УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Ніякі санкції не зупинять російські танки, які вже їдуть — екс-радник Путіна

Ніякі санкції не зупинять російські танки, які вже їдуть — екс-радник Путіна

Російський президент Володимир Путін продовжує погрожувати Україні. Чи можлива військова операція із захоплення Росією лівобережної та південної України, чи зіткнуться напряму українські та російські військові і чи зможуть країни НАТО надати реальну допомогу Україні — читайте у другій частині інтерв'ю OBOZREVATEL з російським економістом Андрієм Ілларіоновим.

У першій частині інтерв'ю йшлося про ймовірність подальшого російського вторгнення на територію України і "приреченість" окупованого Криму без допомоги Києва.

Андрій Ілларіонов

— Якщо російські війська спробують окупувати південні українські міста, то чи можлива операція загалом із захопленню лівобережної та південної України?

— А ось така операція не виглядає реалістичною. На цих територіях проживає близько 20-22 млн. осіб. Для захоплення і утримання такої території угрупування у 80 тис. осіб абсолютно точно недостатньо. Потрібно близько мільйона військових, а стількох немає. На відміну від проведення т. зв. "хірургічної" операції на вузькій ділянці фронту.

Навіщо потрібні танки у Криму? Куди вони підуть? Тільки для того, щоб іти рівним південноукраїнським степом. Для чого потрібні плаваючі БТР? Тільки для того, щоб пройти по Сивашу. Навіщо потрібні десантні судна в Азовському морі? Тільки для того, щоб переправити війська до Генічеська і на косу Арабатська стрілка. А далі вони вже йдуть своїм ходом через Сиваш. Для чого Чорноморський флот відпрацьовує десантні операції на необладнаний берег? Для того, щоб бути здатним висадити десанти на схід і на захід від Скадовська. Для чого тренуються десантники? Щоб могти висадитися у Таврійську і захопити греблю і станцію Каховської ГЕС.

За такої ситуації найбільш вразливим є не Маріуполь, великий індустріальний центр з півмільйонним населенням, з чималою кількістю капітальних кам'яних будівель, місто, яке непогано укріплене.

Влаштовувати другий Алеппо в центрі Європи — це остання річ, яка потрібна Путіну

А ось блискавична "хірургічна" операція в майже "безлюдному" районі, де немає серйозних перешкод, міцних укріплень і великої кількості українських військ — можлива. Захоплення Таврійська і Нової Каховки, встановлення контролю над каналом виглядає набагато привабливіше.

Читайте: Путін встановив найвищу ставку в цій війні — Ілларіонов

До того ж такий плацдарм у південній частині Херсонської області легко утримувати. Його південна частина це херсонський берег Чорного моря, його оборону забезпечить Чорноморський флот, що має очевидну перевагу над українським. Північно-західну і північну частину плацдарму захищає широкий Дніпро в його нижній течії. Південно-східна частина плацдарму майже повністю блокується косами Арабатська стрілка, Бирючий острів і російськими кораблями в Азовському морі. Єдиним сухопутним кордоном плацдарму є смуга на схід від рокадного шосе Генічеськ — Каховка довжиною близько 150 км, яка вимагає посиленої охорони. Для угруповання у 80 тис. осіб — це завдання можливо вирішити.

Ще більш коротким і зручним може бути східний рубіж такого плацдарму від сходу Молочного лиману біля Мордвинівки, південніше Мелітополя до Василівки на південному березі Каховського водосховища, південніше Запоріжжя загальною довжиною всього лише близько 80 км.

— Судячи з останніх дій української влади, а це введення воєнного стану та навчання військових, вона, як і армія, швидше за все, буде готова відбити такий наступ. Тоді можливе пряме зіткнення між українськими військовими та російськими?

— В такому разі це буде пряме зіткнення.

Читайте: Путин готов воевать в ближайшие месяцы или даже недели

— Країни НАТО можуть надати якусь реальну допомогу, а не тільки слова стурбованості?

— Експерти говорять про це. Але є дистанція між нехай навіть високопоставленими експертами і рішеннями чинної адміністрації. Що вони робитимуть — зараз сказати неможливо. Це якісно нова ситуація. Наявний досвід спілкування із Заходом засвідчує, що наші уявлення про нього відрізняються від того, що відбувається в реальності. Це не означає, що вони не діятимуть, але вони можуть діяти не зовсім так, як ми очікуємо.

— Тобто країни НАТО, як і Захід загалом, не готові віддавати свої життя за життя українців?

— Власне так.

— Чи готовий Путін воювати з НАТО?

— Гадаю, що ні.

Ніякі санкції не зупинять російські танки, які вже їдуть — екс-радник Путіна

— Але він постійно погрожує західному військовому Альянсу.

— Ми повертаємося до першого питання щодо застосовуваної Путіним тактики. Він сподівається, що західні лідери не витримають її психологічно. Для Заходу і НАТО цінність людського життя дуже висока, на відміну від Путіна. Тому зараз питання полягає не стільки в тому, хто і яке озброєння має, зокрема і в кількості ядерних боєголовок, а в готовності лідерів їх застосувати. Ми бачили в історії приклади, коли противник, який володів меншими ресурсами, але більшою нахабністю, здобував перемогу.

