"У бога вони обоє не вірять": як Путін замість Кирила став "першоієрархом" РПЦ. Інтерв'ю з Фейгіним

Останнім часом глава Російської православної церкви (РПЦ) патріарх Кирило (Володимир Гундяєв) практично зник із інформаційного простору. Він перестав робити гучні заяви та фактично замовк. І раптом наприкінці листопада він знову вийшов на передній план. На так званому всесвітньому російському соборі глава Кремля Володимир Путін несподівано для всіх зробив на адресу Гундяєва безліч компліментів та реверансів. До чого б це?

Де-факто церква в РФ давно стала своєрідною "КПРС", яка не має нічого спільного з вірою. Путін і Гундяєв є вихідцями однієї кадебешної структури, обидва не вірять у бога та використовують інструмент РПЦ для реалізації своїх інтересів. Окрім того, сьогодні Путін фактично став "першоієрархом" РПЦ, оскільки саме він керує цією церквою. Одним із нових завдань, які Кремль ставить перед РПЦ, стало зростання народжуваності в Росії, адже Путіну потрібні нові солдати. Але реальність така, що ця церква практично втратила авторитет і вплинути на ситуацію просто не здатна.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив російський правозахисник Марк Фейгін.

– На так званому всесвітньому російському народному соборі, що відбувся 28 листопада, Путін несподівано для всіх почав озвучувати компліменти патріарху Кирилу. На його адресу було зроблено безліч реверансів. Ми пам'ятаємо, що останнім часом Гундяєв відійшов на задній план, і раптом він знову актуалізується. Чи вважаєте ви, що сьогодні РПЦ може посилити свої позиції, чи має вона такий потенціал?

– Російська православна церква зараз виконує роль КПРС, як за Союзу. Це своєрідний ідеологічний інститут-носій державної ідеології, що сформувалася. Вони зараз як партія. Гундяєв, звісно, близький Путіну, бо він є високопоставленим співробітником спецслужб. Чому ж у нього з Путіним не може бути таких комплементарних стосунків? Звичайно, адже вони з одного відомства.

У бога вони обоє не вірять, вони вірять тільки в мамону, тож і з цього погляду проблем взагалі жодних не виникає. Ці відносини давно склалися через ті досьє, що лежать на Луб'янці.

Але я не думаю, що церква якимось чином підвищить свою роль у Росії. На сьогоднішній день РПЦ фактично має синодальний статус, але сама по собі ця церква нічим не управляє. Держава керує церквою, головний першоієрарх – це сам Путін, а не Гундяєв.

Тому Гундяєву кажуть: "Ти давай сильно не відсвічуй, сиди там у себе в резиденції, бо останнім часом ти щось багато говориш". І він зникає. Потім йому кажуть: "Можна вилізти". І він вилазить.

Все робиться лише за командою. Більше ніяк. Потрібен був собор задля пропаганди – Гундяєв його проводить. Дозволив йому Путін вилізти – от і виліз. Це так працює.

– У потоці компліментів Гундяєву Путін також згадав про бабусь та прабабусь, у яких було по сім-вісім дітей. Зрозуміло, що Путіну потрібні нові солдати. "Баби ще понароджують"?

– А це вже ніби й не приховується і не камуфлюється. Так, Путіну потрібні солдати. Вони так відкрито і кажуть. Мовляв, чого ви так мало народжуєте? Аборти вам заборонимо. Давайте, народжуйте. Умовно, за 18 років нам потрібно буде поповнення армії. Звісно.

– Російське суспільство у своїй основній масі все ж таки залишається віруючим, воцерковленим? Чи ні?

– Ні, російське суспільство вже давно втратило будь-яку релігійну основу. По-перше, десятиліття в Радянському Союзі не пройшли даремно. По-друге, є офіційні цифри, що реально церкву відвідують від 1% до 2% росіян. Решта – це здебільшого ритуалістика. Глибокої віри немає серед обивателів. Це переважно декоративність.

Я не вірю, що люди дуже воцерковлювалися за останні роки. Немає цього. І всі розмови про це – нісенітниця.

– Тобто тут Гундяєв не має свого поля для дій.

– Ні, не має. Крім того, він ще й не популярний у суспільстві. Вони ні для кого не є авторитетом. Адже люди все розуміють, всі бачать цих церковників, для яких користолюбство стало основним мотивом діяльності. Вони роблять все на користь влади.

Коли церква бодай раз виступила проти влади? Щодо пенсійної реформи, наприклад? Гарне питання. Отже, вся ця так звана велика релігійність росіян – це надумана річ. Її немає і близько.