Патріотична сверблячка Рогозіна: головне, не зупиняйтеся

2 хвилини
29,5 т.
Патріотична сверблячка Рогозіна: головне, не зупиняйтеся

Глава роскосмосу Дмітрій Рогозін запропонував перейменувати острови, що є предметом територіальної суперечки з Японією, на честь кораблів "Варяг" і "Кореєць" часів російсько-японської війни 1904-1905 років. І мотивацію знайшов відповідну, мовляв, "японські назви знищують російську мову". Оцініть політ думки головного російського космонавта. Оскільки місце палацового блазня після смерті Жириновського, попри велику кількість претендентів у російському політичному паноптикумі, залишається вакантним, Дмітрій Олегович, не втрачає шансів його зайняти, що й підтверджує оприлюднена на радіоканалі "Спутнік" (а де ж іще висловлюватися головному космонавту!) ідея перейменування.

У нападі гострого патріотизму Рогозін, мабуть, забув, що історія "Варяга" та "Корейця" для росії аж ніяк не оптимістична. Тоді, 27 січня 1904 року, бронепалубний крейсер "Варяг" і канонерський човен "Кореєць" програли морську битву у відкритому морі під Чемульпо японцям і, зазнавши значних пошкоджень, повернулися в порт. При цьому пошкодження виявилися такими, що кораблі були непридатні для подальших бойових дій. Тож, за рішенням командування, обидва російські кораблі були затоплені, а їхні команди - спочатку поранені, а згодом усі інші - евакуйовані на англійський, французький та італійський крейсери, що стояли в порту. Японці евакуації не перешкоджали.

Відео дня

Пам'ятаєте рядки пісні "Врагу не сдается наш гордый "Варяг", пощады никто не желает..."? Як кажуть, знайдіть десять відмінностей. І ще одна цікава деталь: коли згодом іноземні кораблі доправили екіпажі "Варяга" та "Корейця" на їхню батьківщину, в росії переможеним співітчизникам влаштували урочистий прийом, підвищили у званнях і вручили ордени та медалі. Поразку за давньою традицією (нє впєрвой) використали у пропагандистських цілях, а соловйових і скабєєвих і тоді не бракувало. Як і рогозіних, до речі.

Утім, коли вже така патріотична свеблячка, чому б Рогозіну не піти далі, тим паче, що спірних островів не два, а більше. З таким же успіхом можна звернутися до підсумків Цусімської битви, тим паче що дата, хоч і не кругла, але на носі: 27-28 травня 1905 року. В тій битві японцям здалися ескадрені броненосці "Орел" та "Імператор Ніколай І", броненосці берегової охорони "Адмірал Сенявін" і "Генерал-Адмірал Апраксін", есмінець "Бєдовий". Чому б і на згадку про них острови не назвати? Тим паче, що й японцям довго морочитися не доведеться, адже всі ці втрачені росією кораблі згодом плавали вже у складі японського флоту під японськими назвами. Але ж як патріотично було б їх згадати.

А скільки перспектив, з "Муму" починаючи, відкриває російська література! Чому не використовуються улюблені фольклорні персонажі? Уявляєте, як можна настрахати умовного противника назвами на кшталт Бабаяговськ або Іванодурачевськ? Отже головному російському космонавту є над чим працювати. А що хворе суспільство його ідеї підтримає, можна не сумніватися.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...