Орєшкін: Навальний підриває стабільність режиму Кремля, його хотіли б грохнути, як Нємцова
Російський опозиціонер Олексій Навальний не міг не повернутися до Росії, навіть знаючи, що його посадять. Він хоче перетягнути на себе управління Росією, але змагатися з нинішнім президентом Володимиром Путіним йому явно не під силу.
Що з Навальним буде далі – в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів відомий російський політолог Дмитро Орєшкін.
– Чому Навальний вирішив повернутися назад і проміняти свободу на Заході на в'язницю в Росії? Що з ним буде далі?
– Далі персонально з Навальним буде погано. З погляду кремлівських стратегів він порушує правила гри й становить реальну загрозу й небезпеку. Для себе вони вважають, що він розгойдує човен і підриває стабільність.
У Кремлі абсолютно щиро переконані: Росія належить певній корпорації людей, яку персоніфікує Володимир Путін. А Навальний намагається цю власність у них вирвати з пащі. Всередині себе вони саме так сприймають цю ситуацію й боротимуться з нею до останнього.
Ось Лукашенко теж каже: "я нікому Білорусь не віддам", мовляв, вона для нього, як кришталева ваза, яку він притискає до грудей. Це пристойне оформлення внутрішньої непристойної інтенції. Лукашенко дійсно сприймає Білорусь, як власність.
Так само Путін сприймає і Росію, бажаючи керувати нею правильніше і ефективніше.
– Що це означає?
– Це означає, що всі мають боятися, а рішення ухвалює група відповідальних людей, які знають, як правильно поводитися, що корисно, а що шкідливо для країни. До цієї системи влади вони нікого не допускають. Це можна назвати вертикаллю влади, можна назвати мафією, яка править країною за своїм певним порядком. У Кремлі ж її культурно називають – особливий шлях розвитку Росії.
У їхньому уявленні всі повинні їх поважати, слухатися й підкорятися. Хто цього не робить – покарати й посадити, а якщо стає занадто небезпечним – то й знищити. Так сталося з Борисом Нємцовим, була спроба і з Навальним.
Він, до речі, каже, що хоче змінити цю модель, але насправді він хоче перетягнути її на себе і стати лідером. Наскільки він демократичний лідер – питання відкрите, але він реальна загроза цій владі. Навальний – певна альтернатива, а ця влада такого не визнає.
Тому він не міг не повернутися в Росію, інакше став би вигнанцем поряд із Гаррі Каспаровим та Михайлом Ходорковським або навіть покійним Борисом Березовським. Таке Навального не влаштовує, він людина-політик. Для нього головне – боротьба за владу. Він мусив повернутися й чудово розумів, що його візьмуть на нари. Ось і взяли.
– Напевно, він придумав якісь попередні ходи?
– Боротьба за свободу Навального супроводжуватиметься максимальними витратами для путінського режиму. Йому доведеться дуже дорого платити за репресії, і він згоден це робити. Це важливо розуміти.
Режим у Росії не налякаєш міжнародною ізоляцією, навпаки, це йому на руку. В ізоляції легше пояснювати населенню, що навкруги вороги й ті, хто хоче добра Росії, – повинні відбиватися від них і підтримувати Путіна.
Їх не дуже сильно засмучують проблеми економічного застою, який триває вже 10 років. А силовики, яким непогано платять, пресуватимуть від душі всіх, хто проти системи.
– Хіба це не глухий кут для Росії?
– У довгостроковому плані, звичайно. Це нагромадження потенціалу для чергового циклу розколу Росії. Але коли це буде – через 20-30, а може навіть через 40 років – невідомо. А сьогоднішні завдання – номер один – утримати владу. У Кремлі готові піддати народ серйозним випробуванням. І нічого страшного, нікуди народець не дінеться, все одно він прив'язаний на місці.
Отож Навального пресуватимуть, він повинен їх боятися. В розумінні Кремля Навальний має сидіти під лавкою і не висовуватися.
Так, вони будуть готові за це платити. За таких цін на нафту – грошей вистачить. Ну будуть не мультимільйонерами, а мільйонерами. Нічого страшного – на хліб із маслом і червоною ікрою вистачить. Навіть якщо їм заборонять виїжджати за кордон – теж не страшно. Вони прекрасно почуваються в Росії, де їм усе належить і вони відчувають достатньо свободи.
Ну, буде Росія як Іран – замкнута країна з великим населенням. Але кому там цікаво жити? Так само буде і з Росією. Мізки витікатимуть, економіка – кульгатиме, а територія – дичавітиме.
– Чи можуть прибрати Навального так, як це сталося з Борисом Нємцовим?
– У Кремлі є люди, які хотіли б піти на це, виходячи з простої логіки: краще один раз пережити стрес, а потім за пів року це забудеться приблизно так, як було з Нємцовим. Ну, погаласували, та й усе.
Тому, так, напевно, є люди, які хотіли б грохнути Навального. Це найпростіший варіант, який називається "відрубати собаці хвоста" одним рухом. Але саме зараз цього робити не будуть, бо Навальний нагорі і в топах новин.
Найправильніший варіант – його кудись запхати, протримати пів року, а потім він сам чи то від COVID-19, чи то в бійці з ким-небудь загине, захворіє або навіть перетвориться на інваліда. Що-небудь таке. Або ж перетворять на рослину, зламають волю, що буває навіть із сильними людьми. Тоді вбивати вже ніби як і не треба.
Якщо на режим сильно натиснуть і всередині, і ззовні, – це буде початок кінця. Це означатиме, що режим злякався. Не думаю, що Путін на це піде. У Кремлі домагатимуться того, щоб Навальний злякався і зламався. Ситуація спростилася до спрощення і стала примітивною.
– Хто кліпне першим?
– Звісно, в Путіна набагато більше ресурсів, щоб змусити кліпнути Навального.
– Із в'язниці в найближчі місяці його не випустять?
– Передбачати ми нічого не можемо, є можливість лише оцінити варіанти розвитку. Думаю, не випустять. Якщо вони його взяли, випускати – це визнати, що вони від когось залежать.
Якщо випустять – я буду, звісно, радий, але й здивований теж.