Гройсман не зрозумів, коли я поклав йому заяву на стіл — соліст ТІК Бронюк

Гройсман не зрозумів, коли я поклав йому заяву на стіл — соліст ТІК Бронюк

У лютому соліст гурту ТІК Віктор Бронюк представ в несподіваній для багатьох іпостасі: співак разом з компаньйонами розробив і презентував мобільний додаток для мешканців будинків, в яких створені ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). Розробники назвали мобільний додаток Dah ( "Дах"), а його функція — допомога сусідам багатоповерхівок і керівникам об'єднань налагодити спілкування.

Користуючись нагодою, OBOZREVATEL поспілкувався з солістом ТІК про дітей, легендарних "Оленів", новий стартап, його давні стосунки з Володимиром Гройсманом та багато іншого.

- Ви займаєтесь музикою, громадською діяльністю, волонтерством, а тепер ще й бізнесом. Як знаходите баланс між цим всім?

- У нас така сфера діяльності специфічна. У мене ж немає такого, що я в 9 ранку іду на роботу, в 6 вечора прихожу, субота, неділя — вихідний. Ненормований робочий день, ненормовані навантаження, немає чіткого розподілу посадових обов'язків.

Вважаю, що завжди треба прагнути до якоїсь гармонії. Якщо в тебе буде гармонія в сім’ї, роботі, тоді ти будеш прагнути до творення, а не до руйнування, тоді все в тебе буде виходити. І якщо в тебе все добре на роботі, в тебе все добре в сімї.

Віктор Бронюк

- Але ж бувають напряги у сім’ї? Як приклад: у дитини день народження, а вам треба кудись їхати.

- Напряги виникають. Зараз дітки вже трохи старші, вже є розуміння процесу, але було таке.

Колись у мене не вийшло бути присутнім у доньки на новорічному ранку. Ми з нею поспілкувались, кажу: "Доця, мені треба їхати на гастролі". Вона каже: "Я все зрозуміла".

При цьому бачу, що в неї поганий настрій, вирішив з нею поспілкуватись, питаю: "Що трапилось?". Каже: "Тато, ну ти розумієш, всі вихователі поробили зачіски, думали з тобою фотографуватись, а тебе не буде!" (посміхається).

Безумовно хочется більше часу приділяти якимось процесам, але знову ж таки рік за роком змінюється система цінностей, я с стаю старшим, в чомусь мудрішим.

Те що для мене було цікавим 10 років назад, коли я більше часу міг провести в компанії друзів, посидіти, поспівати якихось пісень, то сьогодні мені краще провести час з сім’єю, спекти якийся пиріг, подивитися фільм. Інтереси змінюються, ми змінюємося і так має бути напевно.

Віктор Бронюк

- Ваші діти хизуються зірковим татом?

- Я думаю, що буває. Але ми ніколи не акцентували увагу на тому, що я зірка.

За освітою я педагог і, якщо чесно признатись, на сьогодні можу створити дітям рафіновані умови. Часто кажуть, а чому вони у тебе ходять не в приватний садочок, а в звичайний, або в загальноосвітню школу. А я хочу, щоб вони себе адекватно відчували в соціумі, тому що таким чином їм можна зробити ведмежу послугу.

На жаль, не раз спостерігав, коли батьки в гонитві дати дітям більше ніж було у них, перетворювали цих дітей на не адаптованих до життя в реальному світі. Я ж вважаю що в вихованні дітей дуже важливо не втратити щирий діалог.

- А як ви ставитесь до різних талант-шоу, де приймають участь діти?

- Негативно. До речі мені неодноразово пропонували брати участь у судійстві. Не знаю може у мене не правильне виховання, але вважаю, що дуже мало дітей згодом можуть побороти цей стрес.

Я вважаю, що не талановитих дітей не буває, як можна їх оцінювати? Для мене важливо, щоб кожний був особистістю і індивідуальністю — це круто. Ну і що, що ти не підходиш під рамки якогось шоу? Чому я маю принижувати гідність дитини? Я дорослий дядько буду вказувати на її недоліки? Думаю, що це не правильно.

- Ви приходили до нас на ОбозТВ, де розповідали про розробок свого мобільного додатку для ОСББ. Взагалі, ви бізнесова людина? Якщо до вас підійдуть і скажуть: "Є ідея стартапу, яка принесе мільйони", то як відреагуєте?

- Взагалі я людина легка на підйом, але раціональна. Мені потрібно розуміти суть і проблематику процесу. Як от з DAH-оnline (додаток, який розробляється за участю Бронюка – Ред.)

Тут же в принципі нічого нового немає. Ми створюємо продукт, виносимо його на ринок, продаємо і заробляємо грошей. Цей продукт на ринку інформаційних технології є затребуваним, за нього люди готові платити гроші. Чому цим не займатись?

- Який ще у вас бізнес є?

- Часом я надаю консультаційні послуги. Працював колись в комманді політтехнологів — це ні для кого не секрет. Також я працював в команді чинного прем'єр-міністра. Буває звертаються за допомогою розробити стратегічний чи маркетинговий план. А чому ні, це теж творча діяльність.

Взагалі я до любого процесу намагаюсь підходити творчо. Навіть готуючи їсти. Якщо в мене поганий настрій, я ніколи не готую, тому що їжа буде несмачна. Коли в мене є бажання, я йду готувати, в мене є багато власних рецептів. Я тоді з задоволенням іду працюю на кухні.

