Блог | Таке враження, що опинився в СРСР: особливість "русского міру" на Курщині
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Страх – це чи не перше, що кидається в очі під час спілкування з мешканцями Курщини. З одного боку, це нормально. Адже страх – абсолютно доречна, і навіть корисна емоція на будь-якій війні.
Але у місцевих страх – інший. Це не звичайний страх перед ворожою армією. Це, швидше, страх перед будь-яким представником влади. "Ми люді малєнькіє, а ето політика, я політікой нє інтєрєсуюсь", – цю фразу тут чуєш щодня. Таке враження, що опинився в срср, де за необережне слово можна було відправитися в Сибір.
А тепер згадайте перші дні повномасштабного вторгнення. Коли жінки в Конотопі на повному серйозі погрожували окупантам навести на них порчу – "В тебе х… стояти не буде!". Пам’ятаєте? Чи коли в Херсоні хоробра жіночка радила росіянам класти в кишені соняшникове насіння – "щоб хоч якась від вас користь була, коли вас тут вб’ють". А оці багатотисячні мітинги проти окупації в тому ж Херсоні пам’ятаєте?
На Курщині таке навіть уявити неможливо. Хоча, здавалося б, і там, в Херсоні, і тут, у Суджі – українці. От тільки за роки "прі путінє" росіян настільки залякали, що навіть право висловлювати власну думку для них стало розкішшю.
Ось це і є той сумнозвісний "руський мір", який росія несла в Україну. Адже всю свою історію російська влада діяла за принципом "Бий своїх, щоб чужі боялися".
Тому що росія – країна-терорист!