Відео дня
Справа Івана Сафронова про держзраду: як у Росії переслідують журналістів за правду
Переслідування і затримання журналістів у Росії вже давно перестали дивувати громадськість. У немилість Кремля потрапляють всі, хто займається розслідуванням незаконних схем можновладців і відкрито публікує викривальні статті. Розбиратися з такими зазвичай доручають правоохоронним органам, які охоче відкриють справу, починаючи від організації незаконних мітингів і збуту наркотиків до екстремізму і державної зради.
Подібне на собі вже встигли відчути відомі представники ЗМІ Іван Голунов та Іван Сафронов. Детальніше – читайте на OBOZREVATEL.
Справа про держзраду
Вранці 7 липня російську журналістську громадськість сколихнула новина про затримання працівниками ФСБ колишнього журналіста "Комерсанта" і радника глави "Роскосмосу" Івана Сафронова. Пізніше з'ясувалося, що порушено справу про держзраду, його заарештували на два місяці.
За версією силовиків, Сафронов передав таємну інформацію одній зі спецслужб НАТО в Чехії. В "Роскосмосі" вже заявили, що справа журналіста не пов'язана з його роботою в держкорпорації, він не мав доступу до держтаємниці.
Колеги Сафронова впевнені, що справу завели через журналістську діяльність Івана, який спеціалізувався на темі військово-промислового комплексу, армії та зброї.
В останні роки у нього виходила низка скандальних статей про таємні нагородження високопосадовців російським президентом Володимиром Путіним, про загибель військових ЗС РФ у Сирії, провал стратегічних командно-штабних навчань "Гром-2019", якими командував особисто Путін, пожежу на авіаносці Росії "Адміралі Кузнецова", контракт на поставку російських Су-35 Єгипту та багато іншого.
Що цікаво, стаття 275 КК РФ, за якою і звинуватили Сафронова, у 2012 році зазнала суттєвих змін, завдяки яким кваліфікувати як держзраду можна мало не будь-який контакт із іноземцями. І якщо раніше звинуватити в розголошенні таємних відомостей можна було тільки людину, що має допуск до держтаємниці, то після редагування статті – й того, хто не має.
За журналістські розслідування раніше поплатився і батько затриманого журналіста Іван Сафронов-старший, який працював у тому самому "Комерсанті" й десять років писав про оборонку. За тиждень до смерті Іван сказав редактору, що хоче опублікувати допис про махінації з постачанням винищувачів Су-30 для Сирії та зенітних ракетних комплексів С-300В для Ірану, які Росія намагалася оформити через Білорусь.
Але опублікувати матеріал він так і не встиг, 2 березня 2007 року його виявили викинутим із вікна сходового майданчика свого під'їзду. Але слідство не знайшло кримінального сліду в загибелі Сафронова-старшого.
Справа про збут наркотиків
Скандальне затримання журналіста "Медузи" Івана Голунова відбулося 6 червня 2019 року, тоді в ГУВС Москви відзвітували, що при собі росіянин мав кілька згортків із порошком. Експертиза підтвердила, що це був наркотик.
Опісля правоохоронці провели обшук у квартирі Голунова де знайшли ще три пакети, згорток із порошком і ваги для його фасування. Згідно з експертизою, це був кокаїн. Стосовно журналіста було порушено кримінальну справу за статтями 30 і 228.1 КК РФ (незаконне виготовлення, збут або пересилання наркотичних засобів).
Проте в докази обвинувачення повірили далеко не всі не тільки за кордоном, але і в самій РФ. Особливо підозрілими громадськості видалися фотографії, які публікували правоохоронці після обшуків у квартирі Голунова.
На більшості з них була зображена нарколабораторія, і тільки на одній був письмовий стіл, на якому лежали закордонний паспорт, целофанові пакетики та розкидане канцелярське приладдя. Друзі Івана заявили, що фото зроблені не у нього вдома. Пізніше це визнали і в поліції.
Результати експертизи також не виявили слідів Голунова на предметах, вилучених у ході обшуку в його будинку. А аналізи сечі, змивів із рук і зрізів нігтів не виявили слідів наркотиків.
11 червня з журналіста зняли обвинувачення через відсутність доказів його участі у скоєнні злочину та звільнили з-під домашнього арешту.
Також, як і у випадку із Сафроновим, є підозри, що справу проти Голунова намагалися сфальсифікувати через його розслідування про корупцію в московській владі, публікації викривальних статей про похоронну мафію, пентхауси віцемера Петра Бірюкова та про те, звідки РПЦ бере гроші.
Справа про екстремізм
У липні 2015 року з підозрою в участі в організації "Ініціативна група з проведення референдуму "За відповідальну владу" правоохоронці затримали журналіста-розслідувача російського РБК Олександра Соколова. Офіційно його звинувачували в реєстрації сайту екстремістської організації. При цьому "кошмарити" журналіста почали набагато раніше.
У 2014 році Олександр вибрав тему корупцію в Росії для кандидатської дисертації з економіки. Тоді в лютому правоохоронці прийшли до нього з першими обшуками.
Працю журналіст все ж успішно захистив, провівши дослідження неефективного витрачання коштів державними компаніями "Роснано", "Олімпбуд", "Ростех" і "Росатом".
В ході своєї діяльності він продовжував розслідування про корупцію в Росії, писав матеріали про розкрадання коштів під час будівництва космодрому "Східний", про добробут і безробіття тисяч російських міст, що перебувають на межі зникнення, а також про зростання зарплат чиновників. При цьому, як розповідав колишній начальник Соколова та ексголовний редактор РБК Роман Баданін, за ці розслідування працівники редакції нерідко отримували погрози.
У 2015 році Олександр агітував за внесення змін до Конституції РФ, щоб спростити можливість притягнення керівництва країни до кримінальної відповідальності.
У липні того року Соколов і ще троє учасників групи були затримані. Через два роки, 10 червня 2017 року, Соколова було засуджено до 3,5 років колонії загального режиму. Його визнали винним в участі у забороненій екстремістській організації та пропаганді проведення референдуму.
Втім, уже 30 серпня 2018 року Олександр вийшов із в'язниці завдяки закону, за яким один день у СІЗО зараховується як півтора дні в колонії загального режиму.
Справа про виправдання тероризму
Кримінальну справу стосовно псковської журналістки Світлани Прокоп'євої відкрили 5 лютого 2019 року. Причиною стала публікація на сайті "Ехо Москви у Пскові". Вона виклала свою думку, що теракт в Архангельському управлінні ФСБ, здійснений Михайлом Жлобицьким, міг бути спровокований діями влади.
Офіційно її звинуватили у публічних закликах до здійснення терористичної діяльності або публічному виправданні тероризму. Звинувачення просило посадити Світлану на 6 років і ще на 4 роки заборонити їй займатися журналістською діяльністю.
На захист Прокоп'євої виступили чимало російських і зарубіжних журналістів, стверджуючи, що в діях їхньої колеги немає складу злочину. 6 липня 2020 року суд визнав Світлану винною і зобов'язав її виплатити штраф у розмірі 500 тисяч рублів, а також оплатити витрати на проведення експертиз.