Блог | Як Кадиров може розвалити Росію
Яскравим символом деградації влади Кремля є суттєве збільшення влади та повноважень регіональних лідерів. Яскравий приклад — саме губернатори, а не військові чи центральні органи, встановлюють режим антитерористичної діяльності на території регіону, як наприклад – губернатор В'ячеслав Гладков в Білгородській області, саме губернатори створюють та утримують війська територіальної охорони. Однак більшість чинних губернаторів не є представниками регіону (вони призначені Москвою і є вихідцями з інших регіонів), не знають місцеву еліту і не мають військового досвіду, не кажучи вже про відсутність будь-яких контактів із закордонними урядами.
Проте серед чинних губернаторів є і виключення, представники старої еліти, які є вихідцями з регіону, добре знають місцеву еліту, а дехто має військовий досвід та контакти із-з закордонними елітами. Найбільш яскравий приклад – Рамзан Кадиров. Він має 19 років досвіду керування регіоном, вся еліта якого особисто їм сформована (всі його супротивники виїхали, вбиті або посаджені), він має військовий досвід і сформував власну гвардію і встановив досить тісні зв'язки з арабськими елітами Перської затоки — ОАЕ та Катару.
Розповсюджена думка, про те, що Рамзан Кадиров – особистий посіпака Володимира Путіна та що Чечня залежить від Російського бюджету. Це є перебільшенням. Так бюджет Чечні останні 20 років отримував великі субсидії з федерального, але не факт що цей процес буде відбуватися в майбутньому — федеральний бюджет жорстко дефіцитний і не факт, що Рамзан Кадиров не знайте інших фінансових донорів — в тому ж Катарі та ОАЕ. Тип відносин між Рамзаном Кадировим та Володимиром Путіним також виникає питання. На початку 2000-х років Кадиров дійсно залежав від Москви — в нього не було власної гвардії, його конкуренти були таким ж Героями Росії як і він. Зараз ситуація повністю змінилась — фактично всі противники Кадирова зараз служать в Силах оборони України, в Чечні їх вже давно немає. Основна причина переходу батька Ахмада Кадирова на сторону Кремля в 2000 році – це його суперництво з ваххабістськими імамами — зараз же у Рамзана дуже добрі відносини як з урядами, так і з релігійними лідерами арабських країн.
Доля незалежності Чечні зараз залежить виключно від волі Рамзана Кадирова — якщо в нього буде відповідне бажання — парламент Чечні тут же ухвалить відповідне рішення. Це добре розуміють як в Кремлі — останні півроку Рамзан погано себе почуває, говорять про його проблеми з нирками, так і в самій Чечні. Незважаючи на наявність досить численної, добре укомплектованої та підготованої гвардії Кадирова, формально це підрозділи Нацгвардії РФ, ці війська так і не взяли повноцінної участі у війні з Україною. Навесні 2022 року була інформація про перебування Рамзана Кадирова десь на півночі Київської області, але після того як його підрозділи були розбомблені, чеченців в російській армії так і не бачили, якщо не рахувати угруповання "полк Ахмат", однак там служать як правило не чеченці, в представники інших народів Росії.
Очевидно, що Рамзан Кадиров береже власні війська і чекає на події в Москві. Що саме він чекає — смерті Путіна, поразки Росії у війні з Україною чи закінчення грошей в російському бюджеті – зараз сказати важко. Ймовірно, що його опоненти в Кремлі не будуть чекати остаточного послаблення Москви і почнуть діяти на випередження, ймовірно, нестандартними методами — наприклад, отруєнням. Для України це ситуація win-win: незалежно від того як вона буде розвиватися це вигідно для нас. Смерть Рамзана Кадирова призведе до нестабільності в Чеченській республіці і на всьому Північному Кавказі, Москві доведеться туди направляти додаткові війська.
Емоційна реакція Рамзана Кадирова на події в Кремлі може призвести до його передчасних рухів до незалежності, що буде розглянуто в Кремлі як спроба бунту з відповідними наслідками. При цьому подавити "бунт Кадирова" Кремлю буде набагато складніше ніж "бунт Пригожина" — Рамзан Кадиров має більше військ і більше досвіду ніж Пригожин. Вчасні дії з боку Рамзана Кадирова по проголошенню незалежності піднімуть цілу хвилю з боку інших національних республік... Для цього нам важливо зараз тримати правильну позицію в ічкерійських справах — Україна признає незалежність Ічкерії, в Силах оборони воюють чеченці, але ми не маємо втручатися у внутрішньочеченську політику.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads і Viber. Не ведіться на фейки!
