треба бути надто серйозним, мудрим і вже не молодим.
- Так ось чому ви відростили бороду.
- Вирощував спеціально (сміється і занурює пальці у густе волосся на обличчі). Інакше який з мене наставник. Думаю, вона додає мені переконливості.
Що ж стосується менторства, спілкуючись з іншими композиторами, мені вдалося простежити і описати той шлях, яким я рухаюся в процесі написання музики. Можливо, це стане в нагоді ще комусь. А сам процес нагадує виховання дитини, і часом мені здається, це найкраще, що я можу зробити для інших людей, майбутніх композиторів - дозволити їм немов дітям вчитися чомусь новому.
- Який головний посил ви плануєте донести сьогодні вашим слухачам?
- Я знаю, що в Україні також багато фанів "Шерлока". Тому, думаю, ми поговоримо про те, як олюднити роботу над таким проектом, як "Шерлок".
Я ріс на півночі Англії і гадки не мав, що є люди, які займаються музикою професійно для телебачення, фільмів. Я був далеким від цього. Вже тим більше не думав про роботу в цій сфері, тому що просто ніяк не міг зіставити себе з тим, що дивлюся по телевізору. Тому головна суть вечора - показати, що написав цю музику звичайнісінький чоловік з бородою (сміється).
- Чи буває так, що у вас опускаються руки? Що робите в таких ситуаціях?
- Трапляється, безумовно. Що правда, відбувається це, скажімо, в різних масштабах. Справа в тому, що процес написання музики, будь-якої музики, абсолютно, чи то концертної, чи для фільмів - це процес, в якому ви постійно намагаєтеся досягти чогось абсолютно нового. І в основному він будується на розчаруваннях, невдачах, тому що немає більш суворого критика, ніж ви самі. Ви знаєте рівень якого вже досягали раніше, а часом нові спроби виявляються значно слабшими і ви просто розуму докласти не можете, як зробити це краще. Так відбувається постійно.
Завжди дуже важливо підходити до цього питання з тверезістю і певним натхненням. Як тільки ви помітили проблему і перестали її примножувати, тут же зникають ризики, тому що ціна помилки іноді буває занадто високою.
Я завжди намагаюся створити для себе і колег таку атмосферу, яка дозволяє нам не забувати про всі важливі практичні аспекти в роботі, але і в той же час дозволяє експериментувати. До того ж моменти відчаю - лише моменти. Вони приходять і йдуть.
- Чи могли ви раніше уявити, що колись у вашому списку авторських робіт будуть саундтрек кількох касових картин, що отримаєте статуетку "Греммі" і навіть станете навчати інших композиторів?
- Абсолютно ні. Ось навіть сьогодні ми приїхали до студії, де мені показали відео, на якому два хлопці з України грають головний саундтрек з "Шерлока". Я не бачив його раніше і поки дивився, зловив себе на думці, чи міг той 8-річний пацан з півночі уявити, що до сорока з гаком років він буде сидіти на дивані в Україні і дивитися, як місцеві музиканти грають його саундтрек. Нереально (сміється).
Весь цей досвід подарував мені неймовірні враження. Величезне задоволення бути частиною фільму або створювати музику, яка в подальшому так об'єднає людей.
Читайте: Український кінопродюсер назвав мінуси четвертого сезону серіалу "Шерлок"
- Озираючись на всі ці роки, до якої думки схиляєтеся, музика і композиторство - це все ж певний дар чи ремесло, якому можна навчитися?
- Дуже гарне питання, тому що люди ще довго будуть сперечатися з цього приводу. Як на мене, вся справа в роботі над собою. Як я працюю і з якою метою - єдине, що я можу контролювати. Я знаю, коли в робочий день моя дупа вмощується на стілець і коли вона піднімається з нього (сміється). Все інше - не впевнений.
І більшість композиторів, з якими мені доводилося спілкуватися, скажуть вам те ж саме. Ми в розмовах між собою ніколи не говоримо про "натхнення", якісь "дари з неба". Тільки про практичні речі: техніку, витрачений час для досягнення якогось ефекту і складності, які виникали.
Одне точно можу сказати, якщо ви не будете впевнені в собі, нічого не вийде. Тобто вся справа в роботі, хоча я знаю кількох людей, які запевняють, що відчувають натхнення (скептично посміхається).
- Довго засиджуєтеся за роботою?
- Коли я був молодший, завжди засиджувався допізна. Сьогодні у мене прекрасна родина, тому я починаю рано, о шостій, о сьомій, або о восьмій ранку, в залежності від кількості роботи, до пів на сьому я поспішаю додому, де мене чекають рідні і вечеря. Вважаю, що бути з ними дуже важливо.
- Які ж були шанси, що Майкл Прайс, син вчителів фізики та біології, стане вченим, а не композитором?
- Якщо ви запитаєте про це мого батька, він напевно відповість, що шанси у мене ще є (сміється). На ділі ж мені завжди дуже подобалася фізика, всі ці приклади, моделі, теорії, в школі я ними дуже захоплювався. Але мій погляд на фізику, її інтерпретація були якимись художніми.
Ось, наприклад, коли ми вивчали елементарні частинки, я був дуже вражений тим, що вони можуть перебувати на відстані всесвіту один від одного, але якщо ви зміните одну, разом з нею зміниться й інша. Це здається неможливим, і все ж. Коли я вперше про це почув, чомусь подумав про пару закоханих і романтичний зв'язок, який схожим дивним чином пов'язує їх (сміється).
- Музика, від якої по шкірі бігають мурахи. Чи існує рецепт для її написання?
- Коли ви пишете музику, передбачити результат неможливо. Ви повинні довіритися власним вухам. Раніше мені здавалося, що це не так і я повинен відчути щось особливе в процесі роботи. Але ні. Можливо, у когось є свій секрет, але з роками я став покладатися на якийсь вироблений інстинкт.
- Три альбому на всі часи.
- О, так, Майлз Девіс "Kind of Blue" (1959), Кіт Джарретт "The Köln Concert", і "B Minor Mass ", записаний Джоном Еліотом Гардінером (2015).
- Сьогодні до вас прийдуть не тільки шанувальники вашого таланту, а й просто фани серіалу "Шерлок". Як би Ви описали роботу над цим проектом, в порівнянні з попередніми?
- Мабуть, найкращим і досить незвичайним для мене був той момент, що робота над музикою "Шерлока" була колаборацією з Девідом Арнольдом. Ми працювали з ним так, ніби знали один одного вже багато років. І якщо послухати його твори і мою класичну музику - це два абсолютно різних підходи, однак нам вдалося поєднати їх і створити "Шерлока".
Це була спільна робота, щось виходило з-під пера Девіда, щось писав я, а часом вдвох. Мені подобається працювати з Девідом, ми багато говоримо, за цей час дуже потоваришувалися.
Читайте: Дружня розмова: "Шерлок" Камбербетч взяв інтерв'ю у Тома Хіддлстон
- Цікаво, що вам доводилося писати окремі музичні теми під кожного персонажа. Вивчати їх. Хто з героїв і яка з тем вам подобається найбільше?
- Так, це дуже цікаво, тому що зазвичай у фільмах є основні теми героїв, наприклад, коли на екрані з'являється чарівник, звучить музика чарівника, і концептуальні, коли герой відчуває надію, думає про любов або жалкує про щось, проте вони не прив'язані до конкретного персонажу.
У роботі ж над "Шерлоком" ми вирішили, що головний герой отримає дві теми - трек який відкриває серіал і так званий трек "героя", який в перших серіях звучить часто, а далі все рідше, ледь не зникає - ми зберігаємо його для найяскравіших моментів з Шерлоком.
Мені дуже подобається тема Джона Ватсона, в ній всього чотири клавішних акорди, хоча, якщо придивитися, вся музика "Шерлока" написана в одному ключі.
- Поділіться секретом, таки буде п'ятий сезон?
- (сміється) Якби я знав. Здавалося, всі ніби як і були готові до перерви після четвертого сезону. Але, наскільки мені відомо, ніхто не говорив "ніколи".