Історики нагадали про звірства Другої світової війни

У мережі згадали дискусію про сексуальне насильство, що супроводжувало бойові дії Другої світової війни.

Відповідну статтю опублікував дослідник військової історії сталінізму Олександр Гогун для видання "Радіо Свобода". Він зазначив, що західні історики називають цифри в сотні тисяч і навіть мільйони згвалтованих, перш за все у Німеччині. Російська влада це заперечує.

Навіть ті випадки сексуального насильства з боку бійців Червоної армії, про які залишилися безсумнівні свідоцтва, списуються на жорстоку помсту за звірства нацистів на окупованих територіях СРСР.

Автор статті наводить приклади даних істориків про це. Так, наприклад 28 липня 1920 року в Хотині Бабель заніс у свій зошит таку: "Страшна правда – всв солдати хворі на сифіліс. (...) Все бійці – оксамитові кашкети, зґвалтування, чуби, бої, революція і сифіліс. Галичина заражена суцільно".

Через три тижні письменник зробив у щоденнику узагальнення про бойових подруг червоних кіннотників: "Про жінок в Конармии можна написати том. Ескадрони в бій, пил, гуркіт, оголені шашки, шалена лайка, вони із задертими спідницями скачуть попереду, пилові, толстогруді, всі б ...., але товариші, і б ... тому, що товариші, це найважливіше, обслуговують всім, чим можуть, героїні, і тут же презирство до них, поять коней, тягнуть сіно, лагодять збрую, крадуть в костелах речі , і у населення".

Автор розповідає, що насильство допускалося партизанськими командирами, особливо щодо засуджених до страти.

"За свідченням жительки села Стара Рафалівка Раїси Сидорчук, ось як зробили з сестрами колабораціоністів з родини Пасевич перед тим, як вбити: "...На очах у матері згвалтували старшу дочку, Лізу. З Надею розправилися особливо жорстоко, її зґвалтували, викручували руки, катували. Клаву теж, перш ніж вбити, згвалтували...", – пише автор.

Чимало відомостей про розбещеність партизан міститься в документах націоналістичного підпілля, в тому числі в донесеннях з території центральної України: "Бувають часті випадки ґвалтування жінок сіл Міньківка, Поропівка Потіївського району (зараз Радомишльський район. – А. Г.) Житомирської області".

Та ж термінологія про сексуальне насильство комуністів використовувалася іншим бандерівцем в описі ситуації на західному Поліссі – південно-західній частині Білорусі – в серпні 1943 року: "Червоні немилосердно грабують населення, тероризують його, рідко коли ходять тверезі, і навіть гвалтують жінок".

Як пише автор, в лютому 1944 року в Горохівському районі Волинської області був зафіксований показовий випадок: "Оперуючи по селах, червоні гвалтували жінок. Наприклад, гвалтували 60-річну жінку в Клені. В с. Воромлі під час зґвалтування 5 дівчат, увійшов червоний старшина-лейтенант. Коли заборонив цей вчинок, трохи його не застрелили, і він пішов".

Після війни колишній командир загону НКДБ "Переможці" Дмитро Медведєв згадував у розмові з командиром 12-го батальйону з'єднання Сабурова Іваном Шитовим (майбутнім головою Тернопільської з'єднання) і з командиром 7-го батальйону Леонідом Івановим (майбутнім головою Волинської з'єднання) про те, що їх бійці займаються грабежами і пияцтвом, і вимагав навести порядок, "але колишній комісар батальйону Шитова сказав мені: "Що ви хочете, щоб нас в першому ж бою вбили наші партизани? "Вони боялися своїх партизанів".

Нагадаємо, раніше OBOZREVATEL розповідав про таємну зброю СРСР часів "холодної війни".