У Москві з'явилися плакати зі звинуваченням відомих шведів у підтримці нацизму. Фото
Країна-агресор Росія помстилася Швеції за підтримку України. На вулицях столиці РФ Москви з'явилися плакати зі звинуваченнями у підтримці нацизму на адресу відомих шведів.
Про появу пропагандистських агіток на вулицях Москви повідомило агентство Reuters. Журналісти видання виявили щонайменше чотири типи таких плакатів.
На них красується напис "Ми проти нацизму, а вони - ні", де слово "ми" пофарбоване у кольори прапора РФ, а вони – у синьо-жовті кольори прапора Швеції.
На плакатах на автобусній зупинці біля посольства Швеції були зображені шведський король Густава V, легендарний кінорежисер Інгмар Бергман, творець обожнюваних в СРСР Карлсона та Пеппі Довгапанчоха – письменниця Астрід Ліндгрен, а також засновник IKEA Інгвар Кампрад, за товарами з магазину якого росіяни ледь сліз не лили після рішення компанії піти з ринку РФ через війну в Україні.
У прес-службі міністерства закордонних справ Швеції заявили, що не мають наміру "вступати в публічну полеміку з російською організацією "Наша Победа", яка, як повідомляється, стоїть за цими плакатами".
"У Росії звинувачення в "нацизмі" неодноразово висувалися проти країн та окремих осіб, які висловлюють виправдану критику дій Росії", – додали там.
Чинний прем'єр-міністр Швеції Магдалегна Андерсон назвала цю кампанію "абсолютно неприйнятною". Вона зазначила, що таким чином РФ вже намагається впливати на громадську думку у Швеції на тлі розмов про можливий вступ до НАТО.
Фотографії кількох плакатів опублікував у Twitter дослідник з Університету оборони Швеції Оскар Йонссон.
Останній сюжетний поворот з Москви "Ми проти нацизму, а вони ні" з фото Астрід Ліндгрен, Інгемара Бергмана, Інґвара Кампрада (IKEA)", – підписав знімки Йонссон.
У коментарі шведському виданню The Local він заявив, що "це швидше провокація на адресу Швеції, ніж щось для російського народу".
Водночас, начальник відділу комунікацій Агентства психологічного захисту Швеції Мікаель Остлунд вважає, що цими плакатами Москва намагається виправдати війну проти України.
"Звинувачення західних країн у нацизмі – є частиною виправдання їх власної війни", – сказав він.
Колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт також відреагував на плакати, залишивши повідомлення у Twitter.
"Чи є якісь межі для цих хлопців? Чи вони готують операцію з "денацифікації" і проти Швеції?" – написав Більдт.
Зазначимо, що згодом пропагандистські плакати замалювали синьою та жовтою фарбами, а також на них з'явилися написи шведською "брехня" та "вибачте". Фото "оновлених" плакатів показав шведський журналіст Калле Кнійвіля.
Що за цитати використали пропагандисти
Видання The Local зазначає, що використані пропагандистами цитати вирвані із контексту. Зокрема, наведена цитата зі щоденника Ліндгрен, стосувалася побоювань того, що РФ може вторгнутися до Швеції і така окупація була б гіршою за німецьку.
"І тому я думаю, що краще я буду все життя говорити "Хайль Гітлер", ніж росіяни на нас нападуть. Навряд чи можна вигадати щось настільки жахливе", – писала Ліндгрен.
Письменниця була переконаною антинацисткою і у своєму щоденнику називала Гітлера "маленьким, нікому не відомим німецьким ремісником", який став "заклятим ворогом свого народу та руйнівником культури".
Друга цитата – це фрагмент з мемуарів Інгмара Бергмана, де він розповідає про те, як відвідав мітинг Гітлера, коли 16-річним студентом за обміном жив у сім'ї у Німеччині, а потім отримав від свого німецького друга у подарунок на день народження фотографію Гітлера, яку повісив над ліжком.
"Я ніколи не бачив нічого подібного до такого виверження величезної енергії. Я кричав, як усі, простягав руку, як усі, завивав, як усі, і любив це, як усі", – писав Бергман.
Далі у книзі Бергман зазначив, що коли вперше побачив фотографії з нацистських концентраційних таборів, він спочатку не міг у них повірити.
"Коли всі свідчення з концтаборів справді вразили мене, мій розум спочатку не міг прийняти те, що реєстрували мої очі. Як і багато інших, я сказав, що ці фотографії – заздалегідь підготовлена пропагандистська брехня. Коли правда нарешті перемогла мій опір, мене охопив розпач, і моя зневага до себе, і без того тяжкий тягар, перейшла межі витривалості", – писав він.
Остання цитата взята з мемуарів Кампрада, у яких він зізнається: "Я був нацистом! Я захоплювався Гітлером!"
Як зазначає видання, хоча Кампрад з ентузіазмом брав участь у нацистському молодіжному русі Швеції під час Другої світової війни, пізніше він назвав це "найбільшою помилкою у моєму житті".
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше глава МЗС РФ Сергій Лавров потрапив у міжнародний скандал, заявивши, що Гітлер мав єврейську кров. За главу дипломатії РФ довелося вибачатися президенту-агресору Володимиру Путіну.