Заколот Пригожина був інсценуванням? Чому Путін не захотів запобігти йому? Інтерв'ю з Курносовою
Невдала спроба військового перевороту в Росії 23-24 червня, здійснена господарем ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним, обростає новими деталями, які ставлять нові запитання. Так, видання The Washington Post оприлюднило дані з власних джерел, згідно з якими глава Кремля був попереджений про заколот, що готується, щонайменше за два дні до подій, але коли "похід на Москву" розпочався, російський диктатор не зробив нічого для ліквідації заколоту.
Білоруський президент-самозванець Олександр Лукашенко відзначився агресивними заявами на адресу сусідньої Польщі. До того ж він шантажував поляків "екскурсією" туди "вагнерівців", частину яких після заколоту було перекинуто до Білорусі. Чому Лукашенко розпоряджається приватною ПВК Пригожина? Чи є також і це частиною якогось невідомого плану? Своїми версіями про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL поділилася російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– Глава Міноборони України Олексій Резніков в інтерв'ю CNN заявив, що в Росії розпочався процес переходу влади. На його думку, це сталося після невдалого заколоту Пригожина. Міністр також припустив, що бунт "вагнерівців" – лише початок, і продовження конфлікту неодмінно буде. Чи бачите ви ознаки того, що історія з демаршем Пригожина не закінчена?
– Історія, звичайно, не закінчена, але я поки не говорила б, що перехід влади вже розпочався. Всі побачили, що Путін слабкий, що він не в змозі контролювати ситуацію, що він наляканий і загалом у критичній ситуації його ніхто не підтримує. Але це не означає, що вже з'явився хтось інший, хто може бути сьогодні сильнішим за Путіна.
Зрозуміло, що Пригожин розраховував на те, що він і буде цим новим володарем Росії. Власне, його путч був не просто спробою усунути Шойгу, а й спробою сісти в крісло президента Росії чи верховного правителя – я вже не знаю, як він там себе хотів називати. Але він розраховував, що коли він піде маршем на Москву, до нього будуть приєднуватися як просто люди, так і різні військовослужбовці. Але оскільки цього не сталося, йому довелося дорогою передумати.
Хто може стати наступним, поки що важко сказати. Безумовно, якщо новий путч очолить не карний злочинець Пригожин, а якийсь генерал або навіть полковник, який, наприклад, воював, то такий путч цілком може бути вдалим. Інша річ, що в будь-якому разі такій людині доведеться заздалегідь – або потім – розуміти, як вона домовлятиметься з елітами.
Ситуація, звісно, сильно розбалансована, але революція у Росії буде не завтра.
– Цікавою інформацією щодо путінського заколоту поділилося видання The Washington Post. З посиланням на свої джерела там повідомили, що Путін був попереджений про нього за 2-3 дні до подій, але не зробив нічого. Не було жодних наказів, і місцева влада вирішила просто не заважати "вагнерівцям" просуватися вперед. Чи припускаєте ви, що історія із заколотом Пригожина могла бути інсценуванням і навіщось була потрібна Путіну?
– Ні, я не припускаю, що це інсценування. Ба більше, мені здається малоймовірним, що Путін взагалі про це знав. Просто тому, що йому давно не повідомляють жодних поганих новин. Я погано уявляю собі людину, яка б прийшла до нього і сказала: знаєш, тут Пригожин готує переворот.
Можливо, це було сказано у зовсім іншому ключі. Скажімо, що Пригожин хоче домогтися відставки Шойгу чи ще щось. Але навряд чи Путіну доповідали про підготовку заколоту з метою повалення влади.
Я розумію, що ФСБвці не могли про це не знати, але не знаю, хто міг увійти в кабінет Путіна і просто йому про це сказати. Відповідно, інсценування такого масштабу неможливе. Насамперед тому що це масштаб, а по-друге, приблизно за три місяці до подій Пригожин, як то кажуть, спіймав зірку і вважав себе великою людиною зі зростаючим рейтингом, який може претендувати на пост президента. Принаймні Пригожин абсолютно точно зробив це всерйоз.
– Щодо того, що Путіну ніхто не говорить правди. Чи означає це, що він так само не в курсі того, що відбувається на українському фронті і що саме з цим пов'язане його постійне бажання посадити Київ за стіл переговорів та переконання в тому, що йому вдасться забрати шматок території нашої країни?
– Безперечно. Послухайте всі його виступи, які настільки відірвані від дійсності, що просто дивуєшся. Звичайно, про реальний стан справ йому не повідомляють. І з цим пов'язані багато проблем.
– Останнє запитання – про дії білоруського диктатора Лукашенка. Ми бачимо, яку сміливу і навіть зухвалу риторику він почав щодо Європи, зокрема Польщі. Він заявив про те, що нібито ця країна становить загрозу для Білорусі. Лукашенко натякнув, що може відправити "вагнерівців" на "екскурсію" до Польщі. Тобто він розпоряджається угрупованням, яке належить Пригожину. Ми розуміємо, що Лукашенко залежить від Путіна. Це означає, що Путін розпоряджається "Вагнером". Про що це може свідчити? Про те, що Пригожин втратив контроль над цим угрупованням чи про те, що існує певна домовленість?
– Власне, Пригожину якось треба загладжувати провину за спробу перевороту. У той момент, коли він зрозумів, що під час руху його маршу до нього не приєднуються інші військовослужбовці і, відповідно, зрозумів, що він приречений, він пішов на переговори, зустрічався з Путіним. Пригожин запевняв його, що лишається його вірним рабом.
Звичайно, Путін, як і раніше, контролює Пригожина. Принаймні зараз.
– Погрози Лукашенка – це лише погрози, не більше?
– Лукашенко має отримати якісь плюшки від того, що виступив переговорником у цій історії, тому він продовжує грати свою роль "старшого по тарілочках".