"Повернулися з України – мститимуть": у Росії запанікували через помилуваних Путіним маніяків – хто вже на волі
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Обіцянки російської влади, що серед випущених із колоній для участі у війні в Україні не буде злочинців, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, виявилися черговою брехнею. З кожним днем з'являється дедалі більше свідчень про помилування президентом РФ Путіним чергового ґвалтівника, вбивцю, людожера – злочинців, які загрожують абсолютно всім.
Хто з найнебезпечніших маніяків уже вийшов на волю і чим вони після цього "відзначилися" – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Канібали на волі
Одним із останніх російських зеків-окупантів, що повернулися додому, став Микола Оголобяк. 2 листопада його засікли в Ярославлі, де мешкає його мати. З'ясувалося, що в Україні його було тяжко поранено і його забрали на лікування до російського шпиталю. Наразі він уже перебуває у матері, а місцеві жителі нажахані таким сусідством.
Справа в тому, що "герой війни" був учасником секти сатаністів. Спочатку вони проводили моторошні ритуали з тваринами, потім перейшли на людей. Із чотирьох жертв – усі знайомі підлітки, три з них – дівчатка.
Під час слідства з'ясувалося, що кожному сектанту було відведено свою роль. Оголобяк був "воїном" – він перший починав убивства.
На момент винесення вироку у 2010 році жорстокому вбивці-людожеру вже виповнилося 18 років. Йому дали 20 років колонії суворого режиму (перші п'ять – у в'язниці), іншим учасникам секти – по 10, 8 та 2 роки.
Микола Оголобяк мав сидіти за ґратами до 2030 року, проте у 2023 його завербували для участі у "СВО". Його батько розповів російським журналістам, що "синочок" відслужив пів року нібито в загоні "Шторм Z", а тепер – інвалід. Щоправда, ходить на своїх двох.
Ще один помилуваний і випущений з-за ґрат вбивця – 44-річний рецидивіст Денис Горін із Сахалінської області. Росіянин був тричі судимий – свій перший термін за вбивство він отримав ще двадцять років тому – 2003 року.
Умовно-достроково вийшов на волю у 2007 і того ж року відправив на той світ брата свого сусіда по камері. А у 2011 та 2012 Горін вже разом із власним братом убили ще двох чоловіків. У всіх випадках убивця глумився над тілами, в деяких – займався канібалізмом.
У результаті 2018 року маніяка засудили до 22 років позбавлення волі в колонії особливого режиму. Сидіти йому ще й сидіти, але тут Горіну випав шанс вибратися з камери. Вербувальники вмовили його підписати контракт, і той вирушив до України.
Наразі канібал перебуває на лікуванні у шпиталі в Южно-Сахалінську, на війні в Україні він отримав поранення середньої тяжкості.
"Звичайна за нинішніх часів історія: канібал не досидів 17 років і поїхав у зону СВО за помилуванням. Після чого заслужено вважатиметься і називатиме себе патріотом. І навіть отримає право вчити дітей любові до батьківщини та смачних страв з людини", – прокоментував ситуацію на своєму каналі в Telegram російський аналітик Анатолій Несміян.
Відмашка на вбивство
Родичі жертв вищезгаданих двох канібалів, а також інших ґвалтівників-вбивць (їхня кількість тримається в секреті, за відкритими джерелами – не менше 20) сьогодні живуть у страху. Ніхто не вірить, що нелюди, які забрали життя, зокрема їхніх дітей, припинять вбивати. Також вважають, що мститимуть тим, хто давав свідчення.
Немає сумнівів, що "м'ясні штурми", до яких посилали російських зеків у складі так званої ПВК "Вагнер" та загонів "Шторм Z" та "Сєвєр Z", додали жорстокого "досвіду" новоявленим окупантам. А з огляду на давню схильність до насильства – виходить просто гримуча суміш. І вже відомо про кілька випадків, коли помилувані Путіним злочинці після повернення з війни знову почали вбивати.
Наприклад, Іван Россомахін у 2020 році на Кіровщині вбив односельчанку. А повернувшись із війни, "вагнерівець" забрав життя у ще однієї – його жертві було 85 років. І таких прикладів з кожним днем стає більше.
Росіяни з жахом дивляться на те, що відбувається. Навіть ті, хто підтримує "СВО", сьогодні розуміють: для Путіна всі росіяни – витратний матеріал. І неважливо, на фронті вони чи в тилу.