Блог | Нові яничари для нової імперії: замість шаблі – FPV і пульт керування

Подивімося на те, що відбулося в Старобільську через призму фактів, а не емоцій.

Перше, на що варто звернути увагу, стосується віку загиблих. Жоден із них не був неповнолітнім, усі належали до дорослого мобілізаційного віку за класифікацією самої Росії. Маніпуляція словом "діти" щодо двадцятирічних людей є типовим інструментом пропаганди, розрахованим на емоційну реакцію аудиторії, а не на раціональне осмислення ситуації.

Окремої уваги заслуговує профіль навчального закладу, який постраждав. Офіційні матеріали самого коледжу, включно з публікаціями на його власних сторінках, містили інформацію про підготовку операторів безпілотних літальних апаратів різних типів, агітаційні оголошення про вступ і навіть матеріали про службу в силових структурах.

Хоча значну частину цих публікацій зараз намагаються видалити, збережені копії продовжують циркулювати в мережі, оскільки цифрова інформація має властивість залишатися доступною попри всі спроби її знищити.

Правовий вимір цієї трагедії є не менш важливим. Міжнародне гуманітарне право встановлює чіткі обмеження для окупаційної держави, зокрема, стаття 51 Женевської конвенції забороняє примушувати або схиляти мешканців окупованих територій до служби у збройних формуваннях окупанта.

Порушення цієї норми підпадає під визначення воєнного злочину в Римському статуті, і якщо загиблі були мешканцями окупованих українських земель, то відповідальність за їхню долю лежить на державі, яка окупувала ці землі.

Ситуація набуває іншого забарвлення, якщо студенти приїхали з Росії, адже у такому разі вони або їхні родини свідомо вибрали заклад на окупованій території, орієнтований на підготовку до бойових дій проти України.

Усе це нагадує мені один історичний феномен. Османська імперія практикувала систему девширме. Хлопчиків із підкорених народів забирали від сімей, виховували у відриві від рідної культури і перетворювали на яничарів — найвідданіших і найжорстокіших солдатів імперії, які воювали проти власних народів із запалом, якого бракувало навіть корінним туркам.

Парадокс полягав у тому, що найефективнішою зброєю проти поневоленого народу ставали його власні сини.

Старобільський коледж працював за тією самою логікою. Молодих людей з окупованих українських територій навчали керувати дронами, якими потім полюватимуть у тому числі на цивільних українців у Херсоні чи Запоріжжі.

Нові яничари для нової імперії, тільки замість шаблі тепер FPV і пульт керування. Росія вже восьмий рік відточує цю технологію переплавлення окупованого населення на зброю проти нього самого, і єдина відмінність від османського прецеденту полягає в тому, що тепер це кваліфікується як воєнний злочин із задокументованою доказовою базою для майбутнього трибуналу.