УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Таємниця перевалу Дятлова: з'ясувалося, чому тіла туристів опинилися в різних місцях

Група Дятлова злякалася, що може знову піти лавина

Туристи з групи Ігоря Дятлова, загиблі за загадкових обставин на Північному Уралі в 1959 році, могли розійтися в думках про те, що їм робити після сходження на намет лавини, тому їхні тіла знайшли в різних місцях.

Як розповів виданню 59.ру експерт у сфері спортивного туризму, викладач Пермського університету Андрій Корольов, на намет зійшла невелика лавина, і вже потім туристи розрізали її зсередини й стали вибиратися назовні, як того вимагали правила безпеки щодо лавин.

"Найголовніша їхня помилка: вони злякалися, що може знову піти лавина, і в чому були втекли ховатися за якийсь виступ. І все. У таку погоду намет більше не знайти. По-перше, темно, по-друге, мете сніг. У них був недостатній досвід для таких лижних походів вище за зону лісу, досвід повинен бути близький до арктичного, а вони ходили більше в лісовій зоні і в літні походи. Було б більше досвіду, можна було зрозуміти, що на цьому схилі не може бути великої небезпечної лавини. Властивість снігу на Уралі не така, і схил не такий великий, щоб було велике снігонакопичення", – зазначив він.

На думку Корольова, після того як група Дятлова покинула намет, їй не варто було відразу йти в бік лісу, а потрібно було залишитися поруч із ним – так, щоб його було видно. Осіб п'ять мали би збирати необхідні речі разом із наметом, а решта – спостерігати за ними збоку, щоб у разі нового сходу снігу вони могли відкопати товаришів. І вже після зборів потрібно було йти в бік лісу.

Як встановили слідчі, дятловці почали замерзати й вирішили йти вниз до лісу шеренгою, тримаючись за руки, щоб не загубитися в темряві. Вони дісталися до краю лісу й стали намагатися розводити багаття, щоб зігрітися.

"Вітер був дуже сильний, і на краю лісу всі гілки засніжені, дуже складно ними розводити багаття, вони погано горять. Їм треба було йти максимально глибоко вниз, можливо, до самої річки Ауспія. Там уже високий ліс, немає сильного вітру, дерева менш засніжені й більше сухих дров, то є більше шансів розвести хороше багаття й підтримувати його всю ніч. Звичайно, без лиж йти заметами дуже важко, а вони тоді сподівалися, що зараз розведуть велике багаття і всі зігріються. Найімовірніше, у них уже не було можливості йти далі в ліс", – вважає експерт.

У своєму висновку він вказує, що, найімовірніше, групі не вдалося розвести досить хороше багаття, яке могло б їх обігріти.

"Водночас двоє замерзли, мабуть, через те, що вони намагалися наламати гілок для багаття, впали з кедра і травмувалися. Гілки кедра взагалі дуже тендітні, а в мороз тим більше. Поки інші туристи розводили багаття і намагалися його підтримувати, травмовані лежали поруч із багаттям, особливо не ворушилися, і вогнище не могло їх обігріти. За такої низької температури й без спеціального спорядження людина від переохолодження досить швидко непритомніє і замерзає", – наголосив Корольов.

Він припустив, що після загибелі двох осіб туристи, які залишилися, могли піти в інше місце з двох причин: щоб знайти найкраще місце для багаття, де менше вітру і більше хороших дров, або щоб вирити печеру в снігу і спробувати виживати там.

Можливо, Дятлов пропонував повернутися до намету, щоб забрати теплі речі або його самого і спуститися з ними в ліс. На шляху до намету і знайшли тіла самого Дятлова, Зінаїди Колмогорової і Рустема Слободіна. Експерт дотримується думки, що намет було неможливо знайти в повній темряві під час сильного вітру, тому студенти помилилися, вирішивши шукати його.

Чотири людини, що залишилися в лісі, також померли від переохолодження. Більшість травм, які виявили в туристів, було отримано ними вже після смерті, під час вилучення їх із русла струмка, де їх знайшли вже в травні.

Корольов додав, що всі учасники групи Дятлова зуміли прожити дуже довго в таких жахливих умовах, вони не здавалися й боролися до кінця.

Нагадаємо, що група з дев'яти туристів під керівництвом Ігоря Дятлова загинула в повному складі, здійснюючи похід на лижах по Північному Уралу в 1959 році.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у липні Генпрокуратури РФ озвучила офіційну версію трагедії – сходження лавини.