Кремль готується стріляти в народ – експолковник ФСБ

Єдине бажання російського президента Володимира Путіна та його близького оточення – залишитися при владі. Заради цього в турборежимі, за чотири роки до закінчення президентських повноважень Путіна, запущені зміни до Конституції. Яку спецоперацію готує Кремль – у інтерв'ю OBOZREVATEL розповів опозиційний політик і полковник ФСБ у відставці Геннадій Гудков.

– В Росії нові репресії – п'ятьох молодих людей звинуватили в тероризмі, давши по 8-18 років в'язниці. Що це за маркер?

– Російська правоохоронна система вже давно вийшла за межі права, а із цією справою "Мережі" (справа про однойменну організацію, щодо якої заарештовано 11 осіб, яких визнали учасниками терористичної спільноти та звинуватили в підготовці заворушень у Росії. – ред) пробила чергове дно. Я завжди кажу, що путінський режим, незважаючи на його достатню жорсткість у застосуванні сили проти мирних мітингів і вуличних акцій, все-таки дотримувався якогось мінімального балансу. Pussy Riot отримали два роки, як говорив Путін, Удальцову, якого звинувачували ледь не в підготовці революції, дали 4,5 року, плюс можливість працювати в бібліотеці.

Але в липні-серпні 2019-го жорстокість різко зросла. Хлопцям у Ростові за одиничний пікет дали 6,5 року колонії суворого режиму, де сидять злочинці за найтяжчі злочини. Тепер наступна сходинка дна – це справа "Мережі", висмоктана із пальця і сфальсифікована. Можливо, не всі її герої білі й пухнасті, але вони точно не причетні до жодного терористичного підпілля, а тим паче не готували жодних терактів. Показання свідків підтасовані, до засуджених застосовувалися тортури.

А найстрашніше, що середній термін, який отримав кожен із семи засуджених, – це 12 років і 4 місяці. Таких термінів у Росії не дають навіть за тяжкі злочини. Це свідчить про те, що режим тільки посилює ситуацію і спрямовує свої репресії на тих, хто проти нього, хто становить хоч якусь гіпотетичну небезпеку.

– Чого ж він так боїться?

– Реальних дій. Тому цих хлопців із Пемзи показово відправили до в'язниці на десятиліття, щоб показати всім іншим, як жорстоко будуть розправлятися навіть із думкою про створення чогось проти режиму. Щось схоже відбувалося в 37-му році. Тож Росія прямує до похмурої диктатури та поліцейського режиму.

Моральний рівень режиму впав до плінтуса й падатиме далі, скоро його всі будуть просто ненавидіти. Всі бачать несправедливість, жорстокість, розправи над безневинними, і зрештою це призведе до серйозного протистояння. Путін і його угруповання обрало шлях – триматися до останнього, спиратися на силу, жорстокість, безправ'я і свавілля. Це дуже небезпечний шлях – як для самого Путіна, так і для 145 мільйонів росіян.

– Так Путін іде з влади чи лишається?

– Думаю, що він нікуди не йде.

Читайте: Росія несе вбивства. Яка культура від Меладзе чи Сєрова? – Кондратюк

– Для чого ж тоді в такому шаленому темпі вносять незрозумілі зміни в Конституцію? Реальний турборежим.

– Вперше за 20 років я не розумію Кремль. Щось у них там трапилося, що зажадало таких швидких дій. І ця конституційна реформа – помилка, яка заганяє Путіна в капкан. Кремль якимось кривим шляхом хоче змінити інші частини Конституції, а слухняна рабська Дума все це затвердить. Не прописано жодної законної підстави, не опрацьовано жодного нормативного акту – якась абракадабра. Проблема Путіна цими правками не вирішується. Всі ці зміни притягнуті за вуха, зрозуміло, що це порушення клятви президента й закону. Президент, який продовжив собі термін у такий спосіб, стане нелегітимним. Цар несправжній, як у фільмі "Іван Васильович змінює професію". Чим закінчується несправжній цар – ми теж бачили. Цим все зрештою може закінчитися й для Путіна.

– То чому такий поспіх?

– Ось цього зрозуміти не може ніхто. Версій багато. Мовляв, Путін готується до 75-річчя від Дня перемоги, щоб світові лідери приїхали до нього на свято й легітимізували ці його правки до Конституції. Або ж намічається якась інша операція. Це все конспірологічні версії, і немає жодної відповіді, звідки такий поспіх. Чому так швидко змінили уряд, і це не дало рейтингу ні йому, ні Путіну. Кажуть, Медведєву сказали за день до цього, що: "Дімо, ти більше не працюєш прем'єр-міністром". А міністри ж взагалі дізналися зі ЗМІ...

– То це правда?

– Абсолютна правда. Деякі дізналися вже постфактум. Рішення ухвалював Путін і ще кілька людей, які й писали ці проєкти. Напевно, напередодні всі зібралися у нього на дачі на Рубльовці та в режимі вимкнених телефонів ухвалювали зміни до Конституції.

– Хто ж ці люди?

– Безумовно, за цим стоять силовики. Найбільш просунутий з них – це Патрушев. Кажуть, Вайно зараз близький до Путіна. Саме Путін тасує всю цю колоду, і такими діями він уже став схожим на пізнього Єльцина та Брежнєва. У Єльцина теж не було ніякого кадрового резерву, тому він брав кухарів, охоронців і всіх, кого пам'ятав на той час особисто. Щось схоже відбувається з Путіним.

– Вам не здається, що ці зміни в Конституцію схожі на спецоперацію КДБ – запустити шум в один бік, а тим часом займатися іншими справами.

– Думаю, розпочата інша спецоперація. На референдум має прийти 50-70% людей і проголосувати як із рушниці. Ось тоді Путін скаже: "Ну все чудово, піпл схвалює, давайте тепер другий етап конституційної реформи. Назвіть мене там верховним правителем, а в умовах перехідного періоду й ворожого оточення президентський термін може бути продовжений ще на шість років. А далі – як сподобається". Суспільство вже змирилося. Тих, хто протестуватиме, посадять, дадуть незрозумілі терміни – в таких умовах можна ухвалити все, аж до довічної влади.

– Об'єднання Росії й Білорусі не вдалося?

– Думаю, вже і не вдасться. Був ще один варіант об'єднання Росії, України, Білорусі та Казахстану. Це була історична мрія Путіна, з якою він хотів увійти в історію, як Бісмарк. Путін хотів стати видатним збирачем земель руських. Але з Україною не склалося, і він вирішив створити єдину державу з Лукашенком. Той перелякався, адже хоче сам царем бути, нехай і в 10-мільйонній державі. Перший хлопець на селі краще, ніж другий чи третій в Росії.

Олександр Григорович злякався, побіг у інші місця, тут його пригрів Помпео, мовляв, не хвилюйся, ось тобі нафта пробна, ми тебе готові забезпечити. І взагалі, ти хороший хлопець, якщо будеш правильно поводитися. Після цього хитрий Лукашенко поїхав до Путіна, вони покаталися на лижах, але так ні до чого і не домовилися.

Читайте: Путін піде у 2022 році. В Росії розпочнеться криза – Соловей

Я проїхав Білорусь кілька разів уздовж і поперек, і я зрозумів одне – що білоруси абсолютно не готові до союзу з Росією. Їм це не потрібно, вони ментально ближчі до Європи. Думаю, щойно Лукашенко піде, білоруси швидше стануть членами ЄС, ніж Україна.

Лукашенко прекрасно розуміє, він може і погодитися на спільну державу, але тоді як би народ його не скинув. Тож об'єднання не буде. Він вже дав можливість людям зібратися на площах, і люди відкрито сказали: "Ми не хочемо в Росію". Тоді увімкнув дурня, мовляв: "Бачите, я б радий з вами, Володимире Володимировичу, але народ у мене піднімається, що я можу вдіяти?"

Варіант із Білоруссю накрився, тож Путіну потрібно щось придумувати. Після перших правок до Конституції почнеться другий етап.

– Чому все це робиться за чотири роки до закінчення повноважень президента?

– Відповіді на це запитання не знає ніхто, крім 5-6 людей в оточенні Путіна. Але вони мовчать як партизани.

– Верхівка Кремля насправді дуже жорстока й цинічна?

– Так, вони дріб'язкові, злісні, жорстокі, мстиві, думають тільки про збереження влади заради збагачення. У них дві забави: правити вічно й купатися в розкоші, в грошах, та щоб ніхто не зазіхав на їхню владу. Ось це, власне, й усе, що вирішує путінське оточення на сьогодні.

– Заради цього вони йдуть на вбивства тисяч людей, влаштовують війни і теракти?

– На жаль, поки все розвивається за негативним сценарієм. Кожен рік із Путіним гірший за попередній. Якщо раніше репресії носили відносно м'який характер, вони були точковими, то зараз мова вже про секторальні. Критики, активісти, блогери піддаються жорстоким репресіям. Все рухається до масових репресій, і тепер ключове питання: а чи стане влада стріляти в народ?

– І що, буде?

– Думаю, так. Іншими способами вони народ у стійлі не втримають. Все вже підготовлено: законодавство змінено, права силових служб під час застосування бойової зброї розширені, суди готові до штампування вироків. Влада готується стріляти в народ, і рано чи пізно це трапиться. Ось тоді жодної мирної трансформації влади в Росії не буде. Думаю, Путін це дуже добре розуміє, приклад Миколи II ще не встиг обрости легендами. З часу розстрілу сім'ї імператора, після того як той дав команду стріляти в людей, минуло всього лише сто років.

Російський народ не виходить на розум, він виходить на емоцію. На емоції з розстрілом можуть вийти мільйони.

У другій частині інтерв'ю Геннадія Гудкова читайте, чому Крим не повернеться до складу України та за що українці мають подякувати Володимиру Путіну.