Блог | Стабільність розвалюється на очах: як путінський режим та санкції знищують потенціал РФ

Тільки такі олди, як я, пам’ятають пісеньку російського співака Мурата Насирова "Мальчик хочет в Тамбов". Чого згадала? Бо під новини з росії ось саме наспівується ця пісенька, де хлопчик дуже хотів у велике російське місто Тамбов, але туди не літали літаки, не їздили потяги, взагалі, складалося враження, що Тамбов, це якась нереальна соціальна діра поза межами цивілізації. Хто ж знав, що цей співак прогнозує майбутнє росії у такій легкій танцювальній пісні, пише Олена Степова для "Інформаційного спротиву".

Як у воду дивився. От, чесне слово. Просто касандрування та вангування в одній пісні. Бо все частіше на росії відбуваються аварії літаків, потягів та виходять з ладу лінії на підприємствах. А оце вже й трамваї вийшли з ладу з причини, про яку я писала: санкції. Санкції, які зараз, як скальпель, розкривають грудну клітину росії, показуючи усім її гниле нутро та одну з причин її загибелі, а це, сильна залежність від імпорту.

Я вже писала, що за час суверенітету росії вона так й не спромоглася отримати повну незалежність від імпорту. Отримавши у спадщину від срср заводи, фабрики, інженерні та виробничі мережі, неймовірні ресурси, росія не вкладала в них нічого, просто використовувала й усе. Щодо модернізації, то не маючи нічого свого, росія сіла на голку постачання імпортних складових, деталей.

На цей час росія схожа на наркозалежного. Віддаючи свій ресурс за безцінок, купували прихильність інших країн та політиків, фінансуючи своїми ресурсами новоутворені терористичні анклави, росія розкидалася не тільки мільярдами золото резервів, валюти та інших ресурсів, росія в формуванні свого промислового потенціалу спиралася виключно на  імпорт. Виготовлення добрив, виробництво автомобілів, літаків, ліків, продуктів харчування, предметів побуту та інше, усе це існує на росії завдяки імпортним лініям, складовим, запчастинам.

Пропаганда росії працювала над утворенням симулякру "сильна росія". Саме тому росіянам зараз дуже важко сприймати реальність, бо навколо не те, що обіцяє телевізор, а "стабільність" фактично розвалюється на очах.  Хоча ще дуже багато росіян вірять, що їх промисловість є незалежною від імпорту, а росія є найкрутішою у інтелектуальному плані, все ж таки все частіше лунають розпачливі зойки "як же так сталося, що ми залежим від імпорту, а де ж наше".

Вірю, що ми ще побачим часи, коли росіяни подивившись навколо себе й побачивши  руїни, які залишить після себе путінське організоване злочинне угруповання, ні, не схаменуться, скоріше за все просто почнуть ненавидіти ще сильніше світ, але зрозуміють, хоч й не визнають, що їх просто знищили. Колись, я в це вірю, путіна назвуть не тільки сучасним гітлером, а його режим фашистським, а й геніальним утилізатором росії.

ОРДЛО теж вбачало через призму пропаганди, "сильну та багату росію, яка все дасть", вірять в це ще й зараз, але теж вже менше, бо отримали не пабагатому, а по-російські, залежність від росії, яка залежна від імпорту, то ОРДЛО отримує ті ж самі "кешбеки" від війни, що й росія, тобто масу непрацюючих підприємств та застарілих виробництв, які неможливо реконструювати.

Звісно в ОРДЛО прилітають й перші "ластівки" з подорожчання товарів та послуг, бо ж, абсолютна залежність від російського ринку та товаровиробництва. Й що цікаво, от мешканці ОРДЛО почали розуміти, що вони ота сама старуха біля розбитого корита й більш критично оцінюють ситуацію. Уся промисловість на окупованих росією територіях знищена, а у росії немає бажання щось вкладати у ТОТ, бо "так зійде, третій сорт, не брак".

З часу введення санкцій (на жаль, їх замало й вони застосовані занадто пізно), але маємо те що маємо, то робимо спостереження за тим, що є: росія втрачає дуже багато заробітку та втрачає все більше можливостей. Кожні півроку, потім кожен квартал, а зараз кожен місяць на росії змушені констатувати факт того, що все більше виробництв  чи секторів економіки під загрозою існування.

Чехословацькі трамваї, які в часи срср, були поставлені росії, знімають з рейсів на Ростовщині. "Сложности с поставками импортных запчастей и вложения их в более молодые вагоны"…

Не їдуть туди потяги, не летять туди літаки… чікі-чікі-та.

Чехословацькі трамваї, які зняли з рейсів на Ростовщині, вивезуть до Москви, щоб розібрати на запчастини та відремонтувати ті, що забезпечують комфорт москвичам. Так зараз роблять по усім російським регіонам. Отаке ручне керування, москвичам усе, регіонам фіг-вам.

Йде з російського ринку й сумнозвісна "Gloria Jeans". Нагадаю, що це російське підприємство, яке 10 років продовжувало працювати не тільки по усій росії, а й в ОРДЛО. Gloria Jeans (українською "Глорія Джинс") — російський бренд одягу, магазини цього бренду діють на території рф, Казахстану, Білорусі та України (ми ж пам’ятаємо, що Луганська та Донецька області, це Україна). Але окрім цих областей, підприємства існували у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Миколаєві, Луганську, Донецьку. Штаб-квартира розташована в Москві.

В Україні на кінець 2020 року працювало 24 підприємства Глорія Джинс, при наявній кримінальній справі від СБУ за фінансування тероризму. На жаль, на сьогодні товари Глорія Джинс можна придбати в Україні у вільному продажу. Ось такі справи.

А ось на росії підприємство, яке існувало з 1988 року, закриває свої підрозділи. Найболючіше для росіян те, що кооператив "Глорія" народився у місті Ростов-на-Дону, а тепер його смерть починається саме з Ростова.  

Російські підприємці більше не можуть заробляти валюту, виходити на європейські ринки, бо їх руки у крові. Російські бізнесмени не хочуть персональних санкцій, бо їх маєтки та збереження у європейських країнах, куди вони можуть й не потрапити.

Цікава стабільність путіна. Спрут "Озерки", який огорнув усю росію, тягне її на дно, то криси почали тікати з корабля. Бізнес та еліта росії вже розуміють, що вони приречені. До росіянчиків теж починає доходити "стабільність" путіна, без роботи залишаються тисячі росіян.

Причина згортання кожного російського виробництва: санкції. Неможливість продати  товар, придбати комплектуючі.

З союзників у росії залишилися тільки Ефіопія, Танзанія, Малаві, Уганда, Південний Судан, Коморські острови, Екваторіальна Гвінея, Джибуті, Есватіні, Замбія, Сомалі та Мозамбік. Ці країни звикли лише отримувати подарунки, не більше. Бо вони так привчені самим Кремлем. Це такі собі "бізнес" партнери, ми ще про це поговоримо.

А поки насолоджуємося тим, як уся росія "не їде в Тамбов"…