Блог | "Вороги" більше не бояться гніву Москви
Новий раунд протистояння Володимир Путіна з Заходом приніс росіянам неприємну новину. Посольство США припинило видачу неімміграційних віз росіянам. "Червоні лінії", "прокреслені" в посланні президента Федеральним зборам 21 квітня, не вразили західних адресатів путінського застереження, пише Костянтин Еггерт для DW.
Сюрприз Лаврову від Путіна
Співробітників російських місій вислали Польща, Словаччина, три країни Балтії, Румунія і навіть зазвичай неконфліктна Болгарія. Більш того, Чехія буквально на наступний день після президентського послання "послала" додому другу групу росіян. Москва фактично була змушена прийняти умови Праги і затвердити фіксоване число співробітників місій обох країн.
Це означає, що найважливіший центр, так би мовити, багатогранної діяльності різноманітних російських служб в Центральній Європі, що існував ще з радянських часів, по суті, ліквідований. Судячи з усього, Кремль побоявся, що за прикладом чехів підуть інші країни, тому балтійським країнам відповіли не в очікуваному розмашистому стилі, а строго пропорційному.
Доручення Путіна уряду РФ скласти якийсь "список ворожих держав", яким буде заборонено наймати фізичних осіб для своїх дипломатичних місій, які живуть в Росії, схоже, застало зненацька навіть його оточення.
Недарма в інтерв'ю Сергія Лаврова державному пропагандисту Дмитру Кисельову міністр намагається якомога швидше піти від питання про список. Глава МЗС не може не розуміти – своїм розпорядженням Путін створив проблеми не тільки американцям, литовцями або полякам (яким, як вважається, гарантовано місце в списку), але Росії. Причому значно більші, ніж "ворогам".
Питань ця путінська ідея породжує багато. Наприклад, чи буде список регулярно поповнюватися? Якщо так, то за якими критеріями? І чи будуть з нього викреслювати? Якщо так, то як можна заслужити прихильність Кремля? І чи захочуть поважаючі себе країни її заслуговувати? Адже це тільки в світі російської "еліти" прийнято вважати, ніби почуття гідності властиве тільки їй.
Чим відповість Захід на список Путіна?
Ще важливіше – потенційно тяжкі практичні наслідки путінських директив. Чехія показала: навіть невелика країна може дати Кремлю здачі, і отримати підтримку союзників. "Росатом" вже втратив право брати участь в тендері на будівництво АЕС в Чехії. Офіційна публікація списку "ворогів" може привести до нових відповідних акцій.
Наприклад, число співробітників російських посольств і консульств в більшості країн-кандидатів на "ворожість" значно перевищує число дипломатів цих країн в Росії. Якщо в якості відповіді зрівняти чисельний склад місій, то постраждають російські інтереси. Причому перш за все, інтереси спецслужб, що містять за кордоном чималі штати співробітників "під прикриттям".
Так, російські представництва – на відміну від західних в Росії – майже не наймають місцевих співробітників. На технічних і адміністративних посадах найчастіше працюють жінки і чоловіки дипломатів. Чим менше у вас людей з зеленими дипломатичними паспортами – тим менше техперсоналу.
Якщо ж Москва захоче доповнити заборону найму місцевих ще якимись заходами, то у "ворожих держав" буде кілька опцій відповіді. По-перше, можна ввести обмеження на переміщення російських дипломатів по країні, подібному тим, які діяли в роки "холодної війни".
По-друге, застосовувати так званий дзеркальний підхід до зустрічей. Якщо, наприклад, посла країни Х в Росії приймає тільки відповідальний за його регіон заступник міністра, але ніколи сам міністр, то той же самий принцип буде діяти щодо російського посла. Плюс – теж в стилі епохи "протистояння двох систем" – не виключено введення жорсткого контррозвідувального режиму, тобто максимального контролю за всіма "контактами" російського посольства.
Про роль бравади в російській дипломатії
Скандал, розпочатий заявою чеської контррозвідки про "російський слід" у справі про вибух на складі боєприпасів в 2014 році, далекий від завершення. Своє розслідування іншої серії вибухів веде і Болгарія. По позиціях Москви в двох країнах, де до неї ставилися з максимально можливим для членів ЄС і НАТО розумінням, нанесений потужний удар. Колишніми вони, швидше за все, більше ніколи не будуть. Вплив Росії в Центральній і Східній Європі сьогодні виявилося на історичному мінімумі.
За ще однієї поразки Кремлю і Смоленської площі нікого звинувачувати окрім самих себе. Великодержавна бравада укупі з нездатністю прорахувати довгострокові наслідки тільки до таких результатів і ведуть. І ніякі "списки ворогів" тут не допоможуть – "вороги" більше не бояться гніву Москви.