- Яким повинен бути настрій, щоб написати настільки круту річ, як "Олені"?

- Вона була написана у студентські часи, коли ми всі перебували у творчому середовищі. Зараз такі штуки пишуться набагато складніше.

А тоді ми гуляли, щось постійно придумували, грали. І коли ти ввечері написав пісню, а на завтра вона співається за столом – це ж круто! Так було з "Оленями" і з багатьма іншими піснями.

- На не тверезу голову можна творити?

- Та творив жн. Хоча я вже 8 років не вживаю алкоголь. як забрав з життя алкогольні напої. Дякувати Богу я ніколи не мав проблем з цим, але прийшов такий момент, коли прийняв таке рішення. Та й ваги набрав. Бувало, що випив 100 грам, з’їв кілограм і вже ні в одні штани не влазиш.

- Головна площадка для молодих виконавців зараз – YouTube. Ви не шкодуєте про те, що в ваш час такого не було?

- Ну якби бабі яйця, то вона була би дідом. Всі 14 років нашого існування ми йшли параллельно законам шоу-бізнесу, які хтось вигадав.

Ми були не форматною групою з самого початку. Коли приїхали в Київ з нашою першою демкою, то всі імениті продюсери спершу казали нам забути те, що ми грали. Потім додавали: "Що це у вас за вокаліст? Знайдіть якогось гарного "мальчіка" або цього відправте в спортзал. Ну що це таке? Пузатий, лисий і з баяном. Фігня якась".

Потім, коли вже все у нас стало виходити, то почали говорити: "Я ж одразу казав, що ці пацани реально круті…” (з посмішкою).

- Найбільш хайпові речі ви робили у перші роки існування ТІК. Від слави і грошей дах не рвало?

- Я цією роботою почав займатися в свідомому віці. Хоча мало хто розумів, як я міг написати заяву і покласти на стіл міському голові Володимиру Гройсману.

Мені часто тоді казали цю фразу: "несерйозно". Чомусь у нас всі постійно думають, що треба бут серйозним: в школі, на роботі, як вирішиш женитися. Ну чому це? Мен

Мені здається, якщо ти маєш можливість робити якісь несерйозні вчинки, то їх треба робити, щоб потім про це не шкодувати, бо життя швидко проходить.

- У вас є вимога, без виконання якої ТІК не вийде на сцену?

- У мене ніколи не було якихось зіркових забаганок, але я завжди пояснюю організаторам, що не можна економити на звукові. Бо потім люди не будуть розбиратися, а скажуть, що це Бронюк обіс*ася.

- Бувало таке, що ви виходили на сцену, розуміли звук х*ня і грати неможливо?

- Завжди знаходили вихід з таких ситуацій. У нас в команді працюють одні з кращих звукоінженеров України з величезним досвідом.

Одного разу ми приїхали в Нью-Йорк, приходимо в клуб на саунд-чек, а там обладнання лежить просто на купі. Тоді нам сказали, що це наші проблеми. Добре, що в нас хлопці мають досвід і у них це все зайняло хвилин 40. А якби вони того досвіду не мали?

- Ви казали, що клали заяву на стіл Гройсману. Він вам щось тоді сказав?

- Він не розумів. Я пояснив: "У мене є мрія, група і я хочу її розвивати". Він такий: "Ну…Це не серйозно, але якщо ти вирішив, то давай". А потім десь за рік чи більше ми спілкувалися і він сказав: "А ти молодець, що так зробив".

- Яка він людина?

- Скажу, що Володимир Борисович один з тих людей, хто витримав випробування владою. Ні разу такого не було, щоб він не привітав мене з днем народження. Коли я набираю його і він не може говорити, то завжди відписується, а потім передзвонює або відповідає на повідомлення.

Я не можу сказати, що в ньому щось змінилося з тих часів.

- В українській політиці завжди існувала клановість. Колись були дніпровські, потім донецькі, цей час називають епохою вінницьких. Як ви ставитесь до цього?

- Ну, багато хто, знаючи про мої відносини з чинниками держави, жартує: "От ваші вінницькі". Дехто скаржится на якісь речі, знаючи що я можу донести до перших осіб якісь меседжі. Хоча знають, що я ні за що не буду просити і лобіювати.

На жаль, наші люди часто створюють собі ідолів, а потім починається: "От ці вінницькі злодюги!" Я розумію, що є дуже багато питань до влади, але не знаю як би було далі, якщо б в той момент не знайшовся той вінницький клан.

Якщо почитати соціальні мережі, то у нас кожен другий може бути президентом, а кожен третій може очолювати національну збірну з футболу. Але насправді ти не збереш тих людей у фракцію або у футбольну команду. Коли ти скажеш: "Давайте зберем команду і ви будете тренером або головою фракції". То у відповідь почуєш: "Ні, а чому я повинен?" От нас*ати в фейсбуці — це так, а ручками попрацювати, то не панське діло.

Всі хочуть, щоб зміни відбулися вже сьогодні. Але вони відбудуться при умові, якщо кожний почне виконувати добре свою роботу. Поки ж більшість живе за принципом курника: обмани ближнього, обгадь нижнього і дивись, щоб тебе ніхто не обіс*ав. Не хочеться, щоб так воно було і надалі.

Віктор Бронюк