"Ми деградуємо": Олександр Пономарьов про шоу-бізнес, політику та війну в Україні

Напередодні презентації кліпу до нової композиції "Полонений" український співак Олександр Пономарьов розповів "Обозревателю", чому довгий час не писав пісень, як прийшло натхнення і чим робота розчулить глядача.

Відео дня

Артист подискутував про сучасний шоу-бізнес в Україні і звернувся з побажанням до українських політиків.

- Після перерви ви повернулися до творчості. Чому не писали весь цей час?

- Мої друзі жартують, що у мене перехідний вік. Насправді ж це було пов'язано з тим, що в країні війна, гинуть хлопці. Не до музики було. Особливо, коли про це друзі розповідають, у них гинуть рідні, у матерів гинуть діти, не до пісень, розумієте?

Я якийсь час через це не їздив у тури, я чомусь думав, що під час війни співати недоречно. Але у мене є друзі, які самі воюють, і вони мені кажуть: "Навпаки, Саша. Їзди, підтримуй наших хлопців, які приїхали на зміну або взяли вихідний". І я поїхав, зробивши обов'язковою умовою, що в кожному місті кілька квитків буде передано воїнам АТО або їх родинам.

Так я і з ними почав спілкуватися і ось цей їх позитивний настрій, бойовий, правильний - він надихнув мене. І за довгий період у мене з'явилася пісня, яку я вважаю гідною.

- У кліпі до нової пісні "Полонений" ви й самі знялися в образі головного героя. Сюжет вам близький? Це історія з життя?

- Ні, це ідея режисера, я граю героя, коли він був молодим, років 30 тому. І ви знаєте, що цікаво, скільки кліпів я вже знімав, завжди були якісь недоліки. Цей знімали в березні, була холодна погода і попався один день, коли було 20 градусів тепла. Все ніби вело до того, щоб ми зняли хороше відео. Всі встигли, вклалися в графік. Не знаю, як так виходило.

Так само і з кліпом. Влад Разіховський придумав ідею, щоправда, вона була значно жорсткішою. Ми все обговорили, її підкоригували, зараз відео менш драматичне.

Тизер кліпу "Полонений". Прензентація відеороботи очікується вже у понеділок, 11 вересня, на YouTube-каналі Олександра Пономарьова.

- Відео і справді виглядає правдоподібно, деякі кадри нагадують ретро-фільми.

- Так, дійсно, вийшло кіно. І якщо до нього придивитися, воно не залишає байдужим, приголомшує. І для мене це важливо, тому що спостерігаю я за нашим шоу-бізнесом останнім часом і вже трохи набридло.

Читайте: Фредді Меркьюрі - 71: кращі виконання Queen в Україні

- Що ви маєте на увазі?

- Перестали з'являтися у нас пісні, які можна назвати піснями. Так, музика розділяється на фонову і на музику, яка щось в собі несе. Як література, є така, щоб почитати і порозважатися, а є і така, щоб прочитати і стати сильнішими, мудрішими.

Так ось у нас зараз музика фонова переважає. Розумію, час такий, що хочеться відволіктися, але все ж повинна бути музика, в якій є голос, талант. Я не проти "пісень для розваг", цей формат також має право існувати, але просто кажу про те, що до неї не вистачає музики, яка щось дає. Така зараз відсутня у нас, але я сподіваюся, що вона буде реанімуватися потроху.

- І піснею "Полонений" ви робите до цього крок.

- Розумієте, маючи кращу студію звукозапису в країні, я можу написати пісню, подібну до тих, які ми чуємо в топах, за 15 хвилин. Не роблю цього принципово. Не думайте, що я сноб, я не критикую. Я просто тверезо оцінюю ситуацію, як музикант, для якого це професія.

Багато негативної інформації навколо зараз, не хочеться, щоб в музиці було щось те, над чим потрібно замислюватися. Люди хочуть морального відпочинку. Тому таке віяння зараз відбувається.

Але, навіть якщо ми не будемо брати текстове наповнення, не може бути 100% пісень в ефірі в діапазоні півоктави, які може заспівати кожна людина.

Фото: facebook.com

- Кого б із сучасних артистів в Україні ви назвали б виконавцем, який випускає якісний продукт?

- Христина Соловій, ось вона з нових артистів, хто хоч якось працює з вокалом і мелодика в цьому є. Слава Вакарчук продовжує, Тіна Кароль, останній її альбом більш експериментальний такий, але думаю, що її ще прорве і вона напише багато хітів. Ну і, мабуть, все, хлопці. Зупинилися, на жаль.

Найчастіше ж я чую в топах якийсь "мега-денс", вкрадений на Заході і давно вже там зіграний. До того ж вкрадений незграбно. Але мене не це найбільше лякає, не те, що люди так роблять, а то, що люди таке "їдять". Музичний смак не розвиваємо, а деградуємо.

Читайте: Діти, фокуси, флешмоб: Коляденко презентував яскравий кліп про танці

- Як у вашому кліпі опинилася Анастасія Кумейко?

- Це була моя ідея, я її запросив. І, скажу вам, я не шкодую. Я знав її як солістку гурту Nikita, але коли я її покликав, ми поспілкувалися і почали зніматися, я побачив настільки глибоку драматичну актрису... Мабуть, давно я не бачив такого в нашому шоу-бізнесі. Так як вона увійшла в цю роль, ну це парадоксально просто.

- Що далі? Чи призведе нова пісня до випуску альбому?

Звичайно, планую писати далі. Але я не можу і не хочу бути ремісником - це як запланував і написав пісню. Хороші пісні виходять, коли Бог керує, до тебе приходить натхнення, ідея, і ти пишеш як під диктовку.

- Зустрічав інформацію, що ви подумували про політичну кар'єру. Бачите себе в політиці?

Ні, навіть не замислювався. Але ви знаєте, я вважаю, як Господь направить, так воно і буде. Якщо я буду корисний своїй державі, я завжди це буду робити.

- Однак ви співали гімн на Майдані, тобто не назвете себе "артистом поза політикою"?

- Перший раз я співав гімн на футбольному матчі у 2000 році, а пізніше виступав на Майдані під час Помаранчевої Революції.

- Чи не боялися критики за підтримку певної сторони?

- Ну це велика відповідальність, потрібно аналізувати дії тих чи інших політиків до того, як їх підтримувати, а не просто за гроші це робити. Це дуже велика відповідальність - ти загітуєш за якогось політика, за нього проголосують, а він буде косячити потім.

Але з іншого боку це можливість висловити свою думку, показати, який політик більш відповідальний з тих що є, а у нас, на жаль, часто буває так, що ми вибираємо з гіршого. А люди вже можуть прислухатися чи ні.

У нас зараз складно з цим. Я б взагалі бажав би нашим політикам, щоб їхні діти, після того, як вони вже закінчать свою політичну кар'єру, з прізвищем батьків спокійно ходили по місту, посміхалися і гордо називали його. Ось таким потрібно бути політиком.

Коли у нас будуть політики державоутворюючі, які не думатимуть, як би тільки наїстися фінансово, ось тоді у нас буде результат. В іншому ж це будуть бариги, які заробляють на і без того, на жаль, зубожілій державі, яка потенційно може бути дуже багатою.