УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

СРСР ледь не вбила епідемія чорної віспи: як вдалося побороти

СРСР ледь не вбила епідемія чорної віспи: як вдалося побороти

60 років тому СРСР охопила епідемія чорної віспи, про яку намагалися замовчувати в Союзі.

Як пише видання "Російська планета", тоді в газетах не писали про загрозу поширення небезпечних захворювань, як сьогодні. Переконатися в тому, що спалах захворювання таки трапився в Москві в 1959-1960-х роках, можна завдяки художньому фільму "У місто прийшла біда".

У титрах сказано: "В основу історії покладені події, що відбулися кілька років тому в Москві". Ця стрічка, як уточнює видання, справді була заснована на реальних подіях. Людиною, яка привезла в СРСР заразу, був дідусь популярної телевізійної ведучої Ольги Кокорекіної – відомий радянський художник-графік Олексій Кокорекін. Він привіз хворобу з Індії.

СРСР ледь не вбила епідемія чорної віспи: як вдалося побороти

Симптоми, які були у знаменитого плакатиста, спантеличили лікарів – про такі хвороби, як чума або віспа, вони знали тільки з Великої медичної енциклопедії.

Те, що епідемії уникнути не вдасться, стало очевидно на другу добу. Захворіли ті, хто був в мінімальному контакті з Кокорекіним.

У зоні охоплення були тисячі людей. Працівники КДБ, МВС і насамперед лікарі лікарі під час відсутності сучасних засобів комунікації проробили колосальну роботу, вишукуючи в різних куточках столиці і ближнього Підмосков'я потенційних носіїв віспи і – незважаючи на чини та ранги – поміщаючи їх в стаціонар.

"Боткінська лікарня відразу стала цитаделлю жаху. Там виявилися замкненими не тільки пацієнти, а й лікарі, які перебували з ними в безпосередньому контакті, та не мали права покидати меж медустанови", – пише видання.

Тоді в столиці почали діяти закони воєнного часу. Були закриті виїзди і в'їзди, блоковано залізничне сполучення, скасовані авіарейси, закриті дороги. Москвою цілодобово курсували тисячі медичних бригад, які в тандемі з співробітниками міліції піднімали з ліжок людей, які вважали, що після порівняно короткої перерви повернувся 1937-й рік. В інфекційних стаціонарах не вистачало ліжок, щоб розмістити людей, можливо, заражених художником Кокорекіним.

Єдиним способом запобігти загибелі сотень тисяч осіб у Москві стала оперативна вакцинація. З усієї країни в столицю везли мільйони доз противіспної сироватки. Москвичів, а також на свою біду замкнених в ці новорічні дні в столиці "гостей", безупинно кололи на заводах і фабриках, в установах і поліклініках, на вулицях і вокзалах.

Для виконання поставленого завдання ("Вакцина всім! Вакцина кожному!") "під рушницю" поставили тих, хто вмів робити ін'єкції. Зокрема студентів медичних вишів і училищ.

Упродовж лічених днів встигли вакцинувати 7 млн жителів Москви і приїжджих. І спалах чорної віспи вдалося локалізувати. Захворіло страшною недугою 46 осіб. Троє з них померли.

Як повідомляв OBOZREVATEL, за радянських часів серед населення наполегливо впроваджувалися правила із закликом до громадян відмовитися від рукостискань під час привітання, щоб не заразитися якою-небудь інфекцією.