— Якщо Путін все ж таки зважиться захопити водосховища в південній частині України, то який проміжок часу найнебезпечніший?

— З однієї точки зору — з моменту обрання нового президента і до його інавгурації. Тобто вже з'явився новий президент, але він ще не вступив у свої права. З іншого боку, чинний президент ще має юридичні права, але політична і психологічна підтримка суспільства вже пішла до іншого.

Політична підтримка нинішнього президента Порошенка є вельми обмеженою, що засвідчила процедура введення воєнного стану. Так, рішення ухвалене, але видно, наскільки вразливою є його позиція. Тому не можна виключити, що ситуація до обрання президента є навіть вразливішою, ніж ситуація після виборів. Після виборів все ж таки буде лідер, що має підтримку приблизно десяти мільйонів українців.

Якщо вважати, що найнебезпечнішою є ситуація до виборів, то найзручнішою для агресії є період західного Різдва. Керівництво країн НАТО в цей час буде найменш підготовлене для можливої відповіді.

З цієї точки зору стає зрозуміліше, чому 25 листопада у Кремлі трапилася така істерика з приводу українських моряків. Чому так хотілося спровокувати їх на відкриття вогню, що можна було б потім використовувати як казусу беллі для початку військової операції.

Читайте: Розпад Росії неминучий. Час імперій минув — Бабченко

Сергій Лавров вже кілька разів заявляв про "українських терористів", які нібито мріють підірвати Керченський міст. Виступаючи в Буенос-Айресі на прес-конференції, Путін теж сказав, що українські моряки йшли для того, аби підірвати Керченський міст. Тобто навіть після того, як ФСБ порахувала всі патрони на борту всіх катерів, Путін не посоромився заявити, що українці йшли підривати міст. Чому це важливо?

Бо це демонструє, як Путін намагався вселити своїм слухачам — журналістам або ж лідерам двадцятки, як він подає світу Керченський бій. Якби українці відповіли на атаку вогнем, це можна було б подати як диверсійну операцію з підриву Керченського мосту. Тому, з точки зору Путіна, це виправдало б його військову операцію із гарантування безпеки Криму. Іншими словами, задум вже є, підготовка проведена. Має бути ще зручний привід. Але українські моряки цього приводу не дали.

— До речі, про Керченський міст. Фахівці стверджують, що міст насправді економічно для Росії не придатний.

— Керченський міст вартий тільки одного — розбирання та ліквідації. Це міст під назвою "удав" у прямому сенсі цього слова. Його занижена арка не пропускає 44% суден, які раніше проходили до Маріуполя і Бердянська. За шириною він набагато вужчий, ніж інші мости. Саме автомобільне полотно побудоване буквально над рівнем води, що унеможливлює прохід будь-яких суден, зокрема маломірних і човнів.

Ніякі санкції не зупинять російські танки, які вже їдуть — екс-радник Путіна

16-кілометрова Керченська протока перев'язана зашморгом, за якої залишається тільки один прохід — Керч-Єнікальський канал, контрольований ФСБ. Інакше кажучи, це такий фсбшний міст, який душить економіку не тільки Маріуполя і Бердянська. Вантажообіг Маріупольського порту впав на 17% у минулому році через будівництво мосту, і на 50% у цьому році.

Міст створений для того, аби задушити економіку східної України. Тому він не потрібен ні Росії, ні Україні

— Чи може путінську агресію зупинити відключення банківської системи SWIFT і ембарго на продаж нафти і газу? Спецпредставник по Україні Курт Волкер саме говорив нещодавно, що відключення SWIFT можливе.

— В принципі це можливо, але є одне "але". Якщо про щось постійно говорять, то ймовірність втілення цього заходу знижується. Про відключення SWIFT занадто багато і довго говорять. Як відомо, собака, що гавкає, не кусає.

Читайте: Путін і Кремль закричать від болю. Удар буде сильним — Боровий

Друге, відключення SWIFT не зможе повністю заблокувати банківську систему РФ,бо SWIFT — це лише одна з систем комунікації. Так, вона сучасна і зручна. Але платіжки можна проводити і по електронній пошті, і по телеграфу, і по телефону. До 1973 року SWIFTа не було, але банки ж працювали. Є різні системи зв'язку. Так, SWIFT — найбільш розвинена і безпечна, але можуть бути й інші. Її відключення створить додаткові труднощі, але не зупинить роботу банківської системи.

І, нарешті, третє міркування. Коли танки вже ідуть степом, а літаки з десантом підлітають до місця висадки, жодні санкції їх не зупинять.

Танки зупиняють тільки інші танки. Чи інші подібні засоби

Доти, доки рішення про вторгнення не ухвалене, можна припускати, які рішення можуть призупинити можливу агресію. Але якщо наказ відданий, то жодні санкції самі собою його не зупинять. Для цього потрібні інші інструменти.