Блог | Мундири нові, старі методи

"Ми знаємо, хто здійснив напад, і ми зацікавлені в тому, щоб знати, хто замовив цей напад. Цей злочин може бути лише ланкою в ланцюзі спроб тих, хто воює з нашою країною з 2014 року руками київського режиму", - заявив про терористичний акт у Крокусі, так званий президент Росії Володя Путін.

Від радості в ліжку застрибало дитя:

"Невже насправді? Невже не жартома?"

А мати йому: Бай-бай! закрий свої ти очі;

Настав час заснути вже нарешті,

Послухавши, як цар-батько розповідає казки" (А.С. Пушкін)

Вшанувати пам'ять загиблих у цьому добре спланованому ФСБ "заході" приїхало понад сто послів зарубіжних країн. Це як бальзам на душу кремлівським старцям, оскільки нагнітання військової істерії в РФ вимагає жертв і вони мають бути якось "відзначені" Заходом, а не лише своїм народом, який погано мислить. Однак, по суті, нічого не змінилося, оскільки керівництво провідних країн Заходу користується зведеннями своїх розвідок і перестало вірити Кремлю від слова зовсім. Що ж далі? Російська пропаганда зі шкіри геть лізе, щоб хоч якось підбадьорити свій народ. З кожним днем це стає все важче і важче. Чи можна будувати "вологі" мрії - "розібрати Україну по цеглинках", але як це реалізувати? - ніхто не знає.

Лідери G7 та члени Європарламенту не ідіоти, там усі знають та розуміють. Якщо сьогодні Україна не отримує озброєння у тому обсязі, щоб обламати окупантам зуби, це не означає, що від неї відвернулися. Все буде у потрібній кількості і навіть більше. Завдання України та її союзників на Заході – повернути Крим. Після чого розмови про якусь можливу перемогу Росії виглядатимуть, як плювки проти вітру. Фронт посиплеться, а тил впаде у ступор. Що найболючіше для Росії може бути сьогодні? Безперечно і очевидно – це завдання шкоди інфраструктурі столиці. Білгород, Курськ, Воронеж та інші міста неосяжної росії для мешканців Кремля абсолютно незначні, але відключення електрики та води в стольному граді буде ударом нижче пояса. Це також важливо, як і ліквідація засобів доставки ракет та бомб. Формула світу насправді досить проста: Щоб у столиці РФ повітряна тривога звучала рівно стільки ж разів, як і у Києві. Різниця лише в тому, що ПРО Києва на порядок сильніша за ПРО Москви.

Розрахунок Заходу на втому російського народу від війни хоч і "пахає" надмірною обережністю та небажанням бити Москву "по мордасах", проте має своє пояснення. Справа не в Путіні, а в тих, хто її оточує і має доступ до тактичного ЯО. Там чимало божевільних яструбів, яким нема чого втрачати, на відміну від "пересидента" та його олігархів. Навіть якщо прибрати Путіна зараз, то не факт, що в Росії розпочнуться кардинальні зміни. Там склалася ціла каста "злодіїв у законі" з бюджету і вони зовсім не хочуть позбавлятися своїх насиджених місць та бізнесів. Проводити експерименти над душевнохворими вельми небезпечно і світ швидше зачекає, коли ситуація усередині Росії досягне точки кипіння. Скільки це триватиме? - Ніхто не знає, але точно не довше, ніж захід сонця і розпад Османської імперії